Світ під ударом. Як росія загрожує ядерною катастрофою на українських АЕС і чому мовчить МАГАТЕ

Колаж The Page

Росія загрожує ядерною катастрофою на АЕС України

Російські війська змогли захопити ЧАЕС за кілька годин. Чому АЕС — не місце для бойових дій і як дії окупантів загрожують не тільки ядерній безпеці України, а й усього світу?


За мить до катастрофи

Щоб захопити територію площею з Люксембург, російським військам знадобилося кілька годин. Для цього потрібно було зробити лише дві речі. Спочатку артилерійським вогнем із території Білорусі знищити прикордонників, озброєних лише автоматами.

А потім — без жодних перешкод проїхати порожнім лісом із велетенською колоною танків і впертися у ворота Чорнобильської атомної електростанції, яку з легкою стрілецькою зброєю охороняли півтори сотні бійців Національної гвардії.

Атомна електростанція — не місце для бойових дій. Тут зберігається 2,5 тисячі тонн відпрацьованого ядерного палива — у 12 разів більше, ніж було в 1986 році, коли тут сталася страшна аварія. Тож природно, що українські нацгвардійці змушені були здатися без бою. Адже якби російські танки почали стрілянину, лише одне невірне влучення в атомний об'єкт могло призвести до катастрофи світового масштабу.

Фото: Енергоатом

Російські війська намагалися просунутися до столиці України найкоротшим і найнебезпечнішим шляхом — через заражену радіацією Чорнобильську зону

Те, що атомна станція вціліла, можна назвати дивом. Адже впродовж 36 днів російська армія використовувала її не як цивільний, а як військовий об’єкт.

Забувши про всі можливі норми права та міжнародні зобов’язання, росіяни почали рити по всьому периметру зони відчуження глибокі окопи, будувати фортифікаційні споруди під танки та гармати. А поруч із підірваним четвертим реактором побудували командний пункт.

Фото: Енергоатом

Компанія «Енергоатом» опублікувала зйомки з дрону, на яких у Рудому лісі, одному з найбільш радіоактивних місць зони відчуження, зафіксовані об'єкти, схожі на військові укріплення та окопи.

Так більш як на місяць Чорнобильська атомна електростанція перетворилася на майданчик для зберігання боєприпасів, а навколишня територія — на поле бойових дій з усіма наслідками: постійні обстріли, руйнування, тиск на населення та вбивства.

9 березня під час бойових дій росіяни пошкодили електропостачання до ЧАЕС і сховище відпрацьованого ядерного палива, якого достатньо для 13 ядерних реакторів.

В «Енергоатомі» попередили, що тривале знеструмлення сховища може призвести до перегрівання та випаровування радіоактивних речовин. У підсумку радіація могла забруднити не лише Україну, а й усю Європу та Білорусь із росією на додачу.

Фото: Енергоатом

Доповідна записка під час аварії ліній електропостачання на ЧАЕС 9 березня 2022 року

Разом з АЕС заручниками окупантів стали майже 2400 співробітників станції. Ці люди були єдиними, хто з усіх сил дбав про радіаційну безпеку. Інженер ЧАЕС Валерій Семенов згадує, як під час знеструмлення станції він намагався знайти пальне для підтримки роботи генератора й на свій страх і ризик крав його в російських військових. На щастя, за чотири дні Україна відновила електропостачання.

Фото: ОП

У 36-ті роковини трагедії на ЧАЕС Президент України Володимир Зеленський вручив державні нагороди працівникам ДСП «Чорнобильська АЕС», які забезпечували безпеку на атомній електростанції та під дулами автоматів та без перепочинку відпрацювали 600 годин поспіль

Про абсолютне небажання рф враховувати наслідки можливої катастрофи говорить і те, що російська армія не піклувалася навіть про власну безпеку: військові не користувалися ані спецодягом, ані дозиметрами, ані засобами індивідуального захисту.

За час окупації через заражену радіацією зону пройшли сотні одиниць російської техніки. До того ж окупанти рухалися маршрутами, які заборонено для користування через високий рівень радіації. А за кількома напрямками вели масштабні бойові дії.

