Юрій Городніченко, професор Каліфорнійського університету в Берклі, є одним із найвідоміших українських економістів за межами України. У 2020 році Городніченко згадували як одного з імовірних кандидатів на посаду голови НБУ. А вже під час повномасштабного вторгнення росії професор із Берклі став радником Андрія Пишного, призначеного в жовтні 2022 року на посаду голови НБУ.
поспілкувалося з Юрієм Городніченком під час VII щорічної дослідницької конференції «Економічна політика під час війни та в період післявоєнної відбудови» центробанків України та Польщі, що проходила за підтримки МВФ. У фокусі уваги опинилися повоєнні перспективи української економіки, а також фіксований курс валют і монетарна політика НБУ.
Юрій Городніченко, професор Каліфорнійського університету в Берклі — один з найвідоміших українських економістів за кордоном
Якими є збитки України від повномасштабної війни
Сьогодні лунають різні оцінки збитків України від повномасштабного вторгнення росії та вартості повоєнного відновлення. Які суми ви вважаєте найбільш адекватними?
Зараз озвучують різні цифри — від $400 млрд до $1 трлн. Але насправді поки що неможливо дати оцінку того, що відбувається на окупованій території, так само як і масштабів Каховської трагедії. Тому навіть $400 млрд можуть виглядати доволі консервативною оцінкою. Але очевидно, що кожен новий день війни додає нам щонайменше $1 млрд збитків.
Якщо вимірювати втрати в часі, скільки років розвитку ми втратили?
Усі війни обходяться країнам дуже дорого й вимірюються десятками втрачених років. Але тут головним питанням є те, наскільки швидко Україна зможе відновитися.
Яким буде повоєнне відновлення України
Яких помилок Україні варто було б уникнути, щоб повоєнне відновлення відбувалося щонайшвидше?
Ми не перша, й вочевидь, не остання країна, яка переживає війну й займатиметься повоєнним відновленням. І на цьому етапі нам точно варто уникати будь-яких проблем із публічними фінансами. Адже нестабільне макроекономічне середовище гальмуватиме розвиток приватного сектору й надходження інвестицій. Найбільш екстремальний приклад — Німеччина після Першої світової війни, яка зіткнулася з гіперінфляцією.
Ще варто враховувати ефект Фенікса, коли після значного руйнування економіки на початковому етапі відбувається її дуже швидке відновлення. Другою стадією має стати довгострокове стійке зростання. Але якщо перша стадія в повоєнний період відбувається майже завжди, то друга не є гарантованою.
Україна, вочевидь, дійсно швидко зростатиме одразу після війни, але подальша динаміка залишається під питанням. Бо для забезпечення на цьому етапі стійкого економічного зростання необхідні реформи і якнайшвидше приєднання України до Євросоюзу.
Юрій Городніченко вважає, що Україна буде швидко зростати відразу після війни, але подальша динаміка залишається під питанням
До війни в Україні сформувалася сировинна спрямованість економіки. Чи варто відтворювати саме цю економічну модель під час повоєнної відбудови?
Є фундаментальні чинники: географічне розташування, ґрунти, корисні копалини, які є сталими. Тому після війни економіка фундаментально не зміниться. Тобто в будь-якому разі IT, металургія, сільське господарство, машинобудування залишатимуться її основою. Але мають змінитися бізнес-моделі, щоб такий прецедент, як олігархічний Приватбанк, фактично захоплений в заручники його власниками, уже не міг виникнути.
Чи вдасться українській економіці підлаштуватися під європейські стандарти, зокрема у сфері екології?
Українська економіка має пристосовуватися. Наприклад, у нас нещодавно виникли ускладнення з експортом зерна через Польщу та інші сусідні країни. Також є проблеми з металургійним експортом до ЄС через квотування. Коли Україна приєднається до ЄС, цих обмежень буде значно менше. Звичайно, нам доведеться відповідати вищим стандартам якості, але це насправді позитивний чинник як із погляду нашої екології, так і доступу до європейського ринку.
Одним із найбільш небезпечних внутрішніх ворогів України вважають корупцію. Як можна мінімізувати її вплив на повоєнну відбудову України?
Насправді тут не варто вигадувати велосипед — у світі є механізми запобігання корупції, які ефективно працюють. По-перше, це прозорість державних закупівель, які мають бути в публічному доступі, що саме по собі вже є запобіжником корупції. Бо рано чи пізно про будь-які зловживання стає відомо, і за цим слідують скандали, звільнення з посад і кримінальні справи.
По-друге, Україні необхідно прибрати ренту у вигляді ексклюзивного доступу до ресурсів і створювати конкурентне середовище. У цьому полягає одна з головних причин, чому Україні необхідно якнайшвидше приєднатися до економічного простору Європейського Союзу. Бо тоді українські підприємства конкуруватимуть не тільки між собою, а й з іншими виробниками.
Наприклад, часто постає питання про монополізацію української енергетичної галузі. Оскільки зараз Україна приєдналася до європейської електромережі, принаймні теоретично електроенергію можна купувати в Польщі та інших. У перспективі це підвищує конкуренцію й послаблює монопольне становище місцевих гравців. Завдяки цьому має знижуватися й корупція в цій галузі. Тобто ще одним запобіжником корупції має стати вільний, конкурентний ринок.
Юрій Городніченко під час VII Щорічної дослідницької конференції «Економічна політика під час війни та в період післявоєнної відбудови» центробанків України та Польщі
Яким коштом фінансуватиметься відбудова України
За кордоном заблоковано сотні мільярдів російських активів. Чи є перспективи використання цього ресурсу для відновлення України?
Тут можуть застосовуватися різні потенційні механізми. Зараз ці гроші заморожені, але вони реінвестуються й приносять дохід. Зараз він додається до цих заблокованих коштів. Але одна з пропозицій полягає в тому, щоб перенаправити цей дохід на відновлення України. І якщо йдеться про заблоковані $300 млрд російських активів і дохідність майже 5%, Україна щороку зможе отримувати приблизно $15 млрд. Це не покриє всі наші потреби, але буде суттєвою підтримкою.
Інший варіант — передати ці гроші державі чи певному суверенному фонду або агенції з відновлення України. Цей процес дещо складніший. Але які можуть бути альтернативні джерела коштів для відновлення України? Скажімо, МВФ, Світовий Банк та інші міжнародні інституції не створені для того, щоб допомагати відбудовувати Україну й мають багато інших складних завдань. І навіть якщо Україна буде для них пріоритетом протягом найближчих п’яти років, це не триватиме в довгостроковій перспективі. А зобов’язання платників податків із різних країн віддавати на відбудову України умовні 0,1% свого ВВП протягом десяти років навряд чи буде популярною ідеєю. Як порівняти з усіма цими сценаріями фінансування відбудови України коштом заморожених російських активів, це виглядає шляхом щонайменшого спротиву.
Чи вже були в історії прецеденти передавання заблокованих коштів агресора постраждалій стороні?
По-перше, нагадаю, що під час Другої світової війни Німеччина мала багато активів у США. Німецькі та японські кошти там були заморожені, а потім передані жертвам цих режимів.
По-друге, є нещодавній випадок. На момент, коли таліби захопили владу в Афганістані, центральний банк Афганістану тримав кошти в Нью-Йорку. Ці активи також були заморожені, а потім передані жертвам терористичних актів у США 11 вересня 2001 року, а певна частина суми залишена на майбутнє Афганістану без талібану. Хоча суди навколо цих коштів ще тривають, це вже може слугувати прецедентом.
Оскільки процес передавання активів агресора постраждалій стороні є дуже тривалим, ми не мусимо чекати завершення війни, а обговорювати ці питання вже зараз і запускати процес паралельно зі звільненням української землі.
Юрій Городніченко вважає, що обговорювати питання передачі Україні заблокованих російських активів варто вже зараз
Скільки триватиме відновлення української економіки
Скільки років за різними сценаріями триватиме відновлення України та повернення економічних показників і рівня життя принаймні до довоєнного?
Відновлення може бути доволі неоднорідним. Наприклад, у Німеччині після Другої світової війни залізницю відновили буквально за 1 — 2 роки. Тим часом житловий фонд відбудовували років 10 — 15. І я думаю, що в Україні певні сектори відбудують дуже швидко, але будуть і такі сфери, де відновлення відбуватиметься доволі повільно.
З огляду на те, що падіння ВВП України склало приблизно 30%, цілковито реалістичним сценарієм є зростання економіки в межах 10% на рік, принаймні перші 1 — 3 роки після війни. Відповідно такий показник, як ВВП на душу населення може відновитися порівняно швидко — за 3 — 5 років.
Зараз українські урядовці проголошують амбітну мету — досягти ВВП $1 трлн. Наскільки реалістичними виглядають подібні заяви?
Нагадаю, як колись уряд Олексія Гончарука обіцяв досягти зростання української економіки на 7% за рік протягом чотирьох років. Я тоді написав статтю, де оцінив імовірність такого сценарію у 2%. Звичайно, я не враховував таких потрясінь, як-от епідемія коронавірусу й повномасштабна війна. Бо стабільно зростати такими темпами досить важко й у спокійні часи. Найголовнішим чинником такого зростання має бути прихід до нас значного обсягу прямих іноземних інвестицій, які привнесуть в економіку сучасні технології. Іншого шляху швидкого зростання я не бачу.
Коли варто чекати на зниження облікової ставки НБУ
Як загалом ви оцінюєте монетарну політику Нацбанку під час повномасштабного російського вторгнення?
Важко уявити ситуацію, коли всі кроки є вірними, бо завжди є те, що можна зробити краще. Але загальні контури монетарної політики НБУ є адекватними. Тобто центральний банк можна похвалити за те, що він зараз робить.
Наскільки адекватним кроком було різке підвищення облікової ставки НБУ до 25% у 2022 році та якими були позитивні й негативні наслідки такої політики?
Хочу нагадати, що не так давно в нас була інфляція майже 25%. Зараз інфляція знижується до 15% почасти саме через те, що облікову ставку було встановлено на рівні 25%. Звичайно, коли інфляція й далі падатиме, виникнуть передумови для зниження облікової ставки. Але я б не говорив, що ми вже перемогли інфляцію, і вона вже не є проблемою. Бо й 15% це все ще забагато. Я б не знижував облікову ставку вже зараз, але в майбутньому очевидно це відбудеться.
Чи складуться передумови для зниження облікової ставки вже цього року?
У нас дуже невизначений стан. Коли підірвали Каховську ГЕС, у НБУ порахували, що це додасть до інфляції. Завтра можуть статися інші надзвичайні події. Тому важко прогнозувати, якою буде ситуація за кілька місяців до кінця року.
Коли НБУ відпустить офіційний валютний курс у вільне плавання
Наскільки вірним й адекватним кроком в умовах повномасштабної війни була фіксація офіційного курсу та чи має він зберігатися надалі?
У перші дні війни навколо панував хаос. Було багато невизначеності. Усі шукали певні якорі й джерела стабільності. Фіксований обмінний курс на початку війни був таким джерелом і досі ним залишається. Але я хочу нагадати, що в історії України фіксований обмінний курс неодноразово виступав стабілізатором лише певний час, після чого він, навпаки, ставав джерелом нестабільності. У нас тривалий час утримували курс на рівні 5 UAH/USD, потім 8 UAH/USD, після чого вибухали економічні кризи. Тому головним завданням для НБУ є своєчасний перехід від фіксованого курсу до гнучкого, рухомого.
Чи не час відпустити курс уже зараз?
Україна зараз має сильні резерви, тому якщо НБУ вирішить дозволити невеличкі коливання обмінного курсу, глобально це нічого не змінить для економіки України. Тобто на ринку не буде паніки й ажіотажу.
Зараз, звісно, ми дуже залежимо від наших союзників щодо економічної підтримки. Це нам допомагає утримувати курс гривні. Але колись надходження цих грошей закінчиться, і нам треба буде розв’язувати курсові проблеми коштом власних ресурсів. Я не хочу, щоб ми дотягнули до останньої хвилини, коли для підтримки сталого курсу вже не залишиться резервів, як це було у 2014 році.
Тобто переходити до гнучкого курсу варто плавно, поки в нас є ресурси. Бо якщо в нас виникне дефіцит платіжного балансу й не буде надходження інвестицій, щоб його закривати, тільки корегування обмінного курсу допоможе повернутися до стану рівноваги.
Читайте також
Українські IT-компанії на шведському ринку: вигоди для Швеції та нові горизонти для України
