За 2,5 року повномасштабної війни дрони стали другою після артилерії ударною силою українського війська для знищення окупантів. А в часи снарядного голоду на початку 2024-го на деяких ділянках фронту дрони взагалі вражали більше цілей, ніж арта.
Але тепер українське виробництво дронів під загрозою через його величезну залежність від Китаю. З 1 вересня Міністерство торгівлі КНР ввело обмеження на поставки деталей для БПЛА та РЕБ.
Командир 414 окремого полку ударних безпілотних авіаційних систем Роберт «Мадяр» Бровді назвав вплив цього рішення безпрецедентним і вкрай загрозливим для ЗСУ.
розбирався, як хід Китаю вплине на українських виробників, наскільки велика залежність від його постачальників і чи можна знайти альтернативу китайським деталям для БПЛА та РЕБ.
Скільки дронів і запчастин до них імпортує Україна з Китаю
За даними Державної митної служби, у травні 2024 року Україна імпортувала дронів на $95,31 млн, а загалом за п’ять місяців 2024-го – на $472,93 млн. Для порівняння, за весь 2023-й імпорт БПЛА склав $440,79 млн.
У січні 2024 року дрони увійшли в ТОП-10 імпортованих в Україну товарів. Більшість з них імпортовано з Китаю – 98% від загальної вартості імпорту дронів.
Нагадаємо, в умовах великої потреби в БПЛА в ЗСУ часто використовують цивільні дрони. Найбільш розповсюдженими з них є дрони MAVIC, які виробляє китайська компанія DJI.
Якщо говорити про імпорт комплектуючих для БПЛА, то їх протягом січня-травня 2024 року імпортували на $40,88 млн. При цьому 89,2% частин літальних апаратів надійшло з Китаю ($36,47 млн), з Франції – 3,9% ($1,61 млн), з Австрії – 2,3% ($955 тис.).
Тобто залежність від Китаю колосальна. Точно не можна сказати відсоток, проте небагато українських виробників, особливо якщо ми говоримо про найпростіші FPV та скиди, перейшли на українські або європейські, американські деталі.
Як Китай оновив правила імпорту деталей для БПЛА та РЕБ
ЗМІ та розвідка США часто повідомляли, що росія купує безпілотники у Китаю для військового використання, проте так робили й українці. Тож Китай вирішив відповісти на критику, і з 1 вересня 2024 року в КНР ввели заборону на перевезення у поштових посилках РЕБ-систем і деталей для дронів. Вони перестали бути доступними для авіа- та морської доставки. Саме таким чином до України доходять китайські товари.
Проте варто пам’ятати, що рф та КНР мають широку тіньову торгівлю, що було не раз доведено, тому обмеження щодо дронів на російській армії можуть взагалі ніяк не позначитись, на відміну від ЗСУ. Тепер під «нейтральною позицією» Китаю чітко проглядається удар по інтересах України.
Один із прикладів комплекту для складання FPV-дрону вдома за 6 тис. грн.
З 1 вересня 2024 року Китай заборонив експортувати наступні товари:
- карбонова рама для квадрокоптера;
- карбоновий промінь для квадрокоптера;
- квадрокоптер;
- мотор для квадрокоптера;
- набір комплектуючих для квадрокоптера;
- набір рам для квадрокоптерів;
- навігаційна камера для квадрокоптера;
- політний контролер для квадрокоптера;
- посадочні шасі для квадрокоптера;
- пропелер для квадрокоптера;
- рама для квадрокоптера;
- підсилювач сигналу для пульта квадрокоптера;
- цифрова система передачі даних для квадрокоптера;
- детектор цифрової радіокомунікації;
- радіосистема;
- радіостанція;
- рація портативна;
- система передачі відеосигналу по радіоканалу;
- РЕБ-системи.
Наскільки українські виробники дронів залежні від китайських комплектуючих
Насправді в українському виробництві дронів є проста та зрозуміла тенденція: чим простіше дрон, тим більше він залежний від Китаю. Наприклад, один із найвідоміших дронів для розвідки на полі бою DJI Mavic – це виріб від китайської компанії DJI, який імпортувався в Україну.
