Глобальна криза та спроба її стримати: огляд світових економічних новин

Сергій Родлер
Аналітик TeleTrade

Світові центробанки намагаються всіма силами підтримати глобальні фондові ринки, однак їхні спільні дії практично не мають ефекту.


Найбільшу активність проявила ФРС: відомство знизило діапазон процентних ставок до 0,00-0,25% і вирішило збільшити баланс на $700 млрд.

Через пару днів було оголошено про відновлення програми викупу комерційних паперів — CPFF, яку раніше було задіяно під час кризи 2008 року. Мінфін розглядає можливість відправки американцям чеків на 1000 доларів, щоб підтримати споживчу активність на докризовому рівні.

Попри всі ці заходи, у світовій фінансовій системі спостерігається дефіцит доларів, що змусило центробанки розвинених країн (США, Канади, Великої Британії, Японії, ЄС і Швейцарії) удосконалювати механізми надання ліквідності через своп-лінії.

Відлуння цієї проблеми ми спостерігаємо і в Україні, де багаторазово збільшився попит на валюту. Міняють гривню абсолютно всі – від іноземців, які закривають позиції за ОВДП, до компаній і громадян, які рятують свої накопичення.

Через паніку в низьці банків навіть закінчилися готівкові долари, унаслідок чого їхній продаж було припинено. З початку березня НБУ витратив близько 1 млрд доларів для стабілізації ситуації, але якогось відчутного ефекту його дії не принесли: за останній тиждень курс просів більш ніж на 8%.

Втім, ця картина не є унікальною для України, оскільки зараз активно втрачають у вартості валюти країн – від Бразилії до Польщі. Проте ослаблення гривні посилює ризики розгону інфляції через велику кількість імпортних товарів і ставить під загрозу плани НБУ — скоротити облікову ставку до 7% до кінця 2020 року.

Ослаблення гривні посилює ризики розгону інфляції через велику кількість імпортних товарів.

В умовах відсутності доступних кредитів ВВП країни навряд чи зможе прискорити своє зростання, особливо враховуючи падіння доходів від експорту металів, які стрімко подешевшали на тлі уповільнення глобальної промисловості.

Нафтові ціни впали більш ніж на 25% за минулий тиждень через масове закриття кордонів і скасування авіарейсів у рамках боротьби з поширенням коронавірусу. Очікується, що попит на нафту може скоротитися на 10 млн барелів на добу щонайменше до травня.

Тим часом уже через тиждень поточний договір ОПЕК+ перестане діяти, а значить Саудівська Аравія отримає можливість розпочати втілювати свій план у дію: королівство обіцяло збільшити видобуток на 2,6 млн барелів на добу, щоб вибити конкурентів з ринку та збільшити свою частку.

І хоча з початку березня ціни на нафту впали на 50%, вартість бензину на українських АЗС залишилася практично без змін: А-95 подешевшав лише на 8 копійок.

Можна, звісно, списати бездіяльність вітчизняних нафтовиків на падіння курсу – адже сировина закуповується українськими заводами на зовнішньому ринку за долари. Але навіть всупереч більш дешевій гривні відпускні ціни на бензин цілком могли б скоротитися на 4-5 грн.

Враховуючи олігополію в нафтовій галузі, необхідне більш наполегливе втручання з боку уряду. Антимонопольний комітет намагається вирішити цю проблему, але безрезультатно.

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: kolonka@thepage.ua

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини

В Ізраїлі вперше розпочався суд над чинним прем'єр-міністром країни

В Єрусалимі розпочався судовий процес по трьох справах проти прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху. Його звинувачують в корупції, обмані громадської довіри. Чинний глава ізраїльського уряду вперше опинився на лаві підсудних, повідомив «Інтерфакс».

Одеський стадіон «Чорноморець» продали з 17-ї спроби. Ціна впала на мільярд

Відбувся аукціон з продажу стадіону «Чорноморець». Його продали з 17-ї спроби за 193 млн грн. Про це повідомило одеське видання «Думскаz» з посиланням на інформацію Фонду гарантування вкладів фізосіб.

Активи 25 найбагатших людей світу з березня виросли на $255 млрд – Forbes

Статок 25 найбагатших людей світу за два місяці пандемії COVID-19, після 23 березня, збільшився на $255 млрд, повідомив Forbes. Сумарно він досяг майже $1,5 трлн – це близько 16% статків всіх мільярдерів у світі.