Олександр Ткаченко вирішив піти з посади міністра культури (фото: УНІАН)
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив, що написав заяву про відставку з посади. Це вже шоста відставка за останній час. Чому чиновник ухвалив таке рішення та куди може піти далі, The Page розпитало експертів.
Як Ткаченко повідомив про своє звільнення
11 листопада Ткаченко опублікував свою заяву про відставку. У своєму дописі він розповів, що стало «останньою краплею».
Ткаченко та Зеленський, ймовірно, не поділили сферу державного кіно (фото: УНІАН)
«Про причини. Рішення Кабміну щодо Держкіно ухвалювалося без погодження з МКІПом. Забрати Держкіно у Міністерства культури та інформполітики і передати його в управління Кабміну – нелогічно. Це як забрати у компанії транспортний відділ і передати його в управління раді директорів. Такі стиль і підходи щодо управління процесами мене дивують – не мій концепт і цінності», — написав він.
Він також згадав, що його міністерство отримало дуже скромний бюджет і натякнув, що обговорення кошторису для нього неприйнятне.
«Для сфери державного управління – важлива сталість, послідовність, а не шарахання зі сторони в сторону, ухвалення рішень без обговорень і розуміння цілей, забивання цвяхів мікроскопами», — додав міністр.
Чому Ткаченко вирішив піти у відставку
Міністр пропрацював півтора року на цій посаді, але причини його відставки можуть бути різними. Експерти виокремлюють дві: вплив США на Офіс президента та конфлікт через повноваження.
«Проблема не в Держкіно, як каже Ткаченко. Він був не лише головою Мінкульту, а був креатурою Ігоря Коломойського в уряді. А те, як сьогодні Сполучені Штати давлять на Офіс президента та почали з різних посад знімати людей Коломойського. Тому я думаю, що зараз просто знайшли привід відправити Ткаченка у відставку», — вважає політолог Ігор Чаленко.
Експерти не дуже позитивно оцінюють шанси Ткаченка очолити КМДА (фото УНІАН)
З ним не згоден експерт Віктор Таран. