Розумне житло на лоні дикої природи: у Києві збудують «нові міста» для айтівців

Автор

Леся Соловчук

У Києві під запит працівників ІТ-сектору забудовники вже зараз почнуть будувати міста з нуля. Реалізація проєктів «нових міст» триватиме 7 — 10 років.

На відміну від 2021-го, цьогоріч активність на первинному ринку спадає. За даними групи компаній Concept Group, головними покупцями новобудов стануть люди, причетні до IT-індустрії (40%), менеджери середньої та вищої керівних ланок секторів ритейлу, логістики, роздрібної торгівлі (30%). Приблизно 20% покупців належатимуть до творчих професій: дизайнери, креативні директори, маркетологи тощо.

Хаотична забудова Києва, яка велася впродовж 20 останніх років, не здатна задовольнити бажання покупців нового покоління, які прагнуть жити в комфортному й водночас просторому середовищі. Їм не потрібні «квадратні метри» — їм важливо знайти свій простір для комфортного життя в місті й серед «дикої» природи.

Попит на екорайони

У найближче десятиліття одним із ключових чинників під час вибору житла в Києві стане екологічний складник, тобто наближеність до природних зелених насаджень.

Оскільки основою попиту на ринку первинної нерухомості стануть представники ІТ-сектору, під них девелопери збудують нові міста-супутники, зведення яких буде органічно вплетено в наявний природний простір, розповів засновник і керуючий партнер групи компаній Concept Group Михайло Підвисоцький

«Через пандемію велика частина IT-спеціалістів працює з дому, тому вони часто потребують додаткової площі для створення домашнього офісу або орієнтуватимуться на коворкінг чи офіс поряд із житлом», — запевнив експерт.

Можливість жити поблизу лісів, лісосмуг, парків, озер, річок, а також мати простір для прогулянок і занять спортом стане переважальною потребою покупців. У найближчі роки попит на озеленення та багату природу лише посилюватиметься.

Що таке «нове місто»: 7 ознак

Поняття «нове місто» означає злиття житла з довкіллям, а не розділення міста і природи на два окремі кластери. Такі проєкти можливо реалізувати лише на великих територіях площею від 100 га.

Головні особливості формату:

Третину або й більше території проєктів займатиме «дика» незаймана природа.
Житло та інфраструктура мають бути вплетені в довкілля, «розчинятися» в ньому.
Самодостатня інфраструктура, де є все необхідне для повноцінного життя — від побутових сервісів, магазинів, шкіл, дитячих садочків, гнучких офісів до різноманітних розваг, занять спортом, навіть фіш-клабів.
Надсучасні технології та оснащення, що стимулюватимуть комфортність проживання (всебічне використання доповненої реальності, аутентифікація на в’їзді до «міста», діджитал-застосунок, що дасть змогу в режимі реального часу розв'язати нагальні потреби мешканців, побутові «розумні» функції, власні медіа).
Використання екологічно безпечних будівельних матеріалів.
Створення сучасних автономних інженерних мереж, проєктування та будівництво автошляхів, вдале транспортне сполучення з мегаполісом.
Різноманіття архітектурних рішень і типів житла (квартири в будинках невеликої поверховості, таунхауси, приватні будинки в різних стилях).

Планування «диких» просторів відбувається паралельно з впровадженням мультимодальності (способу життя, рекомендованого для пішоходів, велосипедистів), економії водних ресурсів (збір дощової води та конденсату для повторного використання), застосування альтернативних джерел енергії та природних екоматеріалів у будівництві.

Іншими словами, пріоритетом у розвитку міст є створення нового довкілля та інтегрування потреб мешканців у «дику» природу.

«Нові міста» за кордоном

Світові архітектурні бюро вже почали реалізовувати принципово нові проєкти, які враховують ще й інші тренди: поліфункціональність будівель, екобудівництво, створення технологічних і енергоощадних життєвих просторів.

«От кілька красномовних прикладів. До 2030 року в США мають побудувати нове місто за принципом «міста-саду». У дикій пустелі на території 60 тис. га зведуть абсолютно нове місто, яке буде пристосоване до сучасних потреб громадян і, за задумом, стане найекологічнішим у світі. Водночас у Єгипті за 45 км від Каїра планують побудувати «нову столицю», у якій у перспективі мешкатимуть понад 6 млн людей. У таких містах буде створено нове «зелене» екологічне середовище, яке органічно поєднає житлові й інфраструктурні будівлі», — наголосив Підвисоцький.

У світі вже набуває популярності тренд, пов’язаний із боротьбою за збереження клімату. Йдеться про створення «зразкових» екорайонів у світових столицях. У Нідерландах, наприклад, діють програми із заміни штучного покриття перед будинками (бруківки, асфальту) на трав’яний і рослинний наст. Це дає змогу ґрунтам живитися природними опадами й запобігає повеням.

Також у деяких європейських столицях уже активно впроваджують озеленення дахів і відмовляються від транспорту, що забруднює довкілля.

«Озеленення та створення нових «оаз» — це важливий складник розвитку міст, елемент пристосування до кліматичних змін. Створюються лісові зони, нові парки, відкриті водойми, територія максимально засіюється травою різних видів. Головний принцип — це створення нових, умовно «диких» природних середовищ, що має стати запорукою екологічної стабільності та розвитку», — зазначив Підвисоцький.

«Нові міста»: український запит

Великі українські девелопери вже зараз налаштовані створювати проєкти на випередження. Адже проєкти у форматі «нового міста» передбачають досить тривалу в часі реалізацію — від 7 до 10 років.

Однією з головних тенденцій розвитку українського девелопменту стане перехід від невеликих житлових комплексів, які хоча і встановлюють нові стандарти комфортного життя, але почасти дисонують зі старими принципами міст, до більш глобальних, якими можуть стати проєкти у форматі «нових міст».

«Наразі в кожного девелопера є своє уявлення про цей формат і власні фінансові й технічні можливості для його втілення у своїх проєктах. Проте вже у 2022 — 2025 роках переважна більшість покупців цікавитиметься проєктами, інфраструктура яких створюється «з нуля» й буде самодостатньою», — пояснив Підвисоцький.

За його словами, уже в I півріччі 2022 року понад 40% покупців на первинному ринку Києва орієнтуватимуться на вартість житла в межах $1,2 — 1,5 тис./кв. м, 30 — 35% попиту припаде на об’єкти, вартість яких становитиме приблизно $1,5 тис./кв. м, 20% потенційних покупців готові купувати житлову нерухомість за ціною $1,7 — 2 тис./кв. м, а приблизно 5 — 10% інвесторів цікавитиме житло за ціною понад $3 тис./кв. м.

Понад 65% покупців цікавитимуться придбанням квартир в ергономічних, побудованих із використанням сучасних технологій будинках невеликої поверховості з «розумною» квартирографією та планувальними рішеннями (за принципом «кожен метр площі має бути корисним»).

Ще майже 20% покупців, на переконання фахівця, цікавитимуться житлом у форматі таунхаусів і дуплексів, 15% інвесторів зацікавлені в придбанні садиб (приватних будинків) площею 150 — 250 кв. м із земельною ділянкою 10 — 15 соток. Для всіх груп покупців важливими стануть створювана інфраструктура, наявна рекреація (озера, луки, ліси), сучасна архітектура, використання інноваційних технологій у будівництві.

Загалом у 2022 — 2025 роках понад 70% покупців на первинному ринку цікавитимуться придбанням житла в масштабних житлових проєктах, створених у концепції «нових міст».

Саме тому, вважає Підвисоцький, покупцеві буде вкрай важливо, щоб нові проєкти були побудовані й оснащені найсучаснішим «начинням», а це технології Big Data, AR, AI, IoT, що дадуть можливість фіксувати і стимулювати комфортне життя майбутніх мешканців.

«Нові міста» — це насамперед сучасні технології, «кровоносна система» життєвого простору. У нових проєктах будуть передбачені, наприклад, всебічне використання доповненої реальності, аутентифікація на в’їзді до «міста», діджитал-застосунок, що дасть змогу в режимі реального часу розв'язати нагальні потреби мешканців, побутові «розумні» функції, власні медіа тощо», — зазначив експерт.

За його даними, щоб реалізувати великий проєкт у форматі «нового міста», забудовник має передбачити кілька важливих речей: створення сучасних автономних інженерних мереж, вдале транспортне сполучення, наприклад із Києвом. Крім того, забудовники братимуть участь у будівництві нових доріг, витрати на яке разом з інженерними мережами можуть сягати 20 — 25% собівартості будівництва такого проєкту.