Про програму уряду: бути неокейнсіанцями теж треба вміти

Михайло Кухар
Викладач макроекономіки бізнес-школи МІМ-Київ, старший економіст Ukraine Economic Outlook

Програму уряду Дениса Шмигаля опубліковано. Сьогодні всі пишуть про неї відгуки, і я хотів би також поділитися своїми основними позитивними і негативними враженнями від цього 88-сторінкового документа, насиченого інформацією та цифрами.


Позитивні враження:

1. Це найбільш професійний документ під назвою «Програма уряду» з усіх, що були написані за новітню історію нашої країни.

Я радий, що в уряду з'явилися не тільки «Великі гроші» — гроші на оплату праці топ-економістів, але і компетенції з їх відбору. Тому що, для порівняння, програму уряду Гончарука теж писали хлопці з зарплатами за $10-20 тис. на місяць.

Telegram Logo

Але якість, власне, макроекономічних розрахунків, які «завели» їх у «манилівську далину» 40-відсоткового зростання — досі ходить у вигляді анекдотів. Тут з розрахунками все ок.

2. Окреме приємне здивування: робота макроекономіста-«методолога», що відповідав за структуру цього документа.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

Шаблон викладу: ключова статистика (у вигляді чартів), поле інтересів — градація пріоритетності — лаконічно пропоновані заходи — це одночасно і опис політики, і обґрунтування вибору.

Та ще й все в зручних блок-схемах з максимальним використанням інфографіки.

Я не знаю імені цього «методолога», що з'явився у нас в уряді, цікаво було б дізнатися. Для нашого тісного експертного кола — це маленька сенсація.

3. Наведена статистика і прогнози розвитку економіки в коронавірус.

Я з нею не згодний, але вона виходить від уряду та МОЗ, тому слід її мати на увазі.

4. Кажуть, що це тільки дашборд програми.

Що буде ще якийсь об'ємний текст йти за нею слідом. Справа, звичайно ж, їхня, але я б цим і обмежився. Тому що саме так — як набір блок-схем та інфографіки, зрозумілою і без слів, — і повинна виглядати урядова програма, а не як сотні сторінок у ворді, які ніхто не читає.


Негативні враження:

(1). Продекларовано, що над програмою працював довгий перелік бізнес-асоціацій.

Знайшов в ньому одну, з бездоганною в моїх очах репутацією, — СУП.

У мене немає сумнівів, за що виступає СУП, — за те ж, за що і всі розумні люди країни! За ННВК, за дерегуляцію, ліберальну податкову реформу!

Проти — №№187, 189, 1210, 866! Загалом проти всього пакету антипідприємницьких законів, які наплодив «комітет Гетьманцева» за ці півроку.

Вже не знаю, дивно це чи закономірно, що всього цього немає в програмі, а ім'я СУПу, як з-розробника – є.

(2). «Створення кращих умов ведення бізнесу:

Quote• Проведення амністії капіталу • Податкова реформа • Doing Business TOP-30 • Розумне регулювання, спрощення умов ведення бізнесу через ≪регуляторну гільйотину≫ • Реформа митниці».

Ось ця цитата – власне, і вся конкретика за запланованими економічними реформами в «рік виходу із кризи».

Але диявол, як ми знаємо, в дрібницях.

«Проведення амністії капіталу», згідно з першим опублікованим драфтом проекту — це обкласти всі ваші квартири, дачі і машини 5-10% одноразовим податком від розміру їх ринкової вартості, якщо ви не зможете відзвітувати за них перед податковою.

Поки відбувається тільки «ліва» (по-суті, соціалістична) податкова реформа.

Це змусити вас покласти весь свій доларовий кеш в українські банки на рік під ставку «мінус 5%» — інакше пізніше, коли ви захочете скористатися ним – це вже буде 19,5%.

Можливо це, укупі з 1210/866, і називається в програмі «податковою реформою». Ні? Тоді що?

Тому що поки відбувається тільки ця «ліва» (по-суті, соціалістична) податкова реформа.

І, можливо, наша радість передчасна, коли ми бачимо в програмі то тут, то там жадане словосполучення «податкова реформа». Тому що Гетьманців як раз щиро вважає, що все те, що він робить, — це «податкова реформа» і є!

Тільки вона — «ліва», як він собі її з держчиновниками задумав, а не «права» ліберальна, зі зниженням податків і спрощенням адміністрування, якою її вже 6 років чекають всі підприємці країни.

(3). Багато цікавих галузевих розділів.

Правильної статистики, точно помічених закономірностей. Що річковим транспортом вигідніше возити вантажі, ніж автомобільним, що рентабельність «Укрзалізниці» викликає підозри, що треба б підтримати вітчизняного виробника, особливо експортерів...

Але конкретних заходів проглядається мало. Скрізь написано «Доступ до фінансових ресурсів», а в конкретизації — нічого нового, нічого ліберального... Тільки старі, відомі з часів Кучми «пільгові кредити» і «держгарантії»...

Можемо лише порадіти за окремі галузі або компанії, що першими встигнуть вишикуватися в чергу до цієї бюджетної «годівниці»...

(4). Виношу це в окремий пункт, тому що він для мене важливий. Проект ДІЯ-СІТІ – з екстериторіальною вільною економічною зоною і особливим податковим та інвестиційним режимом для IT-галузі... його немає в програмі.

Хоча загальновідомо, що такий проект уже кілька місяців «напрацьовується» віце-прем'єром Федоровим. Він не потрапив до програми? Від нього відмовилися? Якщо так – то це, звичайно ж, дуже сумно...

На завершення, вибачте ще раз за багатослівність, маленький концептуальний висновок з точки зору економічної теорії.

Так, загальною думкою є (хоча дискусії в університетах тривають на цю тему), що приватний капітал та приватний сектор економіки за визначенням ефективніше і заробляють, і витрачають (інвестують) кошти.

Тому принцип – small government – збирайте податків якомога менше, залишаючи якомога більше грошей у розпорядженні тих, хто їх заробляє в економіці (підприємців).

QuoteКонкретних заходів проглядається мало. Скрізь написано «Доступ до фінансових ресурсів», а в конкретизації — нічого нового, нічого ліберального.

Тому що саме вони найкраще зможуть ними розпорядитися! А держава нехай буде з мінімальним набором регуляторних функцій і поменше лізе в економіку – там від неї — тільки шкода, корупція та неефективність.

Але за вже згаданим єдиним «виключенням, що підтверджує правило», є такий момент «економічного циклу» — пік рецесії (це там, де ми з вами зараз якраз знаходимося), коли «державний капіталізм» спрацьовує краще за приватний та прискорює вихід з кризи.

За рахунок чого: роздачі грошей споживачам, прямих дотацій бізнесу, кредитних канікул, податкових канікул, що «покриваються» грошима безпосередньо з бюджету!

І автори програми, абсолютно очевидно, знайомі з цією теорією і на неї роблять наголос – це видно по всьому тексту.

Тільки бути неокейнсіанцями — теж треба вміти!

Можна і потрібно «точково» допомагати окремим галузям під час кризи. Можна і потрібно виплачувати допомогу населенню, підтримуючи критично низький внутрішній попит.

Можна навіть йти на ризик втратити частину грошей у майбутньому, роздаючи не обдумані держгарантії заради важливішої мети — швидкого запуску промисловості й експорту.

Але! Не можна це робити за рахунок підвищення податків для решти (тих, хто не потрапив до пріоритетів програми уряду) бізнесу!

Всі ці держзаходи, згідно кейнсіанської теорії, робляться «за рахунок тимчасового розширення дефіциту бюджету»! Який – така ж важлива частина теорії – покривається за рахунок тимчасового розширення держборгу.

Який у свою чергу – фондується за рахунок «Кредитора останньої інстанції» в економіці – тобто Центрального банку!

А що ми бачимо в реальності? Який план монетарної політики НБУ на цей кризовий рік? Як себе веде наш «кредитор останньої інстанції» в «пік рецесії»? Вам нагадати?

НБУ відкрито і вперто продовжує свою «політику інфляційного таргетування»! НБУ забув про термін «стимулюючої інфляції» під час кризи! Він хоче інфляцію нам зробити нижче в цей рік!

Саме через «інфляційне таргетування» НБУ навіть у пік кризи не купує жодної ОВДП для фінансування дефіциту бюджету.

Змушуючи Мінфін вже третій місяць поспіль проявляти чудеса «ручного регулювання» — на «латання дірок» податкова штучно вимиває з економічного обороту країни мільярди гривень, необґрунтовано блокуючи ПДВ-накладні, а великі держбанки і НАК змушує купувати ці самі ОВДП і наперед перераховувати «прибуток» до бюджету.

НБУ відкрито і вперто продовжує свою «політику інфляційного таргетування».

Саме через «інфляційне таргетування» НБУ останні 1,5 місяці, повністю контролюючи валютний ринок, знову «наплювавши» на інтереси експортерів, зміцнює курс гривні. А як же! Адже це частина інструментарію інфляційного стримування! Щоб імпорт не дорожчав!

Саме через «інфляційне таргетування» НБУ з початку року «відібрав» у банків більше рефінансування, ніж видав.

А до кінця року, якщо НБУ буде рухатися цим трендом, у нас знову відбудеться зниження кількості грошей в обігу замість «грошового стимулювання», необхідного для виходу з рецесії!

За минулий рік, довідково, «монетизація ВВП» у нас впала з 36% до 32% (!) І, якщо в цьому році НБУ не «наздожене» темпами «пропозиції грошей» зростання номінального ВВП – вона впаде ще більше!

Тому можна звинувачувати прем'єра Шмигаля в тому, що він кейнсіанець, а не ліберал в економіці, можна змиритися з цим в рік кризи, але у мене для нього на завершення є одна дуже погана новина.

Урядова неокейнсіанська програма стимулювання зростання економіки держвитратами – «не спрацює», тому що у них не вистачає другої частини рівняння Кейнса – ключі від якої лежать у Нацбанку (сподіваюся, вони розуміють це?).

Тому що можна проводити стимулюючі держвидатки за рахунок зростання боргу перед НБУ, але не можна їх проводити за рахунок «обдирання» та «підвищення» податків для тої частини бізнесу, що вижив!


А поки що НБУ і уряд ведуть «різноспрямовану політику»: НБУ стримує інфляцію (як і 2 роки до цього, ніби у нас в країні триває цикл зростання, благо, резерви дозволяють йому повністю контролювати курс), а Кабмін – пише нездійсненну програму держстимулювання економіки, плануючи її фінансувати з «гетьманських ініціатив» підвищення податків для бізнесу, що «вижив». І називаючи це «податковою реформою»...

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини