Українські енергетики у 2023 році були змушені відновлювати генеруючі потужності та системи передачі електроенергії, яким агресор завдав значної шкоди. Одночасно потрібно нарощувати стійкість існуючої енергосистеми країни та працювати над напрямами її розвитку. 
вважає, що у галузі можна виділити топ-5 подій 2023 року.
Приєднання до європейської енергосистеми
Наприкінці листопада керівник «Укренерго» Володимир Кудрицький повідомив, що завершено процес синхронізації української енергосистеми та системи континентальної Європи ЕNTSO-E. Крім того, ENTSO-E збільшила на 500 МВт технічну можливість імпорту електроенергії з Європи до України та Молдови – до 1700 МВт. «Це істотний внесок у стійкість нашої енергосистеми під час холодів та можливих атак противника на енергетичні об'єкти», – вважає Кудрицький.
У березні 2022 року Україна оперативно приєдналася до європейської енергосистеми. Щоб перейти з екстреної на постійну синхронну роботу з ENTSO-E, «Укренерго» мало завершити виконання всіх технічних умов, про які домовлялися ще 2017 року.
Попереду – розвиток загальної системи енергетичної безпеки та створення єдиного з Європою ринку електричної енергії.
Компенсація втраченої генерації
У лютому 2023 року в «Укренерго» повідомили, що ситуація в українській енергосистемі стабілізувалася. Завдяки оперативним ремонтним роботам, іноземній допомозі, активній роботі підприємств «зеленої» енергетики та сприятливим погодним умовам дефіциту потужності в енергосистемі України немає.
Чому дефіцит відсутній, незважаючи на втрату значної частини потужностей, що генерують? Тому що значно знизилося споживання електроенергії промисловістю та населенням.
Але рівноваги досягнуто також завдяки введенню в експлуатацію нових потужностей. За даними глави енергетичного комітету Ради Андрія Геруса, у 2023 році ввели в експлуатацію:
- 182,3 МВт вітроелектростанцій;
- 500 МВт сонячних електростанцій (переважно самими споживачами);
- 100 МВт газових електростанцій (більшість споживачами).
Найбільша нова електростанція – ДТЕК Тилігульська ВЕС у Миколаївській області – 78 МВт.
Основна частина нових об'єктів, що генерують, мають потужність 1 МВт або менше. Таких понад 90% кількості всіх електростанцій, побудованих у 2023 році.
Найбільша втрата у генерації 2023 року – Каховська ГЕС, 329 МВт встановленої потужності. Постійно під обстрілами перебуває Курахівська ТЕС (1527 МВт електричної потужності), яка змушена була неодноразово зупиняти свої енергоблоки.
Захист інфраструктури
Взимку минулого року основні проблеми в енергосистемі України були пов'язані з тим, що агресор завдав цілеспрямованих ударів по системі розподілу, магістральних підстанціях. Минулого року зруйноване обладнання заміняли, наскільки це було можливо. І що не менш важливо – на підстанціях реалізовувалися та продовжуються роботи з фізичного захисту найбільш цінного обладнання.
У листопаді керівник Агентства відновлення Мустафа Найєм повідомив, що натепер захист енергетичних об'єктів – один із найважливіших напрямів їхньої роботи. Після ударів агресора по енергетичній інфраструктурі України уряд та Генштаб ЗСУ ухвалили рішення про фізичний захист об'єктів.
Першим рівнем захисту стало використання габіонів (куби з металевої сітки, заповнені камінням) та біг-бігів (великі мішки, заповнені піском, землею, камінням). Агентство відновлення захищає ними 90 об'єктів у 21 області від уламків дронів та ракет.
Другий рівень – захист від прямих попадань дронів, з цією метою зводять бетонні конструкції. Так захищають 22 підстанції, 63 автотрансформатори у 14 областях.
Третій рівень – захист від ракет шляхом будівництва потужних саркофагів. Так захищають 22 підстанції у 14 областях.
Роботи виконують за рахунок коштів донорів, завершити їх планувалося за кілька місяців.
Курс на розвиток атомної енергетики
Якщо у низці країн Європи взяли курс на відмову від атомної енергетики, то в Україні вирішили, що реальної альтернативи АЕС у нашій країні найближчими роками та десятиліттями не буде.
Частка атомних електростанцій у структурі встановленої потужності в Україні на кінець 2019 року становила 27%, у структурі виробництва електроенергії-нетто – 55,2%.
Станом на 1 січня 2021 року в Україні було чотири діючі АЕС з 15 реакторами, встановлена потужність-брутто яких — 13 835 МВт. Наразі Запорізька АЕС (6 реакторів, сумарно 6000 МВт) відключена від Об'єднаної системи країни через її тимчасову окупацію.
У квітні «Енергоатом» і американська Holtec International уклали угоду про будівництво в Україні до 20 атомних енергоблоків із сучасними малими модульними реакторами (ММР) потужністю по 160 МВт. Перший пілотний проєкт має бути реалізований із підключенням реактора до мережі до березня 2029 року.
«Спорудження в Україні ММР не лише сприятиме зміцненню енергетичної безпеки держави, а й дозволить замінити зруйновані російськими атаками теплоенергетичні потужності та досягти цілей декарбонізації. ММР – потужна технологія, яка також дозволить нам децентралізувати генерацію», – сказав міністр енергетики Герман Галущенко.
У грудні підписано угоду щодо закупівлі обладнання для енергоблоку №5 Хмельницької АЕС. Його збудують за американською технологією АР1000 компанії Westinghouse Electric. Фактична потужність блоків АР1000 становить 1100 МВт, тоді як найпотужніші в Україні атомні блоки мають 1000 МВт.
Будівництво відповідних потужностей розпочнеться відразу після прийняття Верховною Радою необхідного закону. В Україні планується збудувати дев'ять енергоблоків за технологією АР1000. Перші два з них – на майданчику Хмельницької АЕС.
Наприкінці грудня «Енергоатом» ввів в експлуатацію Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Росія тепер не може змусити українські реактори зупинитися через нестачу потужностей для зберігання відпрацьованого ядерного палива. ЦСВЯП також щорічно економитиме Україні близько $200 млн, які раніше перераховувалися Росії за зберігання українського палива.
Створення державного енергетичного холдингу
З 6 листопада до складу на 100% державного АТ «Українські розподільчі мережі» (УРМ) входять державні пакети акцій семи операторів систем розподілу (ОСР, раніше їх називали обленерго). Таким чином, держхолдинг за кількістю активів перевершив приватний «ДТЕК Мережі», який працює у п'яти регіонах.
У серпні 2021 року президент Володимир Зеленський ввів у дію постанову РНБО, згідно з якою приватизацію семи обленерго потрібно було зупинити. Так тоді вирішилася доля компаній, які зараз входять до УРМ: «Хмельницькобленерго», «Миколаївобленерго», «Запоріжжяобленерго», «Тернопільобленерго», «Черкасиобленерго», «Харківобленерго» та «Сумиобленерго».
Причиною відмови від приватизації назвали інтереси національної безпеки у сфері енергетики.
Герман Галущенко наголошує на важливості системної співпраці операторів для отримання необхідної міжнародної допомоги.
Незалежні експерти припускають, що централізація управління може допомогти позбавитися впливу на менеджмент ОСР місцевих бізнесменів та чиновників.
Читайте також
