«Ціль припинила існування»: як засоби РЕБ обманюють системи ППО

Автор

Валерій Моісєєв

Іноді офіційні повідомлення командування Повітряних сил містять загадкову фразу: «Повітряна ціль припинила існування». пояснює, про що йдеться.

Хибні цілі у радіолокації

Сильно спрощуючи, принцип радіолокації можна уявити таким чином.

Радіолокатор (РЛС) системи ППО сканує (переглядає) повітряний простір, посилаючи до нього радіохвилі. Якщо така хвиля потрапляє на ціль (літак або ракету), частина її енергії відбивається у бік приймальної антени РЛС. Чим більший розмір має об'єкт, і чим більше у ньому металу (в радіолокації використовують термін «ефективна площа розсіювання», ЕПР), то більше частка відбитого радіосигналу. У приймальному пристрої РЛС прийнятий сигнал обробляється і на екрані з'являється позначка виявленої цілі.

Просторова роздільна здатність РЛС дуже низька. Ні про яку передачу на екрані форми повітряної цілі не йдеться. Всі вони виглядають як крапки (плями) або короткі штрихи. Розміри їх зазвичай залежить від величини ЕПР. А якщо дві або кілька цілей знаходяться близько одна до одної, то на екрані позначки від них можуть зливатися.

ADM-160B MALD

Щоб обдурити РЛС, системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) використовують різні методи, які можна звести у великі групи:

постановка перешкод – на приймальну антену РЛС іде потужний радіосигнал (активна перешкода), на тлі якого сигнал від цілі стає нерозрізним. До такого ж результату призводить і застосування пасивних перешкод — висипання в повітря смужок фольги (це дуже хороший відбивач радіохвиль), які «засвічують» РЛС власним відбитим сигналом;
генерація хибних цілей – формування радіосигналу, який за своїми параметрами відповідає відбитому від реальної цілі.

Якщо росіяни включать систему РЕБ другої групи, то на екранах українських систем ППО з'явиться позначка «повітряної цілі». А коли вони її вимикають, то «ціль припинить існування».

Літаючі генератори хибних цілей

У грудні 2023 року росЗМІ повідомили про виявлення на тимчасово окупованій частині Херсонщини уламків американського безпілотного літального апарату ADM-160 MALD. Перші повідомлення про те, що такі апарати є у ЗСУ, з'явилися у травні того ж року – тоді уламки знайшли на Луганщині.

Уламки ADM-160B MALD

По суті ADM-160 MALD є крилатою ракетою, яка при польоті може видавати себе для РЛС противника за більш «жирну» повітряну ціль: від винищувача до стратегічного бомбардувальника. Для цього в неї замість боєголовки встановлено спеціальний передавач РЕБ, параметри роботи якого можуть змінюватися в процесі польоту, тобто віртуальна хибна ціль може трансформуватися.

Завдання подібних систем – відволікати ППО супротивника і підвищувати цим ймовірність прориву своїх літаків і ракет до їхніх цілей на землі. У цьому контексті зазначимо, що українські військові неодноразово повідомляли про виявлення ними збитих російських крилатих ракет (звичайних Х-55/555), на яких не було боєголовок. Йшлося, що їх ймовірно використовували як матеріальні хибні цілі. Логіка агресора, можливо, проста: якщо більше ракет надіслати, то більше з них зможуть прорватися через українську ППО. Але якщо при цьому прорвуться ракети без боєголовок, а «справжні» будуть збиті?

Устрій та застосування імітатора повітряних цілей ADM-160 MALD (відео)

Завдання ж систем, подібних до ADM-160 MALD, не просто насичувати систему ППО противника, а зображати з себе пріоритетну ціль, яку ППО прагнутиме вразити в першу чергу. Наприклад, не крилату ракету, а літак-носій таких ракет.

У ВПС США ADM-160 можуть застосовуватися з різних пілотованих літаків: F-15 Eagle, F-16 Fighting Falcon, F-35 Lightening II, A-10 WorthHog, B-1B Lancer, B-52 Staratofortress, P-8A Poseidon та великих безпілотників MQ-1 Predator та MQ-9 Reaper.

Мініатюрність дозволяє підвісити під F-16 чотири ADM-160, на штурмовик A-10 – до 12 одиниць, на B-52 – до 16 одиниць.

На озброєнні в США ADM-160 вже понад 15 років. За минулі роки вони пройшли кілька модифікацій і оновлень, спрямованих на розширення їх можливостей і усунення загроз, що виникають. Ці зусилля включали удосконалення систем РЕБ, льотних характеристик та параметрів автономності.