«Жодного радіаційного контролю техніки та військових не здійснювалося, — додає директор Інституту проблем безпеки АЕС НАН України Анатолій Носовський. — А сама техніка рухалася не тільки асфальтованою дорогою, а й ґрунтом, піднімаючи радіоактивний пил. Тому після капітуляції вони вивезли на свої військові бази радіоактивно забруднену техніку».

Довгоочікуваний вихід російських військ із чорнобильської зони в «Енергоатомі» коментували не лише з радістю, а й із сарказмом:

«Організовані колони залишили ЧАЕС і місто-супутник Славутич. Наразі залишилися лише найбільш «стійкі» окупанти. Точніше, найжадібніші. Які в рекордно стислі строки відчайдушно намагаються стягнути все, що має хоч якусь цінність. Такий собі завершальний акорд «спецоперації».

Заступник голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Максим Шевчук розповідає, що грабіж був невіддільним складником робочого розпорядку окупантів:

«У росіян був чіткий графік: щоденно з десятої ранку до другої години дня вони ходили та займалися мародерством. До будівель вони заходили кілька разів за 35 днів окупації».

Директор Інституту проблем безпеки АЕС НАН України Анатолій Носовський показує наслідки перебування окупаційних військ на його лабораторній базі в місті Чорнобиль: двері виламані, вікна розбиті, металеві сейфи зламані й пограбовані.

«А це порожня шафа, де містився сервер для моніторингу радіаційного стану, — показує він. — Його вкрали. Лабораторне обладнання розграбовано та знищено. Карти пам'яті з комп'ютерів викрадено».

Наводячи лад у своїх лабораторіях і кабінетах, науковці із сумом констатують, що, окрім офісної техніки, російські війська знищили документи та архіви, які спеціалісти збирали десятиріччями.

Фото: Енергоатом

Наслідки перебування російських військ на території Чорнобильської АЕС

Такий самий вигляд мають і інші підприємства на території ЧАЕС. Унаслідок обстрілів офіси та гуртожитки в Чорнобилі нагадують решето. Пошкоджено всю інфраструктуру, включно з мостами, дорогами, зв'язком. Росіяни вкрали понад 200 спеціалізованих автомобілів, зокрема, тих, що перевозили радіоактивні відходи та боролися з лісовими пожежами.

За оцінками «Енергоатому», за місяць свого перебування лише в Чорнобилі російська армія завдала збитків на десятки мільярдів гривень. А на додачу залишила після себе заміновані території.

Робота під свист ракет

Рішення щодо того, як наразити весь світ на ядерну катастрофу, російська влада ухвалювала на найвищому рівні. Так, наказ обстрілювати найбільшу атомну електростанцію у Європі — Запорізьку АЕС — віддавав генерал-майор Алєксєй Домбровскій, заступник начальника Головного управління Національної гвардії російської федерації по Краснодарському краю.

Офіс Генерального прокурора України вже заочно повідомив його про підозру за фактом порушення законів і звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством.

«Він безпосередньо як командир узяв участь разом із двома батальйонно-тактичними групами Збройних сил і Національної гвардії Росії в захопленні міста та атомної станції. Унаслідок ворожої атаки загинули четверо громадян України, зруйновано технологічно важливі мережі та комунікації», – зазначають в ОГП.

Фотоколаж автора

Російський генерал-майор Алєксєй Домбровський керував операцією із захоплення міста Енергодар, де знаходиться Запорізька АЕС

Під час обстрілів персонал атомної станції через гучномовець і систему оповіщення намагався «достукатися» до загарбників:

«Припиніть стрілянину по ядерно небезпечному об'єкту! Ви ставите під загрозу безпеку всього світу!»

Але російська армія не почула їхніх закликів: в енергоблоки АЕС і прилеглі будівлі влучило майже 50 снарядів, які, на щастя, не розірвалися.

Водночас кілька будівель АЕС було знищено вщент. Зокрема, було зруйновано Навчально-тренувальний центр ЗАЕС і ВП «Атоменергомаш» — сервісний підрозділ, що займався виготовленням і ремонтом обладнання для атомної станції.

