Огляд ринку готелів: як відновлюються готелі України

Отель Bautzen в Польщі. Фото: компанія Ribas Hotels Group і архітектурна компанія IMLA

Отель Bautzen в Польщі. Фото: компанія Ribas Hotels Group і архітектурна компанія IMLA

Перше півріччя 2020 року український готельний ринок проводжав без особливого жалю. Брак бізнес-туристів, скорочення вдвічі й більше рівня завантаження готелів практично в усіх сегментах, падіння середнього чека стали основними викликами для готельєрів. Про те, яким було перше півріччя для готельної індустрії України, як змінювався підхід готельєрів до свого продукту, які формати готелів краще пережили першу хвилю пандемії — у матеріалі The Page.

Підсумки першого півріччя для готелів України: вижити за будь-яку ціну

Додайте до переліку ключових проблем заборону на проведення масових і ділових заходів і стане зрозуміло, чому готельєри не особливо нарікають на перші 6 місяців 2020 року і серйозно побоюються посилення карантину через нові події, пов'язані з епідемією коронавірусу.

За словами Марини Лео, партнера DEOL Partners і CEO дизайн-готелю 11 Mirrors і мережі апарт-готелів Senator Hotels and Apartments, після локдауна навесні і складнощів відновлення роботи влітку у вересні на готельєрів чекала нова криза: вони вперше відчули, що таке закриті кордони.

Telegram Logo

«Це позначилося на київських готелях набагато гірше, ніж введення воєнного стану. Сегмент п'ятизіркових готелів постраждав більше, ніж готелі категорії чотири та три зірки, що пояснюється різким падінням потоку іноземних туристів в Україну», — вважає експерт.

А ось до другої хвилі кризи, визнають опитані гравці ринку, не готовий ніхто. Найскладніше міським бізнес-готелям, які втратили від 75 до 90% гостей, і хостелам, які не мають можливості дотримуватися протиепідемічних вимог, та і трохи зміцнілий сегмент курортних готелів заходить у низький сезон.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

До того ж, як показала практика весняного періоду, вірус здатний спустошити готелі й позбавити готельєрів шансів отримати дохід хоча б у розмірі 10-15% від запланованих показників.

Більшість готельєрів сегмента 4-5*, розповідає Артур Лупашко, генеральний директор керуючої компанії Ribas Hotels Group, підбили свої бюджети за перші шість місяців зі збитками, бо рівень завантаження зі зрозумілих причин скоротився вдвічі, а то й більше.

«І це попри те, що перші два місяці для цих об'єктів характеризувалися підвищенням на 6% проти минулого року. Для порівняння: RevPAR цих готелів за перше півріччя 2019 року складав приблизно 1,8 — 2 тис. грн на добу. Поточного року цей показник коливався на позначці 850 грн/ доба», — ділиться спостереженнями готельєр.

До того ж китайський вірус, за словами Олександра Чорного, власника Школи готельного бізнесу Michelle, поклав на лопатки конференц-сервіс.

«Якщо ще на початку року івенти на 200-400 учасників проводилися десятками на місяць тільки в Києві, то зараз, якщо дотримуватися всіх карантинних вимог (20 квадратних метрів на людину в «помаранчевій» зоні), навіть відповідних залів на всю країну одиниці. Та й не ризикне ніхто організовувати такий масштабний захід з огляду на ризик у будь-який момент потрапити до «червоної» зони», — переконаний він.

Марина Лео прогнозує, що знадобиться щонайменше 3-4 роки для середнього сегмента і 4-5 років для готелів преміумкласу, щоб досягти показників 2019 року.

«Стійкими будуть ті об'єкти, які вже мають міцну репутацію, пул лояльних гостей, вміння адаптуватися до нових реалій і пропонувати нові сервіси та продукти», — переконана вона.

Як відновлюються українські готелі після жорсткого карантину

Утім, немає лиха без добра, і, якби не коронавірус, у внутрішнього туризму навряд чи з'явився б другий шанс на життя, визнають експерти.

Готелі на кшталт заміських, ділиться спостереженнями Лупашко, у яких гості проводили відпустку, досить успішно закрили свої сезони й досі успішно працюють. З непоганими показниками за чистим прибутком виходили за липень готелі в Яремче, Славському, Верховині, Буковелі.

Успішним був сезон для об'єктів чорноморського узбережжя сегмента «середній плюс» і вище.

Аудиторія, яка з року в рік вибирала відпочинок у закордонних готелях, з відомих причин попрямувала до готелів чорноморського та азовського узбережжя: від Курортного (Одеська область) до Бердянська (Запорізька область). Готелі на відстані 1-2 годин їзди від таких великих міст, як-от Дніпро, Київ, Харків, Вінниця, Львів, Одеса, Івано-Франківськ, також мали успіх завдяки турам вихідного дня.

«Отже, вони вийшли з карантину зі збитками, але вже з липня й дотепер підбивають підсумки з прибутком. Вони знайшли нового гостя, нову аудиторію, яка досі практично не подорожувала Україною, надаючи перевагу поїздкам за кордон», — вважає експерт.

Непогано себе відчували й заміські готелі в радіусі 50-70 км від Києва. Багато з них, за словами Чорного, були завантажені на 80-100% фактично з початку карантину й до кінця літа.

А попит на внутрішні напрямки для проведення відпусток, навіть попри побоювання підхопити вірус, був вельми стабільним фактично впродовж усього літа — із середини червня до початку навчального року, зазначає експерт. Влітку середнє завантаження готелів в Одесі, за його даними, було від 60 до 75%.

«Отримали свого гостя й готелі на Азовському морі, а ті, які змогли забезпечити номінально окреме проживання (котеджі або будиночки), взагалі були завантажені під 70-85%», — аналізує власник Школи готельного бізнесу Michelle.

Попри таку вагому підмогу цього літа, як внутрішній туризм, гравці ринку не надто сподіваються на продовження цього ефекту наступного року.

По-перше, це падіння реальних доходів населення через пандемію й песимістичні настрої мандрівників, зокрема в середньоціновому сегменті. По-друге, готелі, які орієнтовані на бізнес-туриста і діловий сегмент, не можуть так швидко перевзутися й переформатувати роботу на іншу цільову аудиторію.

Як змінюються готелі через COVID-19

Попри деяку консервативність готельної індустрії, 2020-го довелося вчитися швидко підлаштовуватися під мінливі обставини й ловити чільні тренди, виносити інсайти та переформатовувати роботу. І немає часу ані на роздуми, ані на помилку.

Серед ключових трендів, які з'явилися «завдяки» пандемії, Артур Лупашко називає оптимізацію й адаптацію під карантин бізнес-процесів. Наприклад, деякі готелі прибрали департамент Food and Beverage, інші об'єкти перевели рецепції тільки на денні зміни.

«Частина готелів, зокрема й два наші, перейшли на роботу без ресепшена. Ми модернізували готелі, обладнавши їх кодовими замками. Вони відкриваються й закриваються віддалено з допомогою Wi-Fi або кодів, які система відправляє гостям після оплати номера», — ділиться готельєр і визнає, що це допомагає не тільки оптимізувати витрати, але й поліпшити сервіс для клієнта

По суті, відділ бронювання виконує роль консьєрж-сервісу, 24/7 відповідає на питання й побажання гостей. Бронювання, оплата, поселення та виселення повністю автоматизовані, виключений людський чинник.

«Ми фіксуємо на 34% більше дрібних прохань, ніж до впровадження автоматизованої системи. Постояльці частіше просять розбудити до певного часу, замовити каву, їжу до номера або таксі», — розповів Лупашко.

Олександр Чорний виділяє глобально кілька трендів, які впливають на сегмент готелів: підвищені вимоги до персоналу, пошук додаткових джерел доходу та колаборація гравців ринку.

«Якщо раніше була думка, що на перетині функцій виникає порожнеча — один співробітник має якісно виконувати одну функцію, то зараз матимуть попит професіонали на всіх рівнях, які зможуть закривати кілька завдань», — пояснює експерт.

Серед додаткових джерел доходу він як варіант називає формат тривалої оренди номерів і нові сервіси, а для курортних готелів — варіанти розширення сезону або взагалі цілорічну роботу з різними ЦА влітку і взимку.

Вагомою тенденцією в готельній індустрії 2020 року стала підвищена увага до безпеки постояльців, зазначає Марина Лео.

