Facebook Pixel

Що не так із переведенням годинників в Україні

Ольга Маслова
кандидатка біологічних наук, популяризаторка науки

В останню неділю березня в Україні проходить перехід на літній час. У 2023 році переведення годинника відбудеться у ніч з 25 на 26 березня о 3:00 — на одну годину вперед. Кандидатка біологічних наук, популяризаторка науки, авторка книжок «Пригоди клітин» та «Коли я нарешті висплюся?» і подкасту «Наука як по маслу» на Громадському радіо Ольга Маслова розказала The Page про важливу особливість України, що впливає на прийняття рішень на темі літнього і зимового часу.

Одне з найбільш палко обговорюваних питань у всьому світі – переведення годинників на так званий літній час. Англійською він називається Daylight Saving Time, що відображає початкову ідею – збереження денного світла з метою економії електроенергії. Однак технології розвиваються, вираженого економічного ефекту таке збереження вже не дає, а у хронобіологів (науковців, що досліджують біологічні ритми та вплив часу на організм) з’являються свої коментарі до такої практики.

Україна має важливу особливість, що впливає на прийняття рішень на цю тему: наша територія по довготі має протяжність 17°57′ або приблизно 1,23 години, тому близько 85 % території країни розташовується в другому поясі (UTC+2), незначна частина Закарпаття у першому, а Луганська область, Донецька область, східні частини Харківської та Запорізької областей — у третьому.

Отже на території України діє час другого часового поясу (UTC+2). Він називається в Україні київським часом, але для деяких регіонів цей час не є «рідним». Тому й до факту переведення годинників спостерігається дуже різне ставлення. Для більшої частини України літній час на годину випереджає географічний поясний час, лише у частині східних областей збігається з ним. Різниця з середнім сонячним часом змінюється від 19 хвилин на крайньому сході до 1 годин 31 хвилини на крайньому заході.

Біологічні ритми людини

Але давайте повернемось до біології. Той час, який ми спостерігаємо на годинниках, називається соціальним. Однак у наших клітинах існує власний годинник. Темі біологічних ритмів присвячено безліч наукових робіт, а також наукпоп матеріалів (у тому числі наша з Нікою Бєльською книга «Коли я нарешті висплюсь?» від видавництва Віхола), а у 2017 році за дослідження циркадної (добової) ритміки було вручено Нобелівську премії у галузі фізіології та медицини. Біологічний годинник для найкращої роботи нашого організму має бути синхронізованим із так званим астрономічним часом – тобто змінами освітлення та чергуванням темної та світлої частини доби у точці проживання.

Протягом року на нашій території відбувається зміна співвідношення світлої та темної частини доби і пишу я цей текст у день весняного рівнодення – тобто тоді, коли день і ніч мають однакову тривалість. Циркануальні (річні) зміни освітлення впливають на наш організм та є частиною ритміки, що супроводжує життя людей. В ідеалі біологічний, астрономічний та соціальний час мають бути синхронізовані, а будь-які різкі втручання в цей процес призводять до наслідків для здоров’я. Найяскравішим проявом важливості цих взаємодій є явище джет-лагу, що спостерігається при далеких перельотах.

Про вплив переведень стрілок двічі на рік на життя людей написано дуже багато (і статей, і висновків авторитетних наукових організацій про шкоду такого підходу) і я лише дам посилання на ці роботи, але акцентуватись у цьому нарисі хочу на головному: без розуміння того, як працює синхронізація ритміки, неможливо адекватно планувати життя та приймати рішення. Особливо українцям, які мають щастя проживати на такій величезній території. Практика переведення годинників дає на півроку радість східним регіонам, але додає незручностей крайньому заходу і додаткових страждань від самого факту переведення на основній території. Ще одним, більш політичним моментом, є те, що наш літній час збігається з московським.

Мене як популяризаторку науки ця тема дуже зачіпає, бо часто демонструє неготовність людей до діалогу та небажання знайомитись із базовими біологічними поняттями. Тому окрім цієї колонки я ще й почала вести ютюб-канал саме із відео на цю тему.

Компромісне рішення щодо переведення годинників в Україні

Як компромісне рішення можна пропонувати залишати зимовий (тобто рідний для більшої частини країни) час протягом року, але дозволити і навіть рекомендувати регіонам, що не потрапляють у цю часову зону, адаптувати розклади для навчання та роботи відповідно до свого астрономічного (за вікном), а не соціального (на годиннику) часу. Так, я розумію, що це непросте рішення і потребує додаткових зусиль. Як альтернативно-гумористичний варіант можна запропонувати «звільнити декілька областей рф» і впровадити на нашій території повноцінні два варіанти часу. Це звісно жарти, але варіант із компромісним «половинчастим» часом для України я вже теж бачила.

Тому сьогодні бачу своєю місією популяризацію хронобіології та просвітництво на тему біологічних ритмів та дуже хочу, щоб люди задумались про те, що з ними відбувається щосекунди. Поки що можна лише порекомендувати почати змінювати час вкладання та прокидання заздалегідь, десь за тиждень до переведення, для того, щоб «вкрадена година» сну не так боляче вдарила по організму. На жаль, уже більше року українці мають проблеми зі сном через повітряні тривоги, обстріли, блекаути та сам факт повномасштабного вторгнення, тому, як би погано це не звучало, переведення годинників не буде нашою головною проблемою. А на майбутнє, впевнена, ми знайдемо компромісне рішення.

Що почитати про переведення годинників: наукові джерела

  • Рекомендації від Асоціації медицини сну
  • Потужна робота про ситуацію з конфліктом біологічного, астрономічного та соціального часів у контексті літнього часу з рекомендаціями
  • Дуже важлива стаття про труднощі комунікацій у цій темі (для тих, хто каже, що ми показуємо тільки одну точку зору)
  • Аналіз ситуації із смертністю у тиждень після переведення стрілок навесні в Австрії
  • Аналіз кількості ДТП після переведення стрілок
  • Трохи складніша для першого сприйняття, але дуже глибока стаття про ситуацію з літнім часом у Чехії та аргументами про те, що залишати саме літній час як цілорічний — не найкраща ідея і варто зупинятись на географічному часі
  • Трохи старша (2016) стаття про економічні ефекти літнього часу, заради яких колись все починалось, але які зараз нівелюються
  • Одна з найповніших статей на тему
  • Хороша робота про сприйняття переведення годинників в Канаді
  • Чому обговорення переведення стрілок викликає завжди такі гарячі дискусії?
Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉
The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора