Промислово-будівельна група «Ковальська» Сергія Пилипенка в судовому порядку намагається скасувати дозвіл АМКУ на купівлю глобальною компанією CRH активів в Україні на 100 млн євро. Ще 80 млн євро CRH вклала в розвиток своїх підприємств під час повномасштабного вторгнення. Суд першої інстанції прийняв рішення на користь «Ковальської». 22 травня справу розглянуть в апеляції.
Суд як інструмент тиску
У 2023 році CRH вирішила придбати два цементних заводи у Рівненській та Миколаївській областях. Раніше ці активи належали італійській компанії Buzzi. «Ковальська» від початку виступала проти угоди. Про це заявляв генеральний директор групи Сергій Пилипенко.
CRH вдалося отримати дозвіл Антимонопольного комітету лише за рік, погодившись на безпрецедентні для України обмеження. Остаточно угода була закрита в жовтні 2024 року. Вона стала найбільшою на будівельному ринку з початку повномасштабної війни.
Фото depositphotos
Таке рішення не влаштувало «Ковальську». Формально промислово-будівельна група аргументує це тим, що угода обмежує її вибір постачальників цементу. За даними Forbes Ukraine, справжня причина — власна зацікавленість у цих активах.
В коментарі Forbes голова Асоціації виробників цементу України «Укрцемент» Павло Качур пояснив, що «Ковальська» раніше шукала можливості купити активи Buzzi, які б у перспективі могли стати частиною її бізнесу. Але в «Ковальській» стверджують, що це не так.
Коли угода вже відбулася, «Ковальська» вирішила «переграти» рішення регулятора в суді. Одним позовом компанія намагалась долучитися до рішення АМКУ третьою стороною. 19 лютого 2025 суд повністю відмовив у позовних вимогах.
Другим позовом Ковальська намагалася скасувати дозвіл АМКУ на купівлю заводів. Суд першої інстанції став на її бік. Апеляція у справі призначена на 22 травня.
«Сам факт, що справа розглядається у суді, абсолютно нормальний. І те, що компанії намагаються боротися з конкурентами через суди — також є природним механізмом. Але тут важлива довіра. Без довіри до судових рішень будуть виникати величезні питання до інвест-клімату України», — прокоментував ситуацію
інвестиційний банкір та фінансовий експерт Сергій Фурса.
Небезпечний прецедент
CRH, акції якої торгуються на Нью-Йоркській біржі, вкладаючи у розвиток бізнесу в Україні навіть під час війни, є важливим «магнітом» для інших іноземних інвесторів. Однак компанії, що розглядають Україну як потенційний ринок, можуть вбачати в цьому кейсі чіткий сигнал: навіть якщо ви дієте законно, погоджуєтеся на всі вимоги регуляторів і вкладаєте мільйони в економіку — вам загрожуватимуть агресивні дії локальних гравців.
Погоджуючи купівлю заводів, Антимонопольний комітет поставив CRH жорсткі умови. Компанія погодилася створити нову юрособу, передати частину акцій незалежному інвестору, уникати злиття даних і призначень, а також зобов’язалася дотримуватися ринкових цін і не зменшувати виробництво. Проте навіть з такими запобіжниками великий іноземний інвестор може опинитися під ударом з боку місцевого бізнесу.
Саме такого сценарію бояться західні інвестори: нестабільність, непередбачуваність, корпоративний тиск через суди. У купі все це загрожує процесу відбудови та відновленню країни після війни.
Суд як тест для системи
22 травня апеляційний суд розгляне справу, яка вже стала більше ніж юридичним кейсом. Якщо суд стане на бік здорової логіки та ринкових правил — це буде позитивний сигнал для всіх, хто розглядає Україну як майбутній хаб інвестицій. Якщо ж переможе приватний тиск — імідж країни отримає серйозну тріщину.
Навряд чи це тест для CRH, яка працює у 28 країнах світу та входить до списку Fortune Global 500. Це тест для України: наскільки нам реально потрібні іноземні інвестори, або ми готові діяти без них.
Читайте також
Маркетинг для нішевих транспортних стартапів: що працює і як це використав у кейсі Netpeak