«Окрім дотримання необхідних вимог (маски, температурний скринінг, дезінфектори, соціальне дистанціювання), пандемія підштовхнула готельну галузь до ще більшої діджиталізації та активного впровадження безконтактних систем бронювання номера, замовлення різних сервісів (прання, прасування, прибирання), вибору страв із меню, виклику ліфта, входу до номера та іншого», — розповідає вона.

Не готелем єдиним: діджиталізація, коворкінг і майбутнє ринку hospitality

Щоб пережити кризу, готельєрам доводиться адаптувати продукт до нових реалій. Наприклад, світові готельні мережі, як-от Radisson і Accor, практикують поєднання готелів з офісними центрами, коворкінгами. У Ribas Hotels Group розглядають таку можливість і для українського ринку.

«У низький сезон частину номерів без переобладнання можна надати в оренду під мікроофіси, де в одному номері може працювати одна людина за денним фіксованим тарифом із 9 ранку до 9 вечора. Або за фіксованим добовим тарифом, якщо потенційний орендар офісу вбачає необхідність використання свого номера і вночі», — розповідає Лупашко.

Крім того, компанія активно практикує оренду номерів під довгострокове перебування для гостей, які не потребують кухні.

Олександр Чорний прогнозує, що незабаром з'являться нові формати: колівінги, закриті апарт-готелі й готельні комплекси з повним інфраструктурним циклом, які є комфортними для проживання, де, крім SPA, паркінгу та конференц-зали, надаватимуться всі популярні побутові послуги, можливо, буде простір для повноцінних занять спортом, покупок, а також обов'язково створено всі умови для віддаленої роботи.

«У нас, до речі, ще у квітні з'явилися запити від IT-компаній, які орендували номери для своїх співробітників на кілька місяців. Тому певний конгломерат «готель-офіс» цілком має право на існування. А чому б і ні, якщо готель для хворих на коронавірус уже відкрито », — вважає експерт.

Марина Лео не виключає появи гібридних форматів hospitality, але закликає пам'ятати про те, що готелі пропонують професійний сервіс, а також високий рівень захисту й безпеки.

«Тема коворкінгу в певному сенсі вже інтегрована в наші об'єкти. У просторих апартаментах мережі Senator від самого початку було створено всі умови, щоб можна було легко поєднувати роботу та відпочинок. А на першому поверсі Globe Runner розташований креативний простір, де гості зустрічаються, знайомляться, обмінюються ідеями і працюють», — ділиться досвідом готельєр.

Ринок готельної нерухомості: короткий прогноз на 2021 рік

Наступний рік буде не найпростішим, впевнені опитані гравці ринку, проте виклики завжди штовхають до зростання й розвитку.

Олександр Чорний, посилаючись на збільшення інтересу гостей та інвесторів до заміського сегмента готелів, прогнозує розвиток такого напрямку, як медикал-туризм, і відповідних форматів готелів.

У Ribas Hotels Group бачать потенціал у сегменті екотуризму, тому запустили роботу мережі глемпінгів MANDRA. Перший глемпінг побудували в Затоці і зловили хвилю попиту. Зараз глемпінг, попри низький сезон, повністю завантажений до кінця листопада.

Вірять готельєри й у сегмент апарт-готелів. За словами Лупашка, сьогодні з ними ведуть переговори сім девелоперів із різних частин України, які планують будівництво апарт-готелів під брендом Ribas на умовах мікроінвестування: кожен номер — це індивідуальний осередок, об'єкт нерухомості, який інвестор може придбати.

Апарт-готелі з автономними номерами та наявністю власної кухні, визнає експерт, — швидше, вимога часу, ніж тренд, адже пандемія обмежила можливості повноцінної роботи шведських ліній і ресторанів. Оптимальний варіант таких готелів — від 50 до 400 номерів під управлінням професійного готельного оператора.

Попри всю невизначеність і виклики 2021 року Марина Лео дивиться в майбутнє з оптимізмом і впевнена, що зараз настав час переосмислення підходів і процесів, коли безпека й сервіс будуть важливими як ніколи.

«Готельєри за духом і підходом — оптимісти, ми працюємо у сфері hospitality. Гадаю, що на нас можуть чекати нові формати готельної нерухомості, над якими вже працюємо і ми, і багато наших колег», — підсумувала вона.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини