Каховська трагедія зробила неможливим зрошення полів і спричинила колосальну втрату біоресурсів. Тепер регіон потребує побудови нової економічної та екологічної системи, що триватиме не один рік.
До великої війни на Херсонщині вирощували кавуни, дині, помідори, капусту, цибулю, солодкий перець, баклажани. Лани засівали соняшником, соєю, ріпаком, пшеницею, житом та іншими культурами.
За інформацією науковців Інституту аграрної економіки, господарства Херсонської області вирощували приблизно 12% овочевих культур в Україні (до 1,2 млн тонн) та 33% баштанних (до 170 тис. тонн).
Після початку повномасштабного вторгнення Україна фактично втратила цей потенціал через окупацію. А повінь після підриву рашистами Каховської ГЕС стала черговим ударом.
Підрив Каховської ГЕС: у якому стані перебуває агросектор півдня України
Повну картину втрат агробізнесу ми побачимо, лише коли стабілізується рівень води. А з огляду на те, що значна частина постраждалої від повені землі є окупованою, остаточні висновки можна буде зробити після її звільнення в результаті контрнаступу, який за деякими ознаками вже триває.
За інформацією Мінагрополітики, підрив Каховської ГЕС призвів до затоплення майже 10 тис. га сільськогосподарських земель на правобережжі Херсонщини. На лівому березі області, який перебуває під окупацією, площа затоплення в кілька разів більша.
«У лівобережній частині Херсонщини затоплено переважно більшість території. Однак оскільки ці землі під окупацією, поки що цей факт не впливає на ринок», — зазначає Максим Гопка, аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ). За словами співрозмовника 
, після деокупації ці сільгоспземлі будуть одними з найпроблемніших у плані розмінування.
Підрив Каховської ГЕС призвів до затоплення біля 10 тис. га сільськогосподарських земель. Фото: Мінагрополітики
«Україна вже другий рік живе без продукції сільського господарства значної частини Херсонської та Запорізької й частини Миколаївської областей. На окупованій території агробізнес не може нормально розвиватися, а його продукція часто стає здобиччю загарбників», — зауважує Олександр Нечипоренко, заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».
Він додає, що Херсонщина змогла засіяти лише невеликі площі на деокупованій території правобережжя, які вдалося розмінувати й очистити після бойових дій. Але після підриву Каховської ГЕСі ці поля буде замулено й забруднено, або залишаться без поливу.
З огляду на те, що аграрний потенціал постраждалої від повені частини півдня України фактично втрачений у перший рік повномасштабного вторгнення, навряд чи Каховська трагедія призведе до дефіциту продовольства. Бо ринок уже компенсував нестачу пропозиції завдяки імпорту та зростанню виробництва в інших регіонах.
Як рашисти зруйнували річкову логістику
У мирні часи щосерпня кияни очікували з Херсонщини баржу з кавунами, яка тоді стала популярним мемом. «Смугасті рейси» на Київ виконував флот компанії «Нібулон», адже це агропідприємство зробило одним із пріоритетів розвиток судноплавства на Дніпрі.
Велика війна зруйнувала цей напрямок. Баржу, яка перевозила кавуни, викрали рашисти. А власник «Нібулону», відомий бізнесмен Олексій Вадатурський, трагічно загинув у своєму домі в Миколаєві разом із дружиною через влучання російської ракети.
Баржа з Кавунами з Херсонщини залишається тільки у спогадах. Фото: Нібулон
«Ми як ніхто інший розуміємо колосальний вплив підриву Каховської ГЕС на фінансову, економічну, екологічну сфери та систему життєзабезпечення населення», — розповідають у «Нібулоні».
У компанії уточнюють, що наслідком цієї трагедії стало не тільки затоплення населених пунктів і знищення біорозмаїття на прилеглих територіях, а руйнування річкової логістики, яка давала робочі місця місцевим мешканцям і давала змогу щорічно переміщувати до 60 млн тонн вантажів.
