Економічні наслідки та оцінки підриву Каховської ГЕС

Автор

Анастасія Ковальова

Для допису ми зібрали із різних джерел попередні оцінки економічних наслідків підриву Каховської ГЕС та дамби Каховського водосховища.

Частина оцінок прив’язані до рівня води у водосховищі, який наразі невідомий, але сягне критичного рівня найближчим часом (за словами голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна).

За інформацією Укргідроенерго за 4 дні водосховище буде спрацьоване — вся акумульована вода витече і залишиться тільки природнє русло Дніпра.

Енергетика

Для української енергосистеми на цей момент втрата Каховської ГЕС не матиме впливу — з вересня 2022 року після вивезення українського персоналу за межі станції її потужності не обслуговували потреби української енергомережі. Підрив Каховської ГЕС наразі не вплинув на роботу енергосистеми.

Однак підрив Каховської ГЕС — це втрата 335 МВт потужностей відновлюваної енергетики. Це 5% від українських потужностей гідроенергетики (7530 МВт), отже втрати відчутні, але помірні.

Внаслідок підриву дамби падіння рівня води в Каховському водосховищі може становити потенційну загрозу і для тимчасово окупованої Запорізької АЕС. Вода з Каховського водосховища потрібна, щоб станція отримувала підживлення для конденсаторів турбін і систем безпеки ЗАЕС.

Зараз станційний ставок-охолоджувач ЗАЕС наповнений: станом на 8:00 ранку рівень води становив 16,6 метра, цього достатньо для потреб станції". До підриву оцінювали, що падіння рівня води у водосховищі навіть на 3 метри загрожує проблемами із охолодженням ядерних реакторів.

Є ризики підтоплення енергетичних об’єктів на Херсонщині, зокрема, Херсонської ТЕЦ, повідомляє Міненергетики.

Агросектор

Зниження рівня води може призвести до потенційних проблем із зрошенням земель в Запорізькій, Дніпропетровської, Херсонській областях. Без зрошення залишиться (більше 400 тис. га земель.

Глобальні ринки вже відреагували на підрив — пшениця пішла вгору на 3%. Але судити про наслідки для глобальної продовольчої безпеки рано, тим більше, що в Україні лише 20% зернових та зернобобових вирощувалося на території областей, що зазнають впливу.

До підриву оцінювалося, що зниження рівня води у водосховищі на 1,5 метри призведе до втрати 14% експортного потенціалу української пшениці через проблеми з зрошенням Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської областей.

Варто очікувати кліматичні наслідки: пилові бурі, підйом температури в регіоні. Виникає ризик посухи на полях центру і півдня України.

Перевантажувальний термінал компанії «Нібулон» (філія Козацька), що розташований на території селища Козацьке Херсонської області, опинився під водою. Об’єм зберігання зерна на перевантажувальному терміналі в Козацькому становив 76 000 тонн.

Через Дніпро у Чорне море може потрапити велика кількість прісної води, до того ж забрудненої пестицидами та іншими агрохімікатами через змивання поверхневого шару грунтів у затоплених районах. Це може мати вплив не лише на українські води, але й на риболовлю в територіальних водах інших країн чорноморського басейну, залежно від течій.

Окремий ризик — потенційне потрапляння у воду небезпечних речовин з промислових підприємств, які постраждають внаслідок підриву. Членів РНБО вже поінформували, що у Дніпро потрапило щонайменше 150 тонн машинного мастила, є ризик подальшого витоку ще понад 300 тонн.

Логістика

Перспективи судноплавства по Дніпру до Чорного моря можуть погіршитися.

Промисловість

Підприємства Кривого Рогу повідомляють про зниження споживання води. ArcelorMittal Кривий Ріг відправила частину персоналу на віддалену роботу через зупинку водопостачання.

Підрив Каховської ГЕС призведе до скорочення виробництва феросплавів. Запорізький феросплавний завод вище рівня дамби ДніпроГЕС. А Нікопольський може здійснювати забір води зі старого русла, але доведеться значно скоротити обсяги.