Для економічної самодостатності України ключовим пріоритетом має стати розвиток власного виробництва та перехід від сировинного спрямування до переробки. «Наша мета – збільшити частку переробної промисловості у ВВП з 8% до 20%. Для цього уряд спрямовуватиме інвестиції у реальний сектор економіки, зокрема, за 10 років планується залучити $90 млрд інвестицій у виробничі підприємства», – сказала наприкінці грудня перша віцепрем'єр – міністерка економіки Юлія Свириденко. В огляді 
топ-5 подій, які стосуються розвитку промисловості у 2023 році.
Швидкий розвиток оборонного виробництва
Наразі оборонно-промисловий комплекс (ОПК) України включає 500 підприємств, на яких задіяно 300 тис. працівників. Із 4,9% зростання ВВП у 2023 році 1,5% припадає на оборонну галузь, повідомив генеральний директор АТ «Українська оборонна промисловість» (колишній «Укроборонпром») Герман Сметанін.
Виробництво на держпідприємствах у грошовому еквіваленті зросло на 92% (порівняно з 2022 роком) та становило 79 млрд грн. Це близько 637 тис. одиниць виробленої та відремонтованої продукції, що становить 1117% від показника 2022 року.
Олександр Камишин
Приватних виробників в ОПК побільшало вчетверо. Сьогодні на них припадає 4/5 ринку.
Як повідомив міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін, виробництво мінометних боєприпасів збільшилось у 42 рази, артилерійських – у 2,8 раза. В Україні почали виробляти набої для стрілецької зброї, снаряди калібру 73 мм, 125 мм, ВОГ-17, ВОГ-25 та боєприпаси для БПЛА.
У листопаді змогли виготовити у 5 разів більше БТР, ніж виробляли навесні. Виробництво бронеавтомобілів зросло у 3,4 раза порівняно з 2022 роком, ПТРК – удвічі.
Деякі з подій галузі:
- восени «Укроборонпром» та німецький Rheinmetall утворили спільне підприємство. Rheinmetall планує спочатку ремонтувати військову техніку свого виробництва в Україні, а потім і локалізувати виробництво;
- підприємство «Українська бронетехніка» спільно з двома країнами-членами НАТО налагодило виробництво мінометних пострілів калібру 120 мм. Компанія виробляє танковий 125-мм снаряд за українською технологією та із залученням українських вузькопрофільних фахівців на зарубіжних потужностях;
- група «Метінвест» налагодила серійне виробництво протимінних тралів, які кріпляться на танки для знешкодження та підриву протитанкових та протипіхотних мін. Запланований обсяг виробництва – до п'яти тралів на місяць. Собівартість одного тралу становить 2,5 млн грн з урахуванням додаткового обладнання;
Протимінний трал
- ЗСУ проводять випробування новітніх кулеметів калібру 14,5 та 12,7 мм, розроблених одним із приватних підприємств. В умовах інтенсивного витрачання ресурсу таких кулеметів на нові українські розробки дуже чекають у військах;
Український великокаліберний кулемет
- станом на грудень 2023 року для Сил оборони виготовили 30 вітчизняних 155-мм самохідних артилерійських установок 2С22 «Богдана». Виробляє їх Краматорський завод важкого верстатобудування. Після початку повномасштабного вторгнення виробничі потужності підприємства було евакуйовано та відновлено у безпечному регіоні. У виробництві «Богдани» задіяно 25 підприємств та 400 осіб.
САУ 2С22 «Богдана» на шасі КрАЗ-63221
Виробництво дронів, що «злетіло»
Із загального оборонного виробництва ми виділили безпілотники тому, що вони вже є фактично новим класом багатофункціональної зброї, що має найважливіше значення на полі бою.
Безпілотний авіаційний комплекс «Лелека-100»
Українські виробники постачають на фронт широкий спектр безпілотників: FPV-дрони, БПЛА для розвідки та коригування вогню, ударні дрони різної дальності, морські дрони, наземні роботизовані системи різного функціоналу, наприклад, для медичної евакуації, логістики, мінування.
FPV-дроні Shrike
Станом на кінець 2023 року річні виробничі можливості державних та приватних виробників становлять:
- 1 млн FPV-дронів;
- не менше 10 тис. ударних дронів середньої дальності;
- 1000 далекобійних ударних дронів (1000+ км).
Виготовити їх можна за умови наявності довгострокового контракту з Міноборони.
Кабінет Міністрів 10 жовтня розширив список товарів військового призначення та подвійного використання, які можуть імпортуватися без дозволу Держслужби експортного контролю. До них віднесли сировину для боєприпасів і бойових частин БПЛА. Цей експериментальний проєкт уряд запустив у липні.
У грудні в Україні виготовили 50 тис. FPV-дронів, повідомив Олександр Камишін.
Шрапнельний боєприпас для скиду з FPV-дрону
Крім виробництва самих БПЛА, проблемним залишається питання постачання для них боєприпасів серійного виготовлення, які є більш безпечними та надійними у застосуванні. За словами міністра, наразі в Україні працюють близько 50 виробників боєприпасів для безпілотників.
Часткове відновлення зростання обсягів виробництва
Промислове виробництво в Україні у першій половині 2023 року знизилося на 2,9%, тоді як 2022-го за цей період падіння становило 31,9%, повідомив Держстат. З березня відзначалося зростання виробництва: після стрибка на 51,2% у березні відновлення сповільнилося до 18,2% у квітні, 17,9% у травні та 13,7% у червні.
Водночас падіння до січня та лютого 2022 року відповідно на 40% та 34,4% зумовило загалом негативний результат за підсумками півріччя.
За підсумками першого півріччя збільшилося і виробництво переробної промисловості – на 3,1%. Такий результат забезпечили виробництво автотранспортних засобів – 29,9%, машинобудування – 12,9%, харчова промисловість – 12,1%, виробництво меблів, ремонт та монтаж машин – 11,6%, виробництво гумових та пластмасових виробів – 6,5% та деревообробна промисловість – 4%.
Шкільні автобуси українського виробництва
Позитивні новини року деяких виробників:
- комбінат «Запоріжсталь» збільшив випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком. Виплавка сталі зросла на 65,4%, чавуну — на 35,3%. У 2023 році комбінат працював у середньому на 70% своєї потужності;
- компанія «Інтерпайп» повідомила, що реалізує три інвестиційні проєкти. Найбільший із них — близько $40 млн — це будівництво нової ділянки термообробки труб. Ще два проєкти запроваджують у залізничному дивізіоні;
- підприємство «Черкаський автобус» виготовило за рік майже 500 автобусів та 350 вантажівок. Відновити виробничі показники під час війни вдалося завдяки урядовій програмі «Шкільний автобус» та програмі доступних кредитів «5-7-9%». Наразі автобуси Ataman, які підприємство виробляє на шасі японських Isuzu, мають 67% локалізації, а вантажівки – 30%.
Створення нових індустріальних парків
В останні дні грудня до реєстру індустріальних (промислових) парків України додали одразу три: два на Хмельниччині та один – на Львівщині. Загальна кількість парків у країні наразі 73.
Приклади останніх зареєстрованих парків:
- «Красилів технопорт» – на площі 10,1 га створять близько 500 робочих місць у промисловому кластері з металообробки та виготовлення металевих виробів. Ініціатор планує інвестувати в парк 87 млн грн, передбачається також залучити інвестиції компанії, що управляє, резидентів парку (у власне виробництво), приватне фінансування проєкту. Загальна сума попередньо підтверджених інвестицій – 555 млн грн. Серед завдань парку також підготовка нових місць для релокації промислових підприємств зі сходу та півдня України;
- «ВінІндастрі» – на території 13,1 га працюватимуть підприємства переробної промисловості. Пріоритетами є залучення компаній, які працюють у сферах переробки відходів, інформації та електронних комунікацій, науково-технічної діяльності.
Старт страхування від військових ризиків
Одним із важливих факторів, що стримують залучення в Україну приватних прямих інвестицій, є відсутність належного страхування.
За словами Юлії Свириденко, у страхуванні інвестицій Україна змогла збудувати інфраструктуру, яку наступного року уряд планує масштабувати. Ця робота включала перші кейси страхування інвестицій від військових ризиків, напрацювання механізму страхування судів, роботу над Ukraine Development Fund та інші кроки.
Зокрема, Міністерство економіки запустило механізм страхування суден від військових ризиків спільно з британськими партнерами.
«Цей інструмент уже працює. Інтерес у ринку є. Чекаємо на перші підписані страхові угоди з експортерами. Загальний обсяг страхування, закладений у цей механізм, становить $50 млн. Ми очікуємо, що відповідна страхова політика має додатково вплинути на збільшення експорту української продукції морем та здешевити вартість страхування перевезення зерна до 1-1,25%», – наголосила Свириденко.
Агентство з гарантування інвестицій MIGA застрахувало перші інвестиції – до індустріального парку «M10» у Львівській області. Крім того, агентство оновило страховку для виробника упаковки.
Зараз MIGA працює над залученням додаткових коштів у MIGA Sure Trust Fund. Внески вже зробили Японія, Велика Британія та Норвегія.
Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC) профінансує п'ять проєктів на $380 млн. 2023 року застрахували перший проєкт від політичних ризиків – львівський центр протезування, реконструктивної хірургії та реабілітації Superhumans Center.
Також 14 національних експортно-кредитних агентств інших держав відкрили ліміти на середньострокове страхування операцій та інвестицій в Україну і стали страхувати ризики приватних інвестицій своїх компаній. Загальна межа перевищує 1 млрд євро.
ЄБРР працює над механізмом страхування від військових ризиків майна у дорозі та на складах, а в Єврокомісії готові надати для цього відповідні гарантії.
Кабмін розширив мандат Експортно-кредитної агенції. Наразі покриття від військових ризиків можуть отримати українські компанії, які інвестують в Україну. Але поки що в агентстві мало грошей. Їх намагаються знайти.
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
