Команда аналітиків R&D центру YouControl здійснила дослідження, проаналізувавши Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, що публікується Державною службою геології та надр України.
За результатами аналізу стало відомо, що право на видобуток корисних копалин в Україні мають 2268 компаній та 78 фізичних осіб. У структуру власності цих організацій входять представники з 51 країни світу. Особливу увагу привертають найбільші корпоративні групи, серед яких «СКМ», «Смарт-холдинг», «Західнадрасервіс», «Істван» та «АТБ», які мають десятки юридичних осіб із спеціальними дозволами на користування українськими надрами.
Як проводився аналіз
З початком війни в Україні доступ до даних щодо покладів корисних копалин та ліцензій на їх видобуток був значно обмежений. Однак на порталі відкритих даних все ще доступний Перелік спеціальних дозволів, що містить важливу інформацію про компанії та фізичних осіб, які мають ліцензії на використання надр. Для формування вибірки були використані дані про 50 мінеральних ресурсів, що опубліковані Геологічною службою США (USGS) у 2022 році, адже ці мінерали мають стратегічне значення для національної безпеки та економіки, зокрема в розвитку відновлюваної енергетики.
Іноземний капітал в українських надрах
Загалом 2268 компаній і 78 фізичних осіб володіють 3482 спецдозволами на користування українськими надрами. Хоча більшість компаній мають лише один дозвіл, деякі з них мають по кілька десятків або сотень таких ліцензій. Наприклад, державні підприємства, такі як АТ «Укргазвидобування» (213 дозволів) та ПАТ «Укрнафта» (89 дозволів), займають лідируючі позиції за кількістю спецдозволів. Всього в аналітичній системі YouControl було виявлено 502 підприємства, що належать до 255 корпоративних груп. Деякі з цих компаній є частиною кількох груп одночасно, а найбільші корпорації мають десятки ліцензій на видобуток корисних копалин. Так, серед лідерів можна виділити групи:
- «СКМ» (39 компаній);
- «Смарт-холдинг» (17);
- «Західнадрасервіс» (13);
- «Істван» (12);
- «АТБ» (11).
Співвласниками 351 компанії з цього списку є юридичні чи фізичні особи, зареєстровані в 51 країні світу. Найбільша кількість іноземних співвласників з:
- Кіпру (137 компаній);
- Нідерландів (34);
- Швейцарії (24);
- Великої Британії (23);
- Німеччини (21);
- США (14);
- Чехії (16);
- Туреччини (13);
- Сейшельських островів (13);
- Австрії (12);
- Белізу (10).
Це підкреслює важливість іноземного капіталу в українському бізнесі, що працює у сфері видобутку та використання природних ресурсів.
Компанії, що мають спецдозволи на користування надрами
Компанії, що контролюють українські стратегічні корисні копалини
Як показало дослідження, серед 39 компаній, які володіють спецдозволами на видобуток 16 з 50 критичних корисних копалин, значна частина належить державі. Зокрема, 10 з цих компаній є державними, а такі підприємства, як ТОВ «Демурінський ГЗК», який став державним у 2023 році (до того бенефіціаром компанії був росіянин Михайло Шелков, який перебуває під санкціями РНБО), контролюють важливі мінеральні ресурси, включаючи ванадій, ніобій, скандій та інші.
Приватні компанії також активно беруть участь у видобутку стратегічних мінералів. Наприклад, корпоративні групи «Груп ДФ» (Дмитро Фірташ), «АТБ» та «ОНУР» мають спецдозволи на видобуток титану, цирконію, графіту, ніобію, хрому та інших критичних елементів.
Висновки
Аналіз спеціальних дозволів на користування українськими надрами вказує на значну концентрацію ресурсів у руках як державних, так і приватних компаній, які належать великим корпоративним групам. Серед найбільших гравців можна назвати «СКМ», «Смарт-холдинг», «Західнадрасервіс», «Істван» і «АТБ», які мають десятки компаній з дозволами на видобуток корисних копалин. Крім того, іноземний капітал також відіграє важливу роль у володінні українськими надрами, оскільки 351 компанія має співвласників з 51 країни. Серед іноземних партнерів найбільше представників з Кіпру, Нідерландів, Швейцарії та Великої Британії.
У результаті аналізу стало очевидним, що українські критичні корисні копалини зосереджені в руках декількох великих корпоративних груп, серед яких є як державні, так і приватні компанії, зокрема з підсанкційними учасниками або людьми, що мають політичний вплив.
Читайте також
