Неукраїнська Варшава: як вибори у Польщі загострюють відносини з Києвом

Автори

Катерина Венжик , Олександра Захарова

Після виборів у Польщі може бути створена антиукраїнська коаліція.

Конфлікти між Києвом і Варшавою загострилися на тлі парламентських виборів, що наближаються у Польщі. До них залишилося менше місяця (вибори відбудуться 15 жовтня 2023 року), за голоси борються сім партій, і гострі заяви України боляче бʼють по рейтингах фаворитів перегонів.

Що відбувається між Україною та Польщею та як на це впливають майбутні вибори, дослідив .

Конфлікт між Україною та Польщею: що відбувається

Останнє загострення відбулося через заяву Польщі 15 вересня про те, що Варшава продовжить заборону на імпорт українського зерна. Україна заявила, що готується подати в суд на Польщу через цю заборону, а також заборонити імпорт фруктів і овочів з Польщі. Після цього міністр сільського господарства сусідньої країни Роберт Телус заявив, що Варшава не виключає блокування вступу України до ЄС.

Також Польща може скоротити підтримку українських біженців — програму підтримки, яка включає надання дозволів на роботу, безкоштовний доступ до шкіл, медицини та сімейної допомоги, не продовжать у 2024 році, як заявив представник уряду Польщі Петро Мюллер.

19 вересня вже президент Польщі Анджей Дуда виголосив скандальну промову на Генасамблеї ООН — він назвав Україну «потопельником» і заявив, що у питанні постачання зерна Україна хапається за все і може потягнути інших на дно.

«Якщо потопельник заподіє шкоду і втопить нас, він не отримає допомоги», — підкреслив Дуда.

Зі свого боку, президент України Володимир Зеленський звинуватив «деяких європейських партнерів», що вони діють спільно з рф і «допомагають вийти на сцену московському акторові».

Премʼєр Польщі Матеуш Моравецький 20 вересня пригрозив Україні у разі загострення конфлікту через зерно додати ще більше продуктів у список заборонених до імпорту в Польщу.

Вибори у Польщі: чому це важливо та як вони впливають на відносини з Києвом

Сім партій боротимуться за голоси на виборах у Польщі 15 жовтня:

Prawo i Sprawiedliwość (Право і справедливість);
Koalicja Obywatelska (Коаліція обивательська, або Громадянська коаліція);
Lewica (Лівиця);
Trzecia Droga Polska (Третій шлях Польщі);
Konfederacja (Конфедерація);
Bezpartyjni Samorządowcy (Безпартійні активісти місцевого самоврядування);
Polska Jest Jedna (Польща єдина).

Згідно з останнім опитуванням інституту IBRIS, на першому місці — ПіС («Право і справедливість»), яка набирає 33,3% голосів. На другому — «Коаліція обивательська» (26,4%). На думку польських політологів, за таких умов сформувати уряд буде важко, і навесні 2024 року можуть відбутися перевибори.

Втім, до виборів ситуація з рейтингами партій ще може змінитися, і коаліція буде таки створена, тільки найменш сприятлива для України.

Як пояснив Член правління Польської асоціації зв’язків з громадськістю Михайло Красюк, після кожної гострої та дуже справедливої заяви України партія «Право і справедливість» втрачає умовно один процент рейтингу на користь «Конфедерації».

Водночас, якщо «Право і справедливість» гостро відповідає Києву, то втрачає тільки пів відсотка, каже він.

«Конфедерація — це трампісти на кремлівському підсосі, які зараз вже мають 10%. Якщо конфлікт не розрулиться успішно для ПіСу, можливий сценарій, коли ПіС набирає відносну більшість голосів, але не має достатньо депутатів, щоб провести уряд через парламент. Тоді ПіС пропонує коаліцію «Конфедерації», бо більше немає кому», — каже експерт.

За такої історії найбільш антиукраїнська та антиєвропейська польська партія за всі часи не тільки ввійде до Сейму (бо і так входить, тут нема ілюзій), а ще й забирає третину ради міністрів і всієї виконавчої вертикалі.

«Ціна угоди між ПіС і Конфедерацією — Україна», — каже він.

Очікувати, що після виборів конфлікти між Україною та Польщею заспокояться, він не радить.

«Після виборів все не просто не заспокоїться, справжній пиздець може тільки початися», — резюмує Красюк.

Він також нагадує про місцеві вибори у Польщі навесні 2024 року, європарламентські — восени 2024 і президентські — навесні 2025 року. Тобто надії на злагодження відносин між Києвом і Варшавою поки не дуже великі.