Схожа картина з FPV-дронами та «скидами», або, як їх ще називають, ударними дронами. Зазвичай вони побудовані на найдешевших, тобто китайських, деталях, тому що FPV – це дрон-камікадзе, за який не хочеться переплачувати, а «скид» — будь-який БПЛА, на який можна причепити снаряд. Тому для ударних потреб часом слугують і «Мавіки», які ще недавно називали «весільними» через те, що їх часто використовували для зйомок свят.
Дрон DJI Mavic у повітрі – найпростіший розвідувальний дрон, аби бачити поле бою зверху, в ЗСУ
За словами кількох виробників дронів, будь-який FPV – це мінімум 50% китайських компонентів. Ці деталі реально замінити на українські чи західні, але ціна виробу може зрости на 20-50%.
Що кажуть виробники українських дронів про залежність від Китаю
Все змінюється, якщо перейти на рівень скиду хоча б кількох боєприпасів. Наприклад, дрон від Skylab Shoolika mk6, який може нести до 6 кг снарядів, долає дистанцію до 10 км і має тепловізор.
Дрон від Skylab Shoolika mk6. Фото: Facebook Skylab
Проте, окрім Китаю, такі комплектуючі можна закуповувати в Європі, як і батареї з електромоторами, яких також в Україні не так багато, як бажалося б.
Віктор Локотков, директор з маркетингу компанії Airlogix, яка виробляє розвідувальний дрон Gor, що займається розвідкою на відстані до 80 км, ділиться досвідом відмови від китайських деталей.
Розвідувальний БПЛА Gor на фото
Він зазначає, що після заборони товари з КНР не підуть повністю з українського ринку, бо існують схеми поставок через треті країни. Дехто їх вже використовує, хоч вартість компонентів та строки поставки трохи зростуть.
Чи може український ринок сам забезпечувати себе деталями для БПЛА
Катерина Михалко, виконавча директорка організації «Технологічні сили України» (ТСУ), що об’єднує понад 30 компанії з виробництва дронів, впевнена, що Україна могла б повністю забезпечити ринок деталей для БПЛА.
Проте вона наголошує, що для цього мають бути створені відповідні умови:
- доступні інвестиції;
- передбачувані замовлення від держави на 2-5 років вперед;
- доступні кредити;
- можливість працювати на міжнародні ринки та експортувати надлишок продукції.
Але на сьогодні фактично нічого з переліченого немає.
За словами Михалко, зараз часто надають перевагу імпортним зразкам озброєння, тому що вони дешевші і швидші постачаються. Проте, краще давати преференції українському виробнику, бо це:
- покращення якості – наші виробники напряму спілкуються з військовими та знають їхні потреби;
- виробнича незалежність України – масштабування українського; виробництва приведе до значної автономії від інших постачальників;
- незалежність від регулювання інших країн – тут ми вже маємо приклад Китаю.
Катерина Михалко наводить невтішну статистику з опитування ТСУ 35 компаній, які залучені до оборонного замовлення України. 38% з них повідомили, що понад половина їхніх виробничих потужностей наразі простоюють, а лише третина підприємств працює на повну потужність.
Через це 85% українських виробників вже частково релокувалися за кордон або думають про це.
Які головні причини для релокації за кордон наводять компанії українського ОПК. Опитування ТСУ
Своєю чергою Віктор Локотков каже, що у них далеко не всі компоненти є українськими, але виробляти все в Україні – «просто економічно невигідно, набагато легше купувати закордонні аналоги», яких має вистачити на весь ринок.
Як заборона на китайські комплектуючі вплине на виробництво систем РЕБ
Анатолій Храпчинський, гендиректор компанії з виготовлення РЕБ AQNQ, каже, що з РЕБ ситуація може бути навіть гіршою. За його інформацією, в Україні тільки чотири компанії, зокрема, AQNQ, не використовують китайські компоненти.
На його думку, у КНР можна закуповувати тільки найпростіші компоненти: антени, кабелі, конектори. Проте проблема також в тому, що на українському ринку РЕБ багато компаній використовують вже готові китайські рішення і займаються складанням.
Він наголошує, що це ключовий момент для держави, аби включитись у процеси й допомогти компаніям, яким потрібні:
- зрозумілі умови роботи та бронювання персоналу;
- прогнозовані закупівлі, розписані на кілька років уперед;
- можливість масштабування за сприяння держави за рахунок згаданих вище доступних інвестицій, кредитів, можливості продажу надлишку за кордон.
Наразі ж як РЕБ, так і дрони, безперечно, стануть частково дорожчим через китайські обмеження.
