Усе більше українців мають рідних військових, але менше довіряють ЗСУ та поважають наших бійців і ветеранів.
Про що говорить дослідження «Образ ветеранів в українському суспільстві» соціологічної групи «Рейтинг», чому українці стали гірше ставитись до військових, пояснює на основі презентації в Military Media Center.
65% українців мають близьких військових або ветеранів: ця цифра тільки збільшуватиметься
«Насамперед найважливіше, що у нас збільшується кількість респондентів, близькі яких або сьогодні воюють на фронті, або воювали. Це об'єктивна річ. Війна стає все ближче до кожного з нас, як би ми від неї не тікали, але вона, попри те, де ми знаходимося – на Закарпатті чи у Донецькій області, вона все одно стає ближче», – коментує один із дослідників Любомир Мисів, заступник директора Соціологічної групи «Рейтинг».
Він пояснює, що відносно низький відсоток залучення у війну людей на сході України пояснюється тим, що частина нашего сходу окупована, а величезна кількість східняків зараз є біженцями на заході України.
«Вже немає абсолютної довіри до ЗСУ»
Любомир стверджує, що абсолютної довіри до ЗСУ вже не буде. Але він зазначає, що цей показник навряд чи й сильно впаде:
«Вже немає цієї абсолютної довіри до ЗСУ, вже люди відповідають «скоріше довіряю». Це не означає, що довіра погіршується, це означає про те, що такий настрій у суспільстві», – сказав дослідник Любомир Мисів.
Більш змістовний аргумент Любомира простий: війна продовжується, і чим довше вона триватиме, тим більше проблем викликатимуть і військові в тилу теж. Своєю чергою, цивільні хочуть забути про війну, бо це нормальна потреба людської психіки, тому для деяких неповага до ЗСУ та військових знімає проблему реальності війни.
Ветерани все більше стають людьми з інвалідністю, на думку суспільства
Майже половина українців сказала, що ветеран – це скоріше людина з інвалідністю. Це майже удвічі більше, аніж варіант – здорова людина.
«Ще в першому дослідженні ми досліджували тенденцію, де близько третини населення ветеранами сприймали людей, які воювали в Другу світову війну. Сьогодні ветеран – це вже поняття, яке стосується власне тих, хто нині на фронті, хто воює з 2014 року», – каже Любомир.
Тобто статус людей з інвалідністю насамперед стосується чоловіків середнього віку та молодих. До того ж у динаміці досліджень ветеран стає все «молодшим» – асоціюється з молодими людьми.
Варто зазначити, що показник ветеранів як людей з інвалідністю зріс аж на 18% за 8 місяців із часу минулого дослідження. Цілком ймовірно, що його основою є реальне збільшення військових, які повертаються з інвалідністю. Зрозуміло, що їх ставатиме тільки більше.
Саме тому державі та українцям варто навчитися комунікувати не лише з військовими, а й особливо з людьми з інвалідністю.
До яких проблем ветеранів вже варто готуватись
Насамперед дослідження демонструє, що українці все більше розуміють ризики та проблеми ветеранів. Можливо через те, що ветеранів тільки більшає і їм вже потрібна допомога суспільства та держави.
«Проблеми будуть не лише соціально-економічні (класичні), але й насамперед психологічна та фізична реабілітації. Плюс відсутність інклюзивного простору для людей з інвалідністю», – каже заступник директора Соціологічної групи «Рейтинг».
Менше українців стали поважати військових
Все більше в голову суспільства закрадається думка, що це ж суспільство не поважає ветеранів, не має до них належного ставлення. Саме так Любомир Мисів пояснює цей графік.
На його думку, ці показники говорять не про те, що 18% населення не поважають ветеранів, але думають, що суспільство їх не поважає. Ця теза підтверджується тим, що все ж понад 90% українців довіряють військовим ЗСУ та ветеранам.
Однак цей тренд може призвести до реального падіння поваги та довіри до ветеранів та воїнів. Причина проста – війна продовжується, війна вбиває, війна спричиняє економічні та соціальні негаразди.
Але не слід забувати, що війна триває не за бажанням України. ЗСУ захищають український народ від повторення Бучі та Ізюма, Маріуполя і Бахмута, а ветеранів війни, на жаль, ставатиме все більше.