Крива зростання кількості нових хворих злітає вгору, як суперсучасний винищувач. Губернатор Каліфорнії відправляє всіх жителів штату на карантин. Прем'єр-міністр Індії намагається загнати 1,3 мільярда співвітчизників з вулиці до їхніх нетрів. Літаки не літають, фабрики зупиняються. І тільки фінансові ринки, щедро підживлені трильйонами доларів, євро, єн, фунтів, рупій та юанів, наприкінці тижня зростають. Криза кризою, а торгувати потрібно.
Дуже важко сказати, що було найважливішим цього тижня. Події вкрай важливі, які раніше траплялися раз на місяць, а то й у квартал, тепер відбуваються щодня, а то й щогодини...
Спочатку ФРС знижує ставку до нуля, чого ніколи не траплялося раніше. Їй вторить ЄЦБ, який заявляє, що «важкі часи вимагають неординарних рішень», і обіцяє підтримку «без обмежень». За ними, звісно, йдуть Японія та Англія, оголошуючи про рятівні монетарні та фіскальні заходи, серед яких одна масштабніша за іншу.
Якщо описати тиждень однією фразою, то це не бачена раніше турбулентність, яка то кидає вас в безодню та позбавляє надії, то вже наступної миті виносить на гребінь і відкриває новий горизонт. Що, на мій погляд, можна виділити з величезної низки подій?
1. Невизначеність. Попри величезну кількість ручних голів, які «говорять», впевнено пояснюючи, що, як і за чим станеться, чіткого розуміння ситуації немає ні в кого – ні щодо самої хвороби, ні щодо економічних наслідків вжитих заходів. Про це, зокрема, свідчать прогнози від провідних банків. Goldman Sachs прогнозує, що економіка США в другому кварталі впаде на 5%, а після цього до кінця року почне відновлюватися.
Не менш авторитетний JP Morgan віщує падіння на 14% і мало не зупинку всієї глобальної економіки. Занадто велика різниця в прогнозах. І, напевно, правда в тому, що наразі ще немає таких фактичних даних, які аналітики могли б підставити у свої електронні таблиці та отримати більш або менш достовірну картину майбутнього.
Тож у цій ситуації аналітичні прогнози – це, найімовірніше, ворожіння. І, до речі, саме з цієї причини деякі компанії, що менші за розмірами (які, на відміну від гігантів Уолл-стріт, можуть дозволити собі не прогнозувати) чесно зізналися в тому, що не будуть цього робити, бо це безглуздя. Як і багато великих компаній, які зізналися, що не можуть спрогнозувати свої результати за перший квартал.
2. Нафтова війна – один з факторів, що закрутили шестерні нинішньої кризи, – продовжується. Росія сказала, що не піддасться на шантаж, а Саудівська Аравія тим часом вибиває росіян з європейського ринку супернизькими цінами. З огляду на заяви сторін, за стіл переговорів взагалі ніхто не збирається. Тож ринок нафти як трусило цього тижня, так, найімовірніше, труситиме й далі, провокуючи ще більше шоків для глобальної економіки.
3. Долар став «тихою гаванню». На тлі того, що відбувається (коли одночасно руйнуються всі класи активів, ставлячи під сумнів сам принцип диверсифікації та порушуючи звичні закономірності, які працювали в часи попередніх криз), найбільш затребуваним товаром став долар, що зміцнився до давно не бачених висот буквально за кілька днів.
Зрештою, не дивно, зважаючи на те, що три чверті глобальної сировинної торгівлі відбувається в доларах, а продаж ризикових активів у США (у величезних обсягах) теж спровокував небувалий попит на американську валюту. Але до п'ятниці, мабуть, ліквідність, яку надала ФРС, вже дійшла до ринків, і курс трохи ослаб, допомагаючи американській економіці, а також золоту й іншим металам.
4. Торгова війна нікуди не поділася. Дуже цікаво було спостерігати за виступами Трампа впродовж цього тижня. Особливу увагу звертає на себе той факт, що в одному виступі Президент США назвав вірус «китайським», а в іншому звинуватив китайців, що це вони розповсюдили його по світу. З цього, на мій погляд, випливає те, що коли історія з коронавірусом затихне, то сокиру американо-китайської торгової війни відкопають, загострять і, найімовірніше, застосують за призначенням.
5. Корпоративний борг може стати третім вершником Апокаліпсису слідом за вірусом і нафтою. Про зниження кредитних рейтингів, корпоративні дефолти, збільшення кількості банкрутств і можливу націоналізацію говорять усі. І якщо дамбу прорве, то стрімка хвиля віднесе багатьох. Якщо навіть найбільші авіалінії та Boeing знаходяться на грані «провалу», то що говорити про безліч маленьких компаній у найбільш постраждалих від нинішньої кризи галузях.
Підсумок тижня. Незважаючи на оптимізм п'ятниці, мені здається, що це ще далеко не кінець історії. І зростання ринків, яке ми спостерігаємо наприкінці цього тижня, вельми короткострокове та ситуативне. Поки що ніхто не може достовірно кількісно оцінити поточні та майбутні втрати в галузі економіки.
Для цього потрібні статистичні дані на макрорівні та на рівні компаній, а вони почнуть надходити тільки через кілька тижнів. А доти, я вважаю, ринки продовжать реагувати на різні поточні новини коливаннями – в один або в інший бік, не злітаючи, але й не падаючи у прірву. А ось яка статистика нас чекає, налякають нас результати першого кварталу чи, навпаки, дозволять полегшено зітхнути – не знає ніхто.
Але, найімовірніше, перше, враховуючи те, якої сили удар завдано одночасно і попиту, і пропозиції. На скільки років чи десятиліть у минуле це відкине глобальну економіку – скоро дізнаємося...
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
Практичний кейс трьох українських компаній, які працевлаштовують людей з інвалідністю
Угода про надра між Україною та США: перші юридичні висновки та потенційні наслідки