У компанії «Нібулон» також розповіли, що їхню інфраструктуру на Дніпрі зруйнували до підриву Каховської ГЕС.
«Ми не експлуатували затоплену філію «Козацьку», яку знищили в 2022 році, й окуповані Голопристанську та Кам’янець-Дніпровську філії. Наші логістичні канали, з огляду на блокування річкового судноплавства, також не зазнали впливу від підриву ГЕС, а виробничі потужності та земельний банк не увійшли до зони, постраждалої від затоплення. Проте осягнути всі наслідки цієї події для нашого бізнесу ми сьогодні не в змозі», — розповідають у «Нібулоні».
Як велика повінь після підриву Каховської ГЕС залишила поля без води
Посушлива Херсонщина й до війни була не найсприятливішою для землеробства.
«Ризики для агробізнесу в цьому регіоні були завжди й насамперед вони пов’язані з кліматичними змінами: підвищенням посухості зони та зростанням суми позитивних температур, особливо в період вегетації культур», — пояснює Олександр Нечипоренко, заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».
Пом’якшити кліматичні ризики допомогало зрошення полів за допомогою Каховської зрошувальної системи. Джерелом води для неї слугувало Каховське водосховище.
Як зазначає Максим Гопка, загалом техногенна катастрофа залишила без водопостачання 31 систему зрошення полів: у Дніпропетровській області – 30%, у Херсонській – 94%, у Запорізькій – 74%.
Яких збитків зазнає Україна через загибель біоресурсів
Після підриву Каховської ГЕС мережею поширюються приголомшливі фотографії великої кількості мертвої риби та лунають попередження про ризик кишкової інфекції.
У Мінагрополітики повідомляють, що поблизу села Мар’янське на Дніпропетровщині сталася масова загибель водних біоресурсів, що може призвести до екологічної катастрофи. Збитки, завдані рашистами рибному господарству області, голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак оцінив у понад 7,6 млн грн.
Затоплений осетровий завод на Херсонщині після підриву Каховської ГЕС. Фото: Мінагрополітики
Великої шкоди завдає повінь і риборозплідним господарствам. За інформацією Мінагрополітики, єдиний в Україні державний осетровий завод затоплений, що загрожує зникненням у водоймах України цих реліктових видів риб. А Херсонський виробничо-експериментальний завод із розведення молоді риб перебуває під загрозою повного затоплення.
Загалом, за оцінками Мінагрополітики, втрати рибної галузі від загибелі лише дорослих особин можуть сягнути 95 тис. тонн (4 млрд грн), а збитки від загибелі всіх біоресурсів попередньо оцінюються в 10,5 млрд грн.
Які перспективи для агробізнесу в затопленому регіоні
Співрозмовники вважають, що про відновлення аграрного потенціалу регіону говорити передчасно.
«У зоні Каховської ГЕС була сформована певна еколого-економічна система, основою якої було зрошення. І відновлення довоєнних обсягів виробництва практично неможливо без зрошуваного землеробства, яке майже повністю знищено в результаті підриву Каховської ГЕС», — пояснює Олександр Нечипоренко.
На думку Нечипоренка, пряме відновлення ГЕС навряд чи є доцільним, а шляхи подолання наслідків підриву залежатимуть від обраного варіанту розвитку регіону. Водночас експерт сподівається, що відновлення зрошувальної системи здійснюватиметься на якісно новій базі.
Негативні наслідки Каховської трагедії будуть відчуватись протягом років. Фото: Мінагрополітики
Тобто під час відновлення постраждалої від Каховської трагедії Херсонщини варто не відтворювати переважно радянське надбання в незмінному вигляді, а будувати якісно нову сучасну інфраструктуру.
«У будь-якому разі йдеться про довготривалу перебудову економіки та екологічної системи великого регіону з усіма відповідними наслідками», — підсумовує Нечипоренко. Це триватиме роками, і в найближчий перспективі на потенціал сільгоспвиробництва на Херсонщині розраховувати не варто.
Читайте також