«Унаслідок вторгнення та обстрілу майданчиків виникла зовнішня загроза життю співробітників ЗАЕС, завдано суттєвих збитків обладнанню, будівлям і спорудам, трубопроводам і конструкціям, — пояснює Данило Лавренов, секретар Українського ядерного товариства, одного з найбільших галузевих організацій у Європі. — Це стає підґрунтям для підвищення загрози ядерної аварії».

Фото: Google Maps

28 квітня 2022 року російські війська пошкодили високовольтну лінію Запорізької АЕС. Через це станцію перевели на мінімальний рівень потужності — достатній лише для того, щоб забезпечити власні потреби.

«Ліцензія на роботу АЕС видається на підставі звіту з безпеки, у якому чітко визначено умови безпеки. Але цих умов безпеки сьогодні немає, а об'єкт працює, — зауважує ветеран атомної енергетики Микола Штейнберг. — Тобто вся ЗАЕС перебуває поза правовим полем. У нас немає міжнародних угод, договорів, конвенцій, у яких обговорюється експлуатація АЕС в умовах війни. Міжнародний режим ядерної безпеки відсутній, зруйнований. І це питання треба розв'язувати в усьому світі».

Варварське захоплення Запорізької АЕС сколихнуло все українське суспільство. Президент України, міністри та депутати звернулися до міжнародних партнерів і організацій із закликом припинити акти ядерного тероризму в Україні та визнати російську федерацію країною — ядерним терористом.

«Те, як захоплювали Запорізьку станцію, це був просто аут, ядерний тероризм у всій красі, — коментує міністр енергетики Герман Галущенко. — Окупанти стріляли з танків і мінометів. Потім на станції збирали снаряди, що не розірвалися, винесли їх за периметр станції і під навчальним корпусом підірвали, що теж маразм з погляду ядерної безпеки. Не може бути ядерної безпеки, коли снаряди знаходять біля ядерних реакторів!»

Зараз на Запорізькій АЕС перебувають представники російської державної корпорації з атомної енергії «Росатом», військові Росгвардії та ФСБ рф.

Гендиректор ЗАЕС Петро Котін заявив, що «у перший день захоплення атомної станції представники так званої військово-цивільної адміністрації приїхали на ЗАЕС, зібрали менеджмент і заявили, що зараз це станція «Росатому», Україні вона більше не належить — мовляв, зайшли сюди надовго, тому атомна станція має працювати відповідно до указів «Росатому».

Із цього моменту в роботу станції окупанти формально не втручаються, але всі технічні рішення персонал змушений під дулами автоматів погоджувати з російським військовим командиром.

На вході до ЗАЕС усіх працівників ретельно перевіряють озброєні окупанти, телефони відбирають. За словами Котіна, на майданчику станції перебувають 11 співробітників «Росатому»:

«Вони працюють у кризовому центрі й звідти майже не виходять. В експлуатації станції участі не беруть і займаються переважно вивченням документів і регламентів. До речі, сам факт перебування росіян у кризовому центрі — уже порушення. Адже кризовий центр використовується в разі надзвичайної ситуації: керівництво має переміститися туди та керувати звідти енергоблоком».

Фото: Енергоатом

Через постійні обстріли та присутність російських військ найбільша атомна електростанція у Європі перетворилася на найбільшу загрозу для всього світу

А надзвичайна ситуація може статися будь-якої миті: військові дії в Запорізькій області тривають, над атомною станцією регулярно літають російські ракети. Російськими підрозділами зараз тут керує начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту ЗС рф генерал-майор Валерій Васильєв.

Він і ще кілька сотень російських військових постійно дислокуються на станції, розмістили тут і кілька десятків одиниць військової техніки та боєприпаси. А російським керівником ЗАЕС оголосив себе Андрєй Горбунов — головний інженер російської Ростовської АЕС.

Співробітники ЗАЕС працюють під шаленим тиском. Їх не випускають із міста, допитують і намагаються переконати, що дії Збройних сил російської федерації в Україні — це самозахист від створених загроз.

Окупаційна влада оголосила, що списує всі борги за кредитами в банках, комунальні борги, а вартість газу та опалення знизиться до російського рівня. Просить не брати участі в мітингах, а коли люди збираються на протести — по них починають стріляти.

«Наша мета — проведення референдуму та створення умов для обʼєднання російської федерації та України, двох братніх народів», — йдеться в листівках, що розклеєні містом.

Російська влада намагається поставити на керівні посади маріонеток — колаборантів. Так, інженер ЗАЕС Андрій Шевчик проголосив себе головою новоствореної «Громадської ради самоорганізації міста», що мала виконувати функції міської влади в співпраці з російськими окупантами.

Після цього Запорізька обласна прокуратура оголосила йому підозру в державній зраді.

Фото: телеграм-канал “Енергодар”

Жителі Енергодару намагалися не пустити окупантів у місто: тисячі людей вийшли перекрили дорогу російській техніці. Після цього росіяни почали стріляти по людям, і зрештою захопили місто. Попри те, що назву міста при в’їзді окупанти перефарбували в російський триколор, жителі міста малюють патріотичні надписи синьо-жовтою фарбою — на знак спротиву російським окупантам.

Представник асоціації Чорнобильського туризму Ярослав Ємельяненко під час конференції зачитав письмове звернення жителів міста Енергодара до всього світу:

«Ми, жителі міста Енергодара, ходимо на роботу, бо станція має працювати. Але працюємо під дулами автоматів і кулеметів, які направлено на людей. Морально це дуже важко. Люди не можуть ризикувати мітингами через загрозу терактів на ЗАЕС. Це про безпеку не тільки наших жителів, а й усього світу. Орки мусять піти з міста. Чекаємо на реакцію всього світу».

Українські вчені ЦПНРА (Центру прогнозування наслідків радіаційних аварій) Укргідрометцентру розраховують траєкторію поширення забрудненого повітря у випадку аварії на Запорізькій АЕС. Радіація може поширитися на тисячі кілометрів — у бік, куди в день катастрофи будуть рухатися повітряні маси.

Паралельний світ Гроссі

За три місяці війни в Україні російські ракети пролітали над чотирма атомними електростанціями: Чорнобильською, Запорізькою, Хмельницькою та Південноукраїнською.

Останнім часом росія використовує для обстрілів не високоточні ракети. У підсумку замість військових об'єктів ракети вартістю мільйони доларів влучають у річки, дитячі майданчики та громадські вбиральні.

Тож імовірність «випадкового» влучення ракети в атомний реактор є дуже високою.

Мовою Ради безпеки ООН ця ситуація звучить як «глобальна загроза ядерній безпеці». А простими словами — світ на порозі ядерної катастрофи.

«Це сталося вперше в історії, коли розвинена в ядерному сенсі країна зазнала такої агресії. Це акт ядерного тероризму, коли окупанти обстрілювали наші ядерні об'єкти. Такого ніколи не було, і ніхто не розраховував, що це могло б статися», – пояснює гендиректор Запорізької АЕС Петро Котін.

Російська федерація та Україна є сторонами Міжнародної конвенції про боротьбу з актами ядерного тероризму та Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу. У цих документах йдеться про те, що використання чи ушкодження ядерного об'єкту в такий спосіб, що створюється загроза вивільнення радіоактивного матеріалу, вважається злочином.

Світовим регулятором у сфері ядерної безпеки є Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ). Його нспектори мають встановлювати, чи не використовуються атомні об'єкти з військовою метою.

І саме ця організація мала б першою заявити про глобальну загрозу ядерній безпеці через обстріли українських АЕС російськими військами та негайно звернутися із цього приводу до Радбезу ООН. Принаймні так написано в її статуті.


Рада Безпеки ООН — орган Організації Об'єднаних Націй, що діє постійно, на який покладено відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки. На практиці це означає, що Радбез може:

  1. Застосовувати проти держави-порушника санкції.
  2. Проводити військові операції проти держави-агресора.
  3. Вводити миротворчі формування в зони конфлікту.

Рішення Радбезу є обов'язковими для всіх держав, які є членами ООН.


Утім, МАГАТЕ так і не звернулося до Радбезу ООН. День за днем спостерігаючи за подіями в Україні, очільник МАГАТЕ Рафаель Гроссі називає ситуацію у сфері безпеки на українських АЕС «стабільною».

Коли мова заходить про ракети, що літають над Запорізькою АЕС, Гроссі говорить журналістам:

«Ми перевіряємо це. Ми маємо бути на сто відсотків впевнені».

Голова МАГАТЕ Рафаель Гроссі називає ситуацію на українських АЕС стабільною та запевняє:
«Запоріжжя займає перше місце в списку, що мене хвилює, коли мова йде про ситуацію з ядерними об’єктами в Україні».

Скликати екстрене засідання РБ ООН Україна не може, адже вона не є учасником цього колегіального органу.

Натомість українська влада публічно звернулася до МАГАТЕ та низки міжнародних організацій із закликом визнати дії російської федерації актами ядерного тероризму та допомогти створити навколо атомних об'єктів 30-кілометрову демілітаризовану зону.

Щоб на території АЕС не було ані танків, ані військових, ані складів із боєприпасами. І над ядерними об’єктами не літали ракети.

МАГАТЕ отримує не лише офіційні звернення від України щодо катастрофічної ситуації на АЕС через російську агресію.

Під кожним дописом на сторінці глави МАГАТЕ Рафаеля Гроссі у фейсбуці користувачі залишають сотні коментарів з єдиним закликом — захистити Україну від ядерного тероризму російської федерації. На ці коментарі Гроссі не відповідає.

«Я говорив Гроссі, що для нас важливі політичні сигнали від МАГАТЕ — на війні не буває нейтральної позиції, — розповідає міністр енергетики України Герман Галущенко. — Ми наполягали на тому, що перший і основний елемент ядерної безпеки — це вихід російських військових із наших ядерних об’єктів. Не можна говорити про ядерну безпеку, допоки там перебувають окупаційні російські війська».

Утім, позиція МАГАТЕ є незмінно оптимістичною. Під час візиту до України Гроссі подякував співробітникам АЕС за їхню «витривалість і стійкість у ці надзвичайно важкі часи» та подарував їм дозиметри й батарейки.

Фото: Енергоатом

Рафаель Гроссі під час візиту на Чорнобильську АЕС у квітні 2022 року. У подарунок він привіз дозиметри.

Потім у МАГАТЕ публічно відзвітували, що планують допомогти Україні тим, що нададуть їй обладнання для ядерних об'єктів, прилади для вимірювання радіації, захисні матеріали та дизельні генератори. А в Міністерстві охорони довкілля України зазначили, що МАГАТЕ попросило надати їм звіт про наслідки дій російських військ на АЕС, щоб допомогти знайти гроші для компенсації збитків.

За два тижні, виступаючи на спільному засіданні комітету Європарламенту із закордонних справ і підкомітету з оборони та безпеки, Гроссі вчергове заспокоїв усіх:

«Ми дійшли висновку, що рівні ризиків дещо зросли, але вони є далекими від небезпечних ситуацій».

Дещо дивно чути це від Гроссі. Адже він точно добре розуміє, наскільки небезпечними є ядерна зброя та ядерні об'єкти. Ще бувши студентом він побував у японських містах Хіросіма та Нагасакі, що зазнали атомних бомбардувань. У своєму інтерв’ю для японських ЗМІ він згадував, наскільки був вражений зустріччю з людьми, які вижили після скидання атомної бомби:

«Я був дуже зворушений цим досвідом...»

Так чому МАГАТЕ досі не засудило російське вторгнення в Україну й далі співпрацює з «Росатомом»?

Люб’язності за спиною

МАГАТЕ — це велетенська структура, у якій працюють майже 2600 співробітників із понад ста країн світу.

З 2019 року організацію очолює аргентинець Рафаель Гроссі. З-поміж шести його заступників — громадянин російської федерації Міхаіл Чудаков. Цей дипломований інженер-атомник раніше обіймав низку керівних посад у російському атомному підприємстві «Росенергоатом» і працював на різних посадах на АЕС. А тепер очолює один із ключових підрозділів МАГАТЕ — Департамент ядерної енергетики. Завдання цього департаменту — підтримка наявних і нових ядерних програм по всьому світу.

Фото: МАГАТЕ

МАГАТЕ підтримує теплі стосунки із представниками «Росатому» та після того, як російські війська захопили українські атомні електростанції. На фото зліва — Рафаель Гроссі та представник росії у МАГАТЕ Міхаіл Ульянов (крайній зліва), на фото справа — Рафаель Гроссі (на фото — справа) та міністр закордонних справ рф Сєргєй Лавров. Червоною лінією виділено фото заступника голови МАГАТЕ — росіянина Міхаіла Чудакова.

