Чи вирішила Рада проблему ДАСУ та оборонних закупівель

Автор

Кіра Іванова

Верховна Рада України вирішила проблему оборонних закупівель та протистояння Держаудитслужби і Міноборони однією постановою. У четвер, 21 вересня, 306 депутатів проголосували за постанову №10071, що фактично скасовує висновок Державної аудиторської служби України (ДАСУ) щодо військових закупівель. Так про це написав нардеп Ярослав Железняк.

Нагадаємо, у травні 2023 року ДАСУ після аудиту закупівель в Міноборони заявила, що постачальники техніки, зброї, обладнання, одностроїв, продуктів військовим мають повернути бюджету прибуток, закладений в контракти. Бо у відповідній постанові КМУ №335 не згадано про прибуток. Йшлося тоді про 2,5 млрд грн.

Парламент доручив Кабміну «гарантувати виконавцям державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із їх виконанням, а також суми прибутку (постачальницької винагороди) у складі вартості (ціни) товарів, робіт та послуг оборонного призначення, відповідно до умов державних контрактів (договорів)».

Скептики відреагували чітко: Рада просто набрала трохи політичних балів та вказала, що саме КМУ несе відповідальність за проблему.

Чи вплине постанова Ради на ситуацію з оборонними закупівлями та ДАСУ, попросив прокоментувати Анастасію Шубу, голову комісії моніторингу законодавства та нормотворчої роботи при Міноборони.

«Абсолютно політичне рішення Верховної Ради»

«Це абcолютно політичне рішення Верховної Ради», — впевнена Анастасія Шуба.

Вона вказала на кілька нормотворчих прогалин, через які постанову можна оскаржити:

Рада не може постановою скасувати будь-яке рішення центральних органів виконавчої влади.
Рада дала Кабміну доручення за напрямком, який просто не передбачений регламентом ВР.
Формулювання постанови «гарантувати… компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат» можна трактувати абсолютно довільно.

«Що значить гарантувати – в контрактах передбачати? В законодавстві немає поняття «економічно обґрунтовані витрати». Умовно кажучи, директор підприємства полетить на Мальдіви та внесе ці витрати в калькуляцію як економічно обґрунтовані витрати. Ну ж бо після відпочинку він добре працюватиме. Законодавці повинні уникати таких двозначних, незрозумілих викладень норм», — пояснює Анастасія Шуба.

Вона впевнена, що держава взагалі не може лізти в прибуток суб’єктів господарювання, приймати якісь дискреційні норми, змінювати калькуляцію виробників.

«Умовне КБ «Луч» та інші виробники озброєння мають власні стратегічні плани розвитку. І в прибуток закладають інвестиції на розширення потужностей. На інвестиції з-за кордону розраховувати не варто: Україна сьогодні не найбільш приваблива для інвестицій країна. Живих грошей немає звідки брати, залишається тільки реінвестиція прибутку», — нагадує вона

Держава в принципі не може регламентувати виробникам розмір відсотка прибутку. Два виробництва одного товару — в Києві та, припустимо, в Житомирській області — матимуть різні витрати на оренду, на людські ресурси, навіть на комунальні послуги. Якось унормовувати їх, порівнювати один до одного, вважаю, не зовсім справедливо.

Як вирішити проблему, що виникла після висновку ДАСУ щодо закупівель?

Влітку антикорупційна рада при Міноборони запропонувала Кабміну рішення проблеми. В її варіанті йшлося про скасування постанови №335. Тієї, де не згаданий прибуток і через яку ДАСУ в травні нарахувала 2,6 млрд грн, які виробники мають повернути Міноборони.

«Кабмін, на жаль, вибрав інший варіант. Уряд унормував подальші відносини з постачальниками — проте питання попередніх контрактів та постанова не вирішила», — каже Анастасія Шуба.

Чому Держаудитслужба взагалі написала свій висновок з вимогою до постачальників повернути 2,5 млрд грн?

«Я не прихильник теорій заговору, але треба бути клінічними ідіотами, щоб написати те, що викладено в висновку. Це аналіз норм чинного законодавства України на рівні першого курсу юридичного технікуму», — коментує вона.

На її думку, є два варіанти. Перший — це неумисне шкідництво через чиюсь дурість. Проте, якщо виявиться, що шкідництво умисне, то «тоді ДАСУ має бути перезавантажена через підрив обороноздатності нашої країни в умовах повномасштабної війни», — наголосила Анастасія Шуба.

Чи матиме конкретні наслідки постанова ВР?

«На мій погляд, парламент показав, що в домі є хтось старший. Верховна Рада взяла на себе відповідальність за це рішення. Проте мене лякає, що ця постанова може бути визнана, скажімо так, неконституційною. І проблема оборонних закупівель та ДАСУ залишатиметься невирішеною», — прокоментувала голова комісії моніторингу законодавства та нормотворчої роботи при Міноборони.

Позиція ДАСУ щодо постанови ВР №10071

Найдивніше в ситуації, що в Держаудитслужбі впевнені: парламент, навпаки, підтримав її позицію.

Ввечері в четвер ДАСУ опублікувала заяву, що «Верховна Рада вказала Кабінету Міністрів на необхідність ухвалення нормативно-правових актів, які б врегулювали правові відносини... між виконавцями державних договорів (контрактів) та Міноборони і зняла всі маніпуляції та надумані звинувачення в упередженості дій Держаудитслужби».