Держпідприємство «Конструкторське бюро «Луч», провідний в Україні виробник різних керованих ракет, 9 жовтня у фейсбуці повідомило, що воно змушене повторно звернутися до уряду та вищого політичного керівництва країни через дії Державної аудиторської служби України (ДАСУ).
Через 10 днів після першого публічного звернення 29 вересня ДАСУ розпочала ревізію «окремих питань» діяльності підприємства, зокрема щодо включення прибутку до складу ціни на продукцію. Раніше аудитори звернулися до Міноборони з вимогою стягнення отриманого прибутку.
Підприємство зазначає, що розмір його прибутку затверджено постановою Кабміну. З прибутку підприємство формує оборотні кошти, за рахунок яких воно розробляє нові системи озброєння, ліквідує наслідки ракетних ударів та веде іншу профільну діяльність.
«Вже третя за час воєнного стану перевірка ДАСУ викликає здивування та відволікає ресурси від розробки та виробництва озброєння», – йдеться у повідомленні підприємства.
Нагадаємо, що держаудитори вже давно пред'являють претензії до постачальників Міноборони.
При цьому 29 вересня на відкритті Першого Міжнародного форуму оборонних індустрій президент Володимир Зеленський сказав, що Україна розробляє спеціальний економічний режим для оборонно-промислового комплексу (ОПК) та створить спеціальний оборонний фонд, який забезпечить додаткові ресурси, зокрема для розвитку військових виробництв. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль запевнив, що Кабмін «системно спрощує бюрократичні процедури для озброєння».
вирішило розібратися, про який спеціальний режим і фонд ідеться. Відповідь на питання, як ДАСУ «допомагає» виживати нинішнім постачальникам Міноборони, ми давали раніше.
Що про спеціальний режим для ОПК говорять у профільних міністерствах
На офіційні запити пресслужби Мінекономіки та Мінфіну не відповіли. У Мінстратегпромі сказали, що параметри спеціального режиму для ОПК тільки починають розроблятися, а з питанням про оборонний фонд потрібно звертатися до Міноборони. При цьому пресслужба цього міністерства надала нам велику довідку, що воно робить для розширення участі в оборонному виробництві приватного бізнесу.
«Основним завданням міністерства є розвиток ОПК. Насамперед – з метою закривати потреби армії у якомога більшому обсязі та якнайшвидше. Зараз ми повинні кратно нарощувати виробництво», – йдеться у довідці.
Мінстратегпром називає себе сполучною ланкою між розробниками, виробниками та споживачем – українською армією. Що вже зроблено у нормативній сфері:
- постановою Кабміну №256 від 24.03.2023 запущено експериментальний проєкт, який передбачає особливий порядок закупівель державними замовниками безпілотних систем. Йдеться про те, що у ціну можна закладати прибуток на рівні до 25% виробничої вартості товарів, робіт чи послуг. До цього було 2%. Мета полягає у тому, щоб зацікавити приватні підприємства у співпраці з державним ОПК та розвивати свої виробничі потужності;
- постанова №763 від 21.07.2023 запустила ще один експериментальний проєкт. Відбулося спрощення процесу закупівель безпілотних систем вітчизняного виробництва держзамовниками та визначено спрощений порядок розробки, виробництва, закупівлі та постачання боєприпасів для безпілотних систем, їх випробування та допуску до експлуатації;
- постанова №69 від 27.01.2023 дозволила виїжджати за кордон у відрядження представникам підприємств, які задіяні у виробництві озброєння, військової техніки та боєприпасів;
- постанова №776 від 07.07.2022 визначила механізм забезпечення підприємств ОПК спеціальними засобами технологічного оснащення, обладнанням та іншим майном, необхідним для підготовки виробництва (проведення ремонту, модернізації) озброєння, військової або спеціальної техніки, спорядження чи боєприпасів на умовах фінансового лізингу.
Складено електронну базу підприємств, які можуть бути залучені до співпраці та можливої виробничої кооперації на користь ОПК.
Мінстратегпром є частиною defense tech кластера Brave1, через який стартапи в галузі оборонної промисловості можуть знайти потужності та ресурси для виробництва та розвитку.
«Державна монополія на виробництво озброєння не повинна існувати. За п'ять років частка приватного бізнесу у сфері ОПК має перевищити державну. Це буде свідчити про здорову конкуренцію, розвиток та динаміку, які оживлять ринок, а значить, підвищать якість продукції та дозволять наростити темп виробництва», – вважають у міністерстві.
Що говорять у Верховній Раді про спеціальний режим для ОПК
На запитання відповів Дмитро Наталуха, голова Комітету ВР з питань економічного розвитку.
На вашу думку, наскільки потрібний спеціальний економічний режим для ОПК?
– Судячи з результатів моїх зустрічей, західні оборонні компанії не дивляться на Україну просто як на ринок збуту. Більшість із них розглядають українські підприємства як повноцінних партнерів, які мають унікальний досвід, уміння знаходити нестандартні рішення та швидко застосовувати ноу-хау. Вони кажуть: у нас є технології, у вас є сучасні ідеї та знання – ми потрібні одне одному.
На Форумі оборонних індустрій президент України запропонував тріаду розвитку ОПК: Альянс оборонних індустрій, спеціальний економічний режим та оборонний фонд. Ця концепція не є новою: у Євросоюзі вже давно існують так звані промислові альянси. Функціонал у них широкий: від кооперації, обміну технологіями до звичайного нетворкінгу виробників. Такі альянси працюють у пріоритетних секторах, на кшталт зеленої енергетики чи видобутку критичної сировини, тому ЄС пропонує їм пільги та фінансування проєктів.
Ми давно говорили, що Україна має просити про приєднання до таких об'єднань. Але зараз наша країна пішла далі — створює таку систему у оборонки, не чекаючи інших.
Поки що рано говорити, що саме буде у спеціальному українському економічному режимі. Оскільки ця ініціатива анонсована президентом, ми чекатимемо на пропозиції від його Офісу. Очевидно, мова йтиме не лише про податкові чи фінансові стимули. У ЄС виробникам та інвесторам часто пропонують суттєве полегшення регуляцій. Це так звана «регуляторна пісочниця» – поки ви робите та тестуєте продукт, на вас не поширюються певні вимоги та стандарти, оскільки ваше виробництво інноваційне. В історії такі формати неодноразово сприяли розвитку технологій, появі нових продуктів та рішень. Не бачу перешкод, щоб так само було й у нашому випадку.
З яких джерел може наповнюватися оборонний фонд?
– Такі джерела можуть бути різними. Проєкт бюджету 2024 року показав, що ми все ще маємо можливість знаходити джерела фінансування видатків, крім підвищення податків. Бюджет Мінстратегпрому на розвиток оборонки збільшиться у 7 разів. Бюджет Міноборони також є найвищим в історії. Тому фінансування оборонного фонду вдасться знайти. Якщо будуть потрібні додаткові кошти, є підстави вважати, що й наступний бюджет буде перевиконано, надходження від приватизації будуть ще більшими тощо.
Крім цього, не варто забувати, що оборонна галузь – це ще й інвестиції. Про це рідко говорять, але підприємці з усього світу вкладають сотні мільйонів в український ОПК. Ці кошти, як і партнерів, є додатковим потенційним джерелом.
