Відсьогодні на нашому сайті стартує нова рубрика – «Бізнес‑акваріум». У ній я буду розповідати неофіційну історію видимих і прихованих подій українського ділового світу. Те, що мені розповіли оффрекорд, що вдалося підгледіти та підслухати, розкопати.
Цього тижня я хочу розповісти про те, як lifecell наступає на улюблений мозоль Київстару; як JTI намагається наздогнати конкурентів в Україні; про те, що сталося з Астартою та Віктором Іванчиком; а також трохи про банкірське щастя.
Між lifecell і Київстар почалася корпоративна війна. Перша компанія підозрює конкурента в тому, що той заважає своїм абонентам користуватися послугою зміни оператора зі збереженням номера (або MNP). З 1 травня, коли з’явилась ця можливість, по 24 травня Київстар не задовольнив 66% заявок про переведення. lifecell звернулась до Нацкомісії з регулювання зв’язку, й та заявила, що почне перевірку.
Ось що неофіційно розповіли 
в lifecell. Процес перенесення номера за фактом займає три робочих дні, тоді як технічно він може бути здійснений за 7 секунд. У lifecell стверджують, що Київстар використовує дуже довге попередження про виклик на мережу іншого оператора – щось близько 17 секунд. Це зменшує бажання абонентів міняти номер. Нарешті, є безліч технічних збоїв при переході, які у lifecell вважають навмисними.
Розрахунок тут простий, пояснюють в компанії. У Фінляндії й Данії після введення MNP лідери ринку втратили до 20% абонентів. В Україні, швидше за все, нічого подібного не станеться. Лідеру цього разу вдасться збити апетит до переходу в мережу іншого оператора ще на зльоті.
До речі, президент Київстар Олександр Комаров у інтерв’ю сказав, що не розуміє, чому комусь із абонентів захочеться міняти оператора.
Вісті димлячих компаній. Тютюнова компанія JTI вирішила, що годі їй просто спостерігати за боротьбою Philip Morris і British American Tobacco на ринку систем для нагрівання тютюну. І готується вивести в Україну свою систему LOGIС PRO. Philip Morris і British American Tobacco вже продають у нас свої аналоги. Найбільше, судячи з усього, заробив Philip Morris зі своїм IQOS. А ось British American Tobacco продає згідно з планами затвердженими раніше київським офісом. Втім, обсяг продажів тут дещо менші ніж у PM.
У будь-якому разі, системи нагрівання тютюну набирають популярність, їхні продажі ростуть, а значить для JTI є привід задуматися і над запуском свого продукту. От тільки, зазвичай, той, хто виходить з продуктом останнім, знімає з ринку найменше.
Щось негаразд у Астарті. У бізнес-колах активно обговорюють, чому в першому кварталі цього року компанія отримала 4,43 млн євро чистого збитку. І судячи з усього, II квартал теж може стати збитковим. Джерело в Астарті стверджує, що вона переживає системну управлінську кризу. Нібито Віктор Іванчик відійшов від активного менеджменту, занурившись у вирішення особистих питань. Управління компанією взяв на себе фінансовий директор Віктор Гладкий. І поки що у нього це не дуже вдало виходить. Та й кадрова політика останніх років, яка привела до зміни ключових керівників компанії, нібито приносить негативні плоди.
Падіння можна пояснити іншими причинами. Минулого року ціни на цукор у світі впали, і фактично всі великі компанії отримали збиток. Наприклад, Nordzucker отримав збиток у розмірі €36 млн. А роком раніше працював прибутково.
Очевидно, що Астарті доведеться скорочувати витрати і, можливо, змінювати стратегію розвитку, щоб вийти з поточних проблем. На місці HR-компаній я б вже пропонував холдингу нові кандидатури кризових менеджерів.
Банкіри сьогодні живуть як сир у маслі. У першому кварталі прибуток комерційних банків зріс на 70% – до 18,1 млрд гривень. З цієї суми 7 млрд заробив Приватбанк. Зростання чистих процентних доходів збільшилось на 18% – до 26 млрд грн, чистих комісійних доходів – на 20%, або до 13,7 млрд грн. Позитивний результат від переоцінки операцій купівлі-продажу – на 3,9 млрд гривень. Здебільшого, зростання доходів банків – це наслідок купівлі ними державних ОВДП. Як кажуть банкіри, навіщо «заморочуватися» складними кредитами і вибивати потім відсотки і тіло кредиту, коли набагато простіше купити держоблігації. Ті ж 20% річних, але мінімум ризику й проблем.
Ще одна обставина – відпала необхідність формувати резерви за активними операціями. Не дарма старалася Валерія Гонтарева, коли розчищувала ринок. При цьому процентні ставки на ринку знизилися. Через це деякі установи (наприклад, Кредобанк) пішли «в усі тяжкі» – кредитують всіх і вся. У НБУ розповіли, що такого при пані Гонтаревій не було. Це схоже на те, що було до Майдану.
Читайте також
Практичний кейс трьох українських компаній, які працевлаштовують людей з інвалідністю
Угода про надра між Україною та США: перші юридичні висновки та потенційні наслідки
