Пропаганда росії любить залякувати українців та інших європейців своїми новими «суперракетами». І якщо в Україні уже виробився певний «імунітет» до цього після цілої серії загроз ядерного удару, то на стару Європу погрози рф досі справляють велике враження.
Цього разу російською лякалкою мала стати міжконтинентальна балістична ракета (МБР) РС-24 «Ярс», яка, за даними росіян, може бути оснащена ядерною боєголовкою та летіти на відстань до 10 тис. км. Ця ракета є основною у наземному компоненті стратегічних ядерних сил рф. За даними ГУР, росіяни збиралися здійснити «навчально-бойовий» запуск ракети в ніч на 19 травня. Але цього так і не сталося.
згадує, якою іншою «чудо-зброєю» нас лякала росія та що про неї відомо зараз.
Як «Ярс» не злетів
Головне управління розвідки (ГУР) України повідомило 18 травня, що запуск ракети РС-24 мали здійснити з майданчика у Свердловській області рф. Defense Express повідомляє, що «все вказує на те, що запуск просто не відбувся».
Ще 4 листопада 2023-го ГУР повідомляло, що росія провела невдалі випробування РС-24 «Ярс». Проте тоді ракету все ж запустили, і вона «збилася з курсу, як і під час попередніх командно-штабних навчань стратегічних ядерних сил держави-агресорки росії 25 жовтня 2023 року».
У березні 2024 року кремль стверджував, що росія провела успішні випробування «Ярсу», але тоді не було підтверджень цьому, ні від ГУР, ні від OSINT-спільноти.
Запуск російської ракети Ярс в жовтні 2022 року
«Орєшнік», який ніщо не може збити»
21 листопада 2024 року росія вдарила «Орєшніком» по «Південмашу» у Дніпрі. Замість ядерного заряду в ракеті знаходилися кілька металевих болванок. Це був перший підтверджений бойовий запуск зброї, яку, за словами путіна, не може перехопити жодна система ППО. Проте швидко виявилось, що таких у світі принаймні сім.
Спочатку вважалося, що «Орєшнік» є міжконтинентальною балістичною ракетою. Пентагон назвав його експериментальним типом балістичної ракети середньої дальності (IRBM), заснованої на російській МБР РС-26 «Рубеж». Потім це підтвердилося.
Вже за кілька днів путін почав погрожувати вдарити «Орєшніком» по Києву, а міноборони росії тоді нібито готувало цілі для удару, але він так і не відбувся. Російський диктатор прямо назвав запуск ракети «сигналом» Заходу, підкреслюючи, що росія має засоби для реагування на будь-яку «ескалацію». Тоді він постійно казав, що удари американськими HIMARS по території росії – це фактично вступ НАТО у війну, проте не наважився перейти до чогось більшого, ніж погрози.
Уламки Орєшніка. Фото: СБУ
Західні аналітики вказували, що демонстрація «Орєшніка» була частиною скоординованої пропагандистської кампанії кремля проти Заходу. Загалом, таким чином росія намагається діяти з будь-якими своїми «суперракетами».
«Посейдон», який досі не викликав жодного цунамі
Директор центру військово-політичних досліджень рф, професор МГІМО Олексій Подберезкін у 2023 році розповідав, що нова суперторпеда рф «Посейдон» «може змити цілу авіабазу» спровокувавши вибухом цунамі, у світі «не існує аналогів» такої зброї і взагалі вона «невразлива для протиторпедних атак».
У лютому 2024-го путін заявив, що процес тестування «Посейдону» наближається до завершення, а торпеда має «унікальні характеристики».
Росіяни кажуть, що «Посейдон» є стратегічною ядерною торпедою, яка має на меті завдати шкоди прибережним територіям за допомогою сильного радіоактивного забруднення. Заявлено, що завдяки ядерному реактору «Посейдон» має практично необмежений запас ходу, торпеда нібито здатна рухатися зі швидкістю близько 185 км/год і занурюватися на глибину понад 1 км. Бойовий заряд «Посейдона», за різними даними, може становити від 2 мегатонн, хоча деякі ранні повідомлення говорили навіть про 100 мегатонн. Носіями «Посейдона» є спеціально модифіковані атомні підводні човни, такі як «Бєлгород».
Російська підлодка Бєлгород, на які за твердженнями росіян мають бути їхні нові торпеди Посейдон
Росіяни стверджують, що вже мають кілька комплектів своєї «суперторпеди», проте жодних реальних тестувань не показали. Тому західні безпекові інституції поки вважають загрозу від цієї зброї лише гіпотетичною.
Підірваний у шахті «Сармат»
У 2023-му путін знову вихвалявся «Сарматом», погрожував поставити нові пускові установки на бойове чергування, що, за російськими заявами, було зроблено у вересні 2023 року. У його риториці «Сармат» часто постає як «найпотужніша ракета з найбільшою дальністю ураження цілей у світі», що здатна долати будь-які існуючі та майбутні системи протиракетної оборони.
Проте останні дані свідчать про проблеми з випробуваннями «Сармата».
Наприкінці вересня 2024 року, за свідченням супутникових знімків, чотири з п'яти випробувань цієї ракети виявилися невдалими. Особливо вражаючими стали наслідки невдалого запуску, що відбувся на космодромі «Плесецьк». Супутникові знімки високої роздільної здатності від Maxar демонструють значні пошкодження пускової шахти: кратер діаметром приблизно 60 м та видимі руйнування навколишньої території, яких не було на попередніх знімках.
Полігон в Плесецьку, після випробування Сармату. Фото: Maxar
OSINT-аналітики припускають, що причиною невдачі став вибух рідинного двигуна ракети, ймовірно, під час її виходу з пускової шахти. Цей інцидент був визнаний «повним провалом». Оскільки «Сармат» використовує рідке паливо, вибух міг статися навіть без фактичного старту ракети.
Російська сторона офіційно не підтверджує ці невдачі, намагаючись приховувати подібні події, хоча в них і немає чогось екстраординарного. Випадки невдалих запусків ракет та аварій на полігонах були і за часів СРСР. Однією з наймасштабніших стала катастрофа на Байконурі 24 жовтня 1960 року, коли вибух міжконтинентальної балістичної ракети Р-16 на стартовому столі призвів до загибелі 126 людей, включаючи високопоставлених військових. На майданчику «Плесецьк» у 1973 році вибухнули ракета-носій «Космос-3М» (до 10 загиблих) та у 1980 році «Восток-2М» (до 50 загиблих).
Читайте також
Маркетинг для нішевих транспортних стартапів: що працює і як це використав у кейсі Netpeak
