28 червня українці відзначають День Конституції України – важливий поворотний момент у нашій історії. Основний Закон України був ухвалений у 1996 році.
Гарантування основних прав і свобод є однією з важливих концепцій, викладених в українській Конституції. Свобода вираження поглядів, віросповідання, зібрань та об'єднань, а також право на життя, свободу, рівність і гідність гарантуються. Розподіл повноважень між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади також закріплений у Конституції, встановлюючи систему стримувань і противаг.
Попри те, що під час воєнного стану в Україні конституційно неможливо змінити певні норми, рано чи пізно це доведеться зробити.
Чорноморський флот, обласні центри та шлюб
Свого часу в перехідних положеннях зафіксували розміщення Чорноморського флоту рф у Севастополі аж до 2017 року попри те, що розміщення іноземних військових баз на території України заборонено самою Конституцією (ст. 17). Крім того, Основний Закон України окремо згадує російську мову в ст. 10, хоча вона й не отримала особливого статусу.
Зараз на часі стали також інші зміни до Конституції: так, попри перейменування міст, зокрема обласних центрів, без змін до Основного Закону неможливо перейменувати області України, бо вони там закріплені, як і автономний статус Криму.
Ще один досить складний момент – ст. 51, яка визначає, що шлюб ґрунтується «на вільній згоді жінки та чоловіка». Без внесення поправок до неї важко ухвалити закон про одностатеві шлюби, гарантувавши частину прав ЛГБТ+ (як альтернатива до Верховної Ради було внесено законопроєкт про цивільні партнерства).
Під час воєнного стану внесення змін до Конституції заборонено, проте після перемоги ситуація зміниться. 
запитало політичних експертів, чи є норми Конституції, на ухвалення яких мала вплив росія, які зміни необхідно внести та які зміни будуть найважчими.
Чи впливала росія на Конституцію України
Хоча безпосереднього впливу рф на Конституцію України не було, деякі зміни проштовхнули проросійські сили.
Наприклад, норма про розташування ЧФ рф напряму порушувала Конституцію України, хоча й була в перехідних положеннях і стала наслідком розпаду СРСР, зазначив у коментарі голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
Також були норми, які протягнули комуністи: наприклад, Крим отримав у Конституції України автономний статус.
Професор політології Києво-Могилянської академії та науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань згадує, що проросійським силам не вдалося продавити в 1996 році запровадження справді особливого статусу для російської мови: в обмін на визнання національної символіки парламент ухвалив рішення про автономію Криму.
Викинути російську мову з Конституції буде не так просто, вважає Фесенко. Це стане частиною переговорів з ЄС: потрібно переконати, зокрема, Венеціанську комісію, що для захисту мов національних меншин необов'язково закріплювати особливий статус російської мови або окремо згадувати її в Основному Законі. Але норму ще треба ухвалити 300 голосами.
«У мене є великі сумніви, що вдастся набрати голоси. Потрібно 150 голосів для того, щоб просто висунути таку пропозицію. А щоб затвердити – 300 голосів, а такої кількості може не бути», – пояснив він.
Які зміни до Конституції внести найважче та найлегше
Фесенко сумнівається, що найближчим часом можна буде змінити статтю Конституції, яка закріплює шлюб як союз чоловіка та жінки. За його словами, підтримка внесення такої пропозиції замала, і поки що вона носить лише теоретичний характер.
Водночас змінити назви областей найближчими роками більш реально.
Реформа децентралізації: що треба змінити в Конституції
Важливо також зафіксувати в Конституції реформу децентралізації, вважає один із засновників і авторів української Конституції, почесний професор КНУКіМ Роман Безсмертний.
Зокрема, Конституція України не містить припису щодо створення об'єднаних територіальних громад, через те треба привести Основний Закон у відповідність з реформою.
Крім того, необхідно визначити, чим займаються райадміністрації, та осучаснити функції держорганів і місцевих органів, врахувавши роль сучасних технологій, наприклад електронних реєстрів.
На думку Володимира Фесенка, необхідно зафіксувати в Конституції перерозподіл повноважень між центральною та місцевою владою, а це передбачає ліквідацію місцевих державних адміністрацій із виконавчими функціями.
Зараз є ідея замінити їх на представництва президента з контрольними функціями, хоча питання про їхні повноваження є відкритим.
Олексій Гарань підкреслює, що в районних і обласних радах мають з'явитися власні виконавчі органи.
Судова реформа: треба покращити Конституцію
Роман Безсмертний вважає, що зміни до Конституції у сфері судоустрою, внесені у 2016 — 2017 роках, не поліпшили ситуацію з судочинством в Україні, тому тут Основний Закон також потребує змін.
Фахівці з питань конституційного та адміністративного права радять пропрацювати можливість розвивати систему права, подібну до європейської, через зміни до Основного Закону.
Йдеться насамперед про забезпечення автономної діяльності суддів і судів, а отже, треба прибрати адміністративний вплив на них.
Крим, рашизм і державний герб: що ще можна змінити
На думку Романа Безсмертного, у Конституцію треба внести заборону діяльності організацій, що сповідують рашизм, нацизм і фашизм.
Переписувати Конституцію варто лише тоді, коли це буде юридично можливо – за припинення воєнного стану, підкреслює Олексій Гарань.
До Основного Закону, за його словами, необхідно було б внести такі зміни:
- уряд має формуватися як єдине ціле (тобто в президента потрібно забрати повноваження щодо подання про призначення міністрів оборони та внутрішніх справ);
- автономний статус Криму треба наповнити реальним змістом – для захисту та забезпечення прав кримських татар.
На думку професора, немає сенсу скасовувати автономію АРК з огляду на необхідність захисту корінного народу Криму.
Також він вважає, що треба розв'язати питання про розміщення військових баз в Україні в разі вступу України в НАТО. Утім, заборону на їхнє розміщення можуть не скасовувати, а шукати обхідні шляхи, наприклад, називаючи такі бази «тренувальними центрами».
Державний герб України: забути про статтю 20?
Ще одне проблемне місце Конституції — ст. 20, яка передбачає, що «Великий Державний Герб України встановлюється конституційним законом з урахуванням Малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького». Для зміни цієї статті необхідно проводити референдум, говорить Гарань.
Невідомо, коли знову підніматимуть питання про Великий Герб, адже вже було кілька невдалих спроб перед повномасштабною війною.
