Сили оборони України прорвали чергові рубежі окупантів, наближаючись до першої стратегічної цілі контрнаступу на півдні — Токмака. Тим часом Зеленський переконує американських законодавців не припиняти підтримку Києва, а в східних країнах ЄС, які були найвідданішими союзниками України з початку повномасштабного вторгнення — Польщі, Словаччині, Естонії, Болгарії, — підтримка поступово знижується, натомість антиукраїнські голоси набирають силу.
пропонує дайджест західних медіа, яким закінчується робочий тиждень 18–22 вересня 2023 року.
Новий прорив на півдні: українські війська долають опір окупантів
У четвер українські посадовці сповістили про нові наступальні операції ЗСУ на південному фронті з проникненням окремих підрозділів «вглиб російської оборони», повідомляє CNN.
Заступник директора Департаменту планування застосування Головного управління Нацгвардії полковник Микола Уршалович на брифінгу в Києві заявив, що бригади «Гвардії наступу» витісняють ворога із займаних позицій і закріплюються на досягнутих рубежах, незважаючи на потужний спротив окупантів.
Зовсім іншу картину дають призначені Росією чиновники в окупованій частині Запорізької області. Член створеної Росією Запорізької військово-цивільної адміністрації Володимир Рогов заявив, що українська штурмова група зазнала удару безпілотниками і була змушена відступити з великими втратами. Водночас голова окупаційної адміністрації Запорізької області Євген Балицький повідомив, що очікує погіршення ситуації для загарбників у районі Роботине-Вербове.
За словами низки аналітиків, українська техніка зі складу 82 десантно-штурмової бригади подолала одну систему окопів. Група OSINT-розслідувачів GeoConfirmed опублікувала відео, на якому показано, як бронетехніка перетинає систему траншей.
Український офіцер із великим досвідом звітування про зміни лінії фронту написав у соцмережі X (колишній Twitter):
«Очевидно, що наші сили ефективно виконали маневри, відкинувши противника та використовуючи розрив. Вони підійшли до Вербового, долаючи протитанкові рови, мінні поля та «зуби дракона». Помітна віха… Наступні кілька днів покажуть, чи стане проникнення проривом».
Українські захисники залишаються приблизно за 20 км від стратегічного міста Токмака — першої великої цілі контрнаступу на півдні. У понеділок заступниця міністра оборони України Ганна Маляр заявила CNN, що з початку літньої кампанії Сили оборони змогли звільнити 300 квадратних кілометрів.
Зеленський у Вашингтоні: чи вдалося переконати скептиків?
Як повідомляє The New York Times, під час зустрічі у Вашингтоні в четвер президент США Джо Байден сказав президенту України Володимиру Зеленському, що США залишаться з Києвом, попри те, що дедалі більше представників Республіканської партії погрожують призупинити допомогу.
У рамках візиту український президент відвідав Конгрес США, Пентагон і Білий дім. У Білому домі Байден пообіцяв наступного тижня почати доставку в Україну танків Abrams і підкреслив, що розраховує на підтримку обома партіями в парламенті подальшої допомоги Києву, якій «немає альтернативи».
Тим часом опитування показують зростання втоми американців від війни. Десятки республіканців висловилися проти останнього запиту Байдена до Конгресу про виділення $24 млрд на додаткову допомогу Україні. Однак, за словами Зеленського, лідер республіканців і спікер Палати представників Кевін Маккарті під час приватної зустрічі запевнив його, що військова допомога Україні триватиме.
За словами спікера Сенату Чака Шумера, під час зустрічі з сенаторами в Капітолії Зеленський наголосив, що Україна програє війну без допомоги. Він також заявив, що Сили оборони не припинять контрнаступ цієї зими, і спрогнозував звільнення Бахмута й ще двох міст, які відмовився називати.
«Американська підтримка України — це не благодійність, — сказав лідер фракції республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл. — Це в наших власних прямих інтересах — не в останню чергу тому, що ослаблення росії допомагає стримувати Китай».
Водночас Кевін Маккарті під тиском своєї фракції, яка вимагає скорочення витрат, був змушений зайняти жорстку позицію. На закритій зустрічі в четвер законодавці-республіканці висловили Зеленському своє занепокоєння й попросили розповісти їм про план перемоги. Демократи ж запитали його, як вони можуть переконати своїх колег-консерваторів у необхідності продовжувати військову підтримку України.
Сенатор-республіканець Джон Корнін сказав, що Зеленський вислухав запитання про «втому від фінансування», а потім пояснив наслідки його припинення. Він підкреслив, що Європа та інші країни сподіваються на лідерство США, і рішення Вашингтона скоротити допомогу може підірвати готовність європейців допомагати.
Друзі путіна в Болгарії вимагають розриву з НАТО
У четвер відбулися сутички між болгарською поліцією та прихильниками ультранаціоналістичної партії «Відродження», які протестували проти політики прозахідного уряду, вимагаючи відставки уряду та закриття військових баз НАТО, повідомляє Reuters.
Сотні протестувальників, які виступають проти підтримки України у війні з росією, зібралися перед будівлею парламенту, вимагаючи дострокових виборів.
Деякі протестувальники несли плакати з написом «Геть американські бази! Болгарія — зона миру», маючи на увазі відкриття нової військової бази в країні.
Протести у Болгарії 21 вересня [відео]
«Болгари не хочуть брати участь у війні між рф і Україною, ми хочемо бути нейтральною країною», — сказала Reuters учасниця мітингу.
Минулого тижня Болгарія, яка постачає Україні зброю, зняла заборону на українське зерно. Крім того, у четвер Болгарія видворила одного громадянина росії та двох громадян Білорусі і заборонила їм в’їзд до Болгарії протягом наступних п’яти років наказом Державного агентства національної безпеки (ДАНС), повідомили місцеві ЗМІ.
Польща й Україна: дружба, зіпсована виборами
Багатьох здивували нещодавні заяви польського і українського лідерів, у яких президент Польщі порівняв Україну з потопельником, а український президент закинув Польщі дії в інтересах Москви, коментує The Guardian.
Польща була однією з небагатьох західних країн, чий посол залишався в Києві в перші дні повномасштабного російського вторгнення. Президент Анджей Дуда часто відвідує українську столицю. Польща також прийняла понад 2 млн біженців у перші тижні великої війни.
Усе це ускладнює розуміння риторики навколо розбіжностей щодо імпорту зерна, але причину слід шукати у внутрішній політиці Польщі. Напередодні парламентських виборів 15 жовтня правляча партія «Право і справедливість» шукає посилення своєї підтримки, де тільки можливо.
«Йдеться передусім про вибори, і мотиви цілком зрозумілі», — сказав Войцех Пшибильський, головний редактор журналу Visegrad Insight. PiS сподівається «пограти м’язами перед своїми ключовими електоральними групами», додав він, зокрема фермерами зі сходу Польщі, які найбільше постраждали від напливу українського зерна.
Націоналістична партія PiS також стикається з викликом з боку ультраправої партії «Конфедерація», яка виступає за зменшення допомоги Україні та зосередження на внутрішніх питаннях Польщі.
Попри те, що в польському суспільстві є елементи «втоми від України», правляча партія повинна бути обережною, оскільки більшість населення має стійкі антиросійські настрої та вважає, що Україна також бореться за безпеку Польщі.
Лідер опозиції Дональд Туск звинуватив прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького та правлячу партію в «моральному і геополітичному скандалі» й заявив, що вони «політично встромили Україні ножа в спину».
Даніель Шеліговскі, старший науковий співробітник з питань України Польського інституті міжнародних відносин, сказав, що хоча це питання неминуче стало політичним у період виборів, воно почалося зі справжніх економічних проблем.
«Протягом перших чотирьох місяців цього року імпорт української пшениці до Польщі зріс у 600 разів, польське сільське господарство було дестабілізовано, і польський уряд не мав іншого вибору, як втрутитися», — сказав він.
За його словами, якщо українські й польські політики продовжуватимуть виступати з різкою риторикою, це ускладнить двосторонні відносини, навіть якщо і Київ, і Варшава й надалі будуть єдині в бажанні нейтралізувати загрозу з боку росії.
Польща, Естонія, Словаччина: слабкі ланки в антипутінській коаліції
Російський президент Володимир Путін не приховував свого плану продовжувати тиск на Україну, поки рішучість Заходу не зруйнується, стверджує Politico. Після більш ніж 500 днів загарбницької війни він тепер має підстави вважати, що все йде так, як він сподівався.
Уряди Польщі, Естонії, Словаччини та інших країн Центральної та Східної Європи були одними з найвірніших союзників Києва з першого дня повномасштабного вторгнення росії. Вони надавали зброю, прийняли мільйони українських біженців, а також найгучніше висловлювалися на підтримку України на Заході. Проте внаслідок проблем у внутрішній політиці цих країн підтримка ними України починає послаблятися.
Найяскравішим прикладом є Польща, прем'єр-міністр якої Матеуш Моравецький у середу оголосив про припинення поставок нової зброї в Україну. Ця заява ознаменувала приголомшливе загострення відносин між Києвом і його найближчим сусідом з ЄС перед парламентськими виборами 15 жовтня.
«Україна усвідомлює, що в останні місяці вона межує не з Польщею, а з польськими виборами», — сказав Іван Крастев, голова Центру ліберальних стратегій у Софії, Болгарія, додавши, що «голоси сотні тисяч польських фермерів важливіші для уряду, ніж те, якою буде ціна для України».
Проблеми зменшення підтримки стосуються не лише Польщі. Так, з початку повномасштабної війни проукраїнські настрої в Брюсселі та Вашингтоні активно висловлювала прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас. Але довіра до неї була підірвана через скандал, пов’язаний з її чоловіком. Виявилося, що він володіє часткою в компанії, яка продовжувала вести бізнес у рф після вторгнення в лютому 2022 року, коли його дружина виступала за припинення будь-якої торгівлі з Москвою.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна запевнив, що жодні політичні потрясіння не змінять курс країни:
«У нас постійно відбуваються вибори, у нас постійно виникають внутрішні проблеми, але це не змінює нашу політику. Єдина річ, яку Естонія мала за всі ці 32 роки, — це незмінна зовнішня політика».
Тим не менш, після скандалу Каллас стала висловлюватися набагато менше, позбавивши Київ одного з найсильніших адвокатів у західних столицях.
Зміни відбуваються й у Словаччині, яку вибори 30 вересня можуть відразу перетворити на скептика щодо України. Роберт Фіцо, колишній прем’єр-міністр країни, проводить кампанію на проросійській і антиамериканській платформі, виступає проти санкцій проти росіян і подальших поставок зброї Києву. Згідно з опитуванням POLITICO, він має шанси виграти вибори.
«Якщо у вас є суспільство, де лише 40 відсотків підтримує постачання зброї в Україну, а ваш уряд пропонує підтримку майже на рівні країн Балтії, це викликає негативну реакцію», — сказав Мілан Ніч, співробітник Німецької ради з міжнародних відносин.
Київ поки що виглядає спокійним. Виступаючи на пресконференції в Брюсселі минулої п’ятниці, віцепрем’єрка України з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина применшила напругу між Києвом і деякими його колишніми друзями.
«Ми маємо тверде зобов’язання та політичне підтвердження того, що жоден із політичних процесів не вплине на поточну підтримку», — сказала вона.