Окрім Чудакова, у керівному складі МАГАТЕ є й інші росіяни, які впливають на його рішення, говорить Петро Котін. Тому під час зустрічі з Гроссі українська сторона наполягала, щоб МАГАТЕ вимагала від представників російського «Росатому» негайно залишити українські АЕС і щоб громадяни рф не брали участі в ухваленні рішень і проведенні міжнародних місій в Україні.

Натомість Гроссі не лише не відсторонив росіян від українських питань, а, навпаки, домовився з «Росатомом» про «співробітництво для забезпечення максимальної безпеки ядерних об’єктів в Україні».

Держатомрегулювання України таке рішення, м’яко кажучи, обурило:

«Акти ядерного тероризму, що здійснюються рф на території України, є несумісними з питаннями безпеки, і взагалі країна-агресор не може говорити про будь-яку безпеку, а про ядерну та радіаційну й поготів».

Утім, схоже, МАГАТЕ не дуже хвилюють критичні зауваження українських атомників. Коли над українськими атомними станціями літали російські ракети, Рафаель Гроссі кілька разів зустрічався з представниками рф без участі України. І після жодної із зустрічей МАГАТЕ не висловило незадоволення діями російських військ і не закликало росію припинити застосовувати зброю біля ядерних установок.

9 березня постійний представник російської федерації при міжнародних організаціях Міхаіл Ульянов на зустрічі із Радою управителів МАГАТЕ виправдовував стрілянину на території Запорізької АЕС тим, що «російські підрозділи, які охороняли периметр станції, були атаковані українськими диверсантами і змушені були відігнати їх вогнем у відповідь». Водночас жодних доказів існування диверсантів не надав.

1 квітня в російському Калінінграді Гроссі зустрівся з гендиректором «Росатому» Алєксєєм Ліхачовим. Там вони обговорили безпеку ядерних об'єктів України. Після зустрічі Гроссі не лише не висунув вимог залишити український атомний об’єкт, а, навпаки, подякував Ліхачову «за оперативну взаємодію та партнерство»:

«Загалом я можу заявити, що ситуація під контролем, але є речі, щодо яких потрібні уточнення. Агентство працюватиме над проясненням ситуації та її оцінкою».

Фото: Атомна енергетика 2:0

Зустріч керівництва МАГАТЕ та «Росатом» у Калінінграді 1 квітня 2022 року

4 травня Гроссі зустрівся з Ліхачовим уже в Стамбулі. Під час цієї зустрічі представник МАГАТЕ попросив росіян організувати для фахівців агентства технічну місію на Запорізьку атомну станцію. Наче саме росія є власником цієї станції.

Висловлюючи своє гарне ставлення до рф попри загарбницьку війну МАГАТЕ й далі запрошує на свої конференції та в робочі групи представників ключового російського державного органу, який регулює питання атомних об'єктів, — Федеральної служби з екологічного, технологічного та атомного нагляду (Ростехнагляд).

Так, 11 квітня Ростехнагляд обговорював із МАГАТЕ поправки до Конвенції про фізичний захист ядерних установок.

13 квітня Ростехнагляд озвучував свої ідеї щодо ядерної безпеки під час засідання керівного комітету та робочих груп Форуму малих модульних реакторів за участю МАГАТЕ.

22 квітня Ростехнагляд узяв участь у 51-му засіданні Комісії з норм безпеки МАГАТЕ. Цього самого дня російські вчені представили 70 доповідей на конференції МАГАТЕ зі швидких реакторів FR-22.

Фото: Атомна енергетика 2:0

4-6 травня 2022 року в МАГАТЕ відбулася четверта Позачергова нарада Договірних сторін Об'єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами. В цій нараді взяли участь і представники російської федерації.

12 травня керівники Ростехнагляду та МАГАТЕ провели нараду з міжнародної «ініціативи з гармонізації та стандартизації в галузі використання атомної енергії». Тоді Рафаель Гроссі наголосив, що «участь рф — країни, що активно розвиває атомний енергетичний сектор, — є дуже важливою для успішного досягнення поставленої мети».

