Якщо Україна хоче приєднатися до ЄС, Європейський союз спочатку повинен змінитися.
Що саме має змінити Євросоюз, щоб прийняти до своїх лав повоєнну Україну, пише у своєму матеріалі Politico, який поспілкувався з посадовцями ЄС та його окремих держав, чинними та колишніми європейськими дипломатами, українськими офіційними особами та аналітиками з питань політики та безпеки.
Чому прийняти Україну в ЄС – це виклик
Повномасштабне вторгнення росії в Україну у 2022 році поставило моральні аргументи на користь членства України в ЄС на вершину порядку денного в Брюсселі. Тепер лідери блоку починають братися за завдання, яке зобов’язалися виконати.
«Якщо низка країн приєднається — Україна, Молдова, а там піде дискусія й про Західні Балкани — деякі речі фундаментально зміняться», — каже прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо.
Вступ України став би моментом, не схожим на жоден інший в історії ЄС. Блок, звичайно, радо приймав нових членів — найбільше розширення відбулося в 2004 році, коли з’явилося 10 нових членів. Але цього разу ЄС прийме країну, спустошену війною, з кількістю населення приблизно на рівні Іспанії та з площею, більшою за будь-яку іншу країну-члена.
Ухвалення рішень як всередині Ради ЄС, так і між трьома ключовими інституціями ЄС — Європейською комісією, Радою ЄС і Європейським парламентом — уже є одним із найскладніших у світі бюрократичних конвеєрів. Додавання такого члена, як Україна, не спростить ситуацію.
Скільки місць у Європарламенті та Раді ЄС отримає Київ
Якщо завтра Київ приєднається до ЄС, то теоретично він має отримати пропорційне представництво в європейських інституціях: власного єврокомісара та певну кількість місць у Європарламенті, щось посередині між 52 місцями Варшави та 59 – Мадрида. У Раді ЄС Україна мала б близько 9% голосів, як і Польща.
Це спричинило б інституційне спотикання. Ліміт у 751 члена Європейського парламенту буде перевищений, тому його доведеться скасувати, інакше іншим країнам ЄС доведеться відмовитися від частини своїх місць.
Що ще важливіше, розширення ризикує зробити повільний європейський процес ухвалення рішень ще більш громіздким.
Як можна змінити Євросоюз
Вступ України та інших країн дає можливість для інституційних змін, вважає професор європейської політики Левенського католицького університету Стівен Ван Гекке.
У січні Бельгія почне головувати в Раді ЄС, взявши на себе відповідальність за координацію політичних рішень блоку протягом вирішального періоду перед виборами до Європейського парламенту в червні 2024 року. Де Кроо вже почав кампанію на підтримку підготовки ЄС до членства України.
Прем'єр-міністр Бельгії хоче скористатися досвідом вступу країн Центральної та Східної Європи. Раптове включення нових членів дестабілізувало баланс сил у блоці, незважаючи на те, що приплив бідніших працівників викликав суспільне невдоволення ЄС — особливо у Великій Британії. Розширення також заклало ґрунт для інституційного конфлікту, такого як боротьба Польщі та Угорщини з Брюсселем щодо верховенства права.
Аграрне питання: ризики вступу України
23 травня 2023 року на кораблі, що плив португальською річкою Дору, держсекретар Португалії у справах ЄС Тіаго Антунеш приймав своїх колег з Іспанії, Франції, Ірландії, Бельгії, Нідерландів і Данії в рамках першої зустрічі так званої Атлантичної групи — неформальної групи країн-членів ЄС, розташованих на узбережжі Атлантики.
Там швидко перейшли до питання, що означатиме приєднання колишньої житниці СРСР для сільськогосподарської політики ЄС. Українське зерно вже спричинило розбіжності в блоці.
Якби Україна завтра стала членом ЄС, вона б отримала найбільшу частину з 386 млрд євро в рамках Спільної аграрної політики (Common Agricultural Policy, CAP), яка винагороджує країни відповідно до площі їхніх сільськогосподарських угідь, які в Україні перевищують площу всієї Італії. А середній розмір української ферми дорівнює 1000 гектарів, у порівнянні з лише 16 гектарами в ЄС.
Навіть найменша поправка в CAP призведе до хвилі протестів фермерів по всій Європі — і сотень тракторів на брюссельській вулиці Рю-де-ла-Лой (вулиця, де розташовані адміністративні будівлі ЄС).
Вартість відбудови України
Є й ширша економічна картина. Суми, необхідні для відбудови України, запаморочливі. Київська школа економіки у березні сказала, що лише збитки інфраструктурі України становлять $143,8 млрд. Зруйнована війною країна матиме один із найменших ВВП у блоці після приєднання.
На додаток до будь-яких спеціальних заходів, спрямованих на допомогу Україні у відновленні, членство країни створить значне навантаження на політику згуртування блоку – фінансування, яке тече з багатших регіонів у бідніші, щоб поставити країни та регіони Європи в більш рівноправні умови.
Вступ України перетворив би деякі регіони з бенефіціарів на донорів.
Через це малоймовірно, що Києву дозволять приєднатися без певної реформи фінансування в рамках політики згуртування ЄС, яке становить близько третини бюджету блоку. Підготовка до цієї дискусії вже ведеться групою високопоставлених спеціалістів і має знову спалахнути напередодні наступного бюджетного циклу, який триватиме з 2027 по 2032 рік.
Пропозиції включають посилення зв’язків між фондами ЄС і структурними й економічними реформами, як це було зроблено з грошима на відновлення після пандемії.
Перехилення ЄС на схід: роль України
Крім того, є геополітичні міркування, оскільки вступ України неминуче схилить центр рівноваги ЄС на схід. Після нападу росії на Київ голоси східних країн — особливо Польщі та країн Балтії — як ніколи раніше почали визначати політику. Надання Києву місця за столом надасть цьому флангу блоку ще більшої політичної та інституційної ваги.
Деякі країни вже дають задній хід. Атлантична група була сформована частково для того, щоб розглянути дискусії «із західної точки зору», сказав згаданий вище високопоставлений чиновник. «Нам потрібно трохи відновити баланс».
Німеччина вже зробила реформу системи голосування в Раді ЄС — зокрема вимогу, щоб більше рішень ухвалювалося кваліфікованою більшістю, а не одноголосно — передумовою членства України. Неодмінно з’являться вимоги щодо інших інституційних реформ.
Україна, Польща та Західна Європа
Київ чітко усвідомлює, що країни, які ризикують побачити, що їхнє фінансування чи вплив зменшаться, можуть не сприймати його потенційне членство в райдужних тонах.
Зокрема, зв’язки між Україною та Польщею сягають глибини століть, зазначила віце-прем’єр-міністерка України Ольга Стефанішина.
Водночас Стефанішина наголосила, що важливо дати зрозуміти, що Польща не є старшим братом України. Україна має «великих друзів і партнерів» у всьому ЄС, сказала вона, вказавши, зокрема, на Францію та Німеччину.
Тарас Качка, заступник міністра економіки України, сказав, що Україна вже засвоює уроки з напруженості, яку спричинив експорт її зерна, особливо в сусідніх країнах, таких як Польща.
Безпека України після війни
Над усіма іншими проблемами буде маячити безпека. Гаряча війна між Києвом і Москвою повинна закінчитися, перш ніж Україні дозволять приєднатися.
Але не виключено, що обидві сторони продовжуватимуть претендувати на ту саму територію — або навіть те, що російські війська все одно окупуватимуть частину країни (Кіпр із невирішеною суперечкою щодо півночі острова є прецедентом).
Яким би не був стан конфлікту, членство України майже напевно змінить безпекову позицію ЄС, оскільки Київ приєднається до Варшави, наполягаючи на міцних зв’язках зі США та НАТО.
Відомі невідомі нескінченні, сказала Марія Попова, професорка канадського університету Макгілла. Чи продовжать США підтримувати Україну? Буде повна перемога чи заморожений конфлікт? Які умови припинення вогню? Як росія відреагує на потенційний програш війни Україні? Чи буде Україна, окрім вступу в ЄС, ще й у НАТО? Тут потрібно чітко провести межі.
Читайте також
Жіноче і чоловіче підприємництво: чим відрізняється підхід до ведення бізнесу
