«Байрактари» — не єдині безпілотники, які допомагають наблизити перемогу України та працюють «очами» для наших воїнів.
Які види дронів воюють на боці України у війні проти росії та які функції виконують у боротьбі з ворогом, проаналізувала SPEKA.
Тактичні цивільні безпілотники: хто їх використовує
Тактичні безпілотники потрібні українським військовим, аби визначити розташування ворога та його техніки, й потім передати координати українській авіації та артилерії.
Це найперший рівень — такі дрони зазвичай використовують на рівні взводу, роти чи батальйону.
Хоча це навіть найчастіше не військові, а комерційні дрони, по типу китайських DJI та Autel, їх на війні з росією потрібно найбільше. Ефективна дальність звʼязку такого дрону — до 5-6 км при заявлених 10 км.
Тактичні цивільні безпілотники використовують на близьких відстанях. Фото: pyn.com.ua
Україна військових аналогів не виробляє, але вони й непотрібні, каже головний інструктор напряму БпЛА Військової школи «Боривітер» Андрій Макаренко.
За його словами, цивільні безпілотники почали масово використовувати у сирійській війні, і далі це поширилося на весь світ.
«Навіть якщо почнуть розробляти спеціальний військовий дрон для таких задач, він одразу здорожчає», — пояснює Макаренко.
Плюс DJI та Autel — у тому, що вони напівавтоматичні, і коригувати артилерію можна у реальному часі. Через обмеженість у часі зависання та польоту їх випускають так званими каруселями — один дрон за іншим.
Час від часу цивільні дрони також обладнують мінами та гранатами, але точність такої зброї складає до 20%, крім того, виникає небезпека для пілотів при монтажу боєприпасів.
Оперативно-тактичні БпЛА: Лелека та Фурія
Оперативно-тактичні безпілотники коригують одразу кілька груп або потужнішу артилерію, аніж тактичні. Такі дрони вже використовують на рівні батальону-бригади.
Українські розробки існують у значній кількості: добре себе показали безпілотники «Лелека», «Фурія» та «Валькірія», їх навіть продають за кордон.
Безпілотники Фурія та Лелека та їхні можливості [відео]
Ці дрони літакового типу не вміють зависати у повітрі, тому їм необхідно складати маршрут, зате вони працюють на відстані 20-30 км і можуть бути використані для розвідки.
Фурія може працювати у радіусі 50 км. Фото: mil.gov.ua
Ціна такого дрону стартує від 10 млн грн, для запуску їм необхідна катапульта, для посадки — парашут. Оперативно-тактичні БпЛА допомагають розвідувати «сірі зони» ворога на фронті, аби визначити, де саме розмістили скупчення ворожої техніки.
Перед звичайними цивільними дронами у цих є переваги: канал звʼязку краще захищений, картинка передається більш якісна. Крім того, навіть за умови роботи ворожих засобів РЕБ такий дрон може повернутися назад.
До окремого типу оперативно-тактичних безпілотників відносять FPV-дрони (first person view): при керуванні пілот може бачити те, що знімає БпЛА, у спеціальних окулярах. Деякі з них можуть розігнатися до 140-180 км/год.
Останній тип дронів використовують для того, щоб відволікти ворога, або навіть як дрони-камікадзе, але навчитися керувати ними важче.
Оперативні безпілотники: у чому їхня перевага
Оперативні безпілотники працюють на відстані 150-200 км. Фото: Wikipedia
Оперативні безпілотники в Україні також виробляють: наприклад, це PD-1 та PD-2. Це вже військові дрони вищого рівня, які використовують на рівні бригад чи кількох бригад одразу.
Такі дрони мають дальність 150-200 км і серйозну систему захисту. Оперативні військові безпілотники працюють спільно з ракетними комплексами, реактивними системами залпового вогню та береговими ракетними комплексами.
Дрони четвертого рівня: рівень Генштабу України
Безпілотники оперативно-стратегічного та стратегічного рівня можуть проводити глибинну розвідку, адже працюють на сотні кілометрів у тил. Їхня задача — знайти стратегічні обʼєкти, позиції ворожого ППО або ракетних військ противника.
Байрактар використовують тільки для спеціальних завдань. Фото: Wikipedia
Такі дрони використовують уже штаби армій або Генштаб ЗСУ. Наразі потреба у розвідці від БпЛА стратегічного рівня починає зменшуватися завдяки роботі супутників, які дають не гірші дані, але не несуть ризику втрат дорогої техніки. Водночас поки супутники не змогли повністю замініти стратегічні дрони, хоча технології продовжують розвиватися.
Саме для такого рівня глибинної розвідки і призначені знамениті турецькі Bayraktar TB2, які не перший місяць допомагають Україні у повномасштабній війні.
Враховуючи ціну у $1-2,5 млн за один апарат, їх використовують тільки для спеціальних завдань — знищення пунктів управління, систем радіоелектронної розвідки тощо.
Українського аналога ще не розробили: існує проєкт Сокіл-300 від КБ «Луч», але він не завершений.
Ударні дрони від України: Punisher та R-18
Punisher — один з найменших та найдешевших у світі ударних дронів. Фото: mil.in.ua
В Україні також виробляють ударні дрони — Punisher та R-18 — фактично це літаки із боєприпасами, які самі обирають ціль.
Punisher — один з найменших та найдешевших у світі ударних дронів багаторазового використання. Водночас R-18 має розмір приблизно з пральну машину та призначений для знищення бронетехніки.
R-18 допомагає знищувати ворожі танки [відео]
Вони працюють на автопілоті, а R-18 через свою гучність зазвичай літає вночі, слідуючи за тепловізором. Для вдалого удару такими безпілотниками треба добре орієнтуватися на місцевості.
Нараз, за словами Андрія Макаренка, розробки українських дронів набирають обертів. Поки мова йде більше про покращення наявних моделей або адаптацію іноземних.
Як в Україні навчають операторів дронів
У школі «Боривітер» з 24 лютого вже підготували 1,2 тис. військових, найбільше з них стали операторами БпЛА та аеророзвідниками. До початку повномасштабної війни підготовка займала 3 місяці, але зараз її скоротили до 2-3 тижнів за умови, що учасники пройшли базовий курс (займає 5 днів).
Інструктори працюють з учнями як у Києві, так і на місцевості поблизу лінії фронту. Пілот та штурман зазвичай працюють у парі, змінюючи один одного.
Головне, чому навчають операторів — працювати так, аби не наражати на небезпеку своє життя та життя побратимів, отже, треба дбати про шлях відходу, укриття та цифровий захист. Найпершою цінністю є життя пілота, потім — збереження дрона, і тільки потім — розвідувальні дані.
Для керування іноземними військовими безпілотниками оператори проходять підготовку за кордоном.
Читайте також
Українські IT-компанії на шведському ринку: вигоди для Швеції та нові горизонти для України
Адаптація продажів під нові вимоги: стратегії, команди та автоматизація на SALES FORUM 2024