Іран — важливіший

Аналізуючи заяви та дії МАГАТЕ, стає очевидним, що найбільшим головним болем цієї організації зараз є не Україна, а Іран, який перебуває за крок до створення ядерної зброї. Іран сам видобуває уран — основний елемент ядерної бомби. На своїх заводах Іран збагачує уран на рівні 20%.

Водночас представник Організації атомної енергії Ірану Бехруз Камальванді заявляє, що Іран може «спокійно» довести збагачення урану до 90%. Для порівняння: щоб створити ядерну бомбу, вміст урану має бути принаймні 80%.

Врешті-решт, найважливіший напрямок діяльності організації — не допустити, щоб Іран почав створювати ядерну зброю. І, здається, заради цієї мети МАГАТЕ готове на все.

Рафаель Гроссі — не науковець в області атомної енергії, а дипломований дипломат. І, обіймаючи різні посади, він багато років присвятив розв'язанню «іранського питання». Перебуваючи на посаді заступника глави МАГАТЕ у 2010 — 2013 роках, Гроссі провалив переговори з Іраном щодо його суперечливої ядерної програми.

Тож саме зараз у нього є шанс показати свою ефективність у цьому питанні.

Фото: themedialine.org

За 90 км від столиці Ірану знаходиться завод зі збагачення урану. Наприкінці 2020 року тут зафіксували початок будівництва нового підземного об'єкту. Мету будівництва МАГАТЕ не коментує.

Іран і шістка міжнародних посередників (США, росія, Велика Британія, Франція, КНР і ФРН) упродовж багатьох місяців переговорів намагалися подолати розбіжності щодо іранської ядерної програми, погодивши Спільний всеосяжний план дій (СВПД). У 2022 році МАГАТЕ запланувала перевірити, чи виконує Іран свої зобов’язання перед Радбезом ООН щодо не розроблення ядерної зброї.

Нарешті сторони угоди змогли згладити всі гострі кути: внесли важливі обмеження до ядерної програми та скасували економічні санкції проти Ірану.

Щоб угода запрацювала, усі сторони мають її підписати. Зокрема, підпис має поставити представник російської федерації — надійний партнер і союзник Ірану. Але питання: чи захоче росія це зробити, якщо МАГАТЕ буде відкрито критикувати її та відсторонювати російський персонал від роботи в організації через агресію на українських АЕС?

До того ж у МАГАТЕ добре розуміють, що росія, як ніхто, може вплинути на примхливу позицію Ірану. Адже рф та Іран — давні партнери в галузі атомної енергетики. Першу й поки що єдину АЕС в Ірані побудував саме «Росатом». І зараз Іран повністю залежить від постачань російського ядерного палива для цієї АЕС. Крім того, лише «Росатом» надає послуги з підтримання безпечної експлуатації наявних ядерних установок.

До того ж росія відповідає за контроль надлишків збагаченого урану в Ірані та питання перетворення атомної станції Фордоу на дослідницьку установу. Іншими словами, ретельно стежить за тим, щоб іранці під виглядом наукових досліджень не створили ядерну зброю.

Фото: Росатом

Церемонія початку робіт на будмайданчику енергоблоку №2 АЕС «Бушер» за участю росії в Ірані, 2016 рік

От чому під час зустрічей керівництва «Росатому» та Гроссі завжди наголошується, що бесіда, «як завжди, мала теплий, діловий і дуже предметний характер. Росія та МАГАТЕ — перевірені часом партнери».

Заради обговорення іранської ядерної програми МАГАТЕ й далі зустрічається з російським керівництвом — навіть під час агресивного вторгнення російських військ на територію України. І саме тому МАГАТЕ жодним чином не реагує на прохання України виключити представників рф із керівного складу організації.

Натомість Гроссі зустрічається з російським представником у МАГАТЕ Міхаілом Ульяновим за кілька днів після того, як російські війська обстріляли найбільший атомний об'єкт на території Європи — Запорізьку АЕС. Вочевидь, іранське питання для МАГАТЕ зараз є важливішим за потенційну ядерну катастрофу.

Читати на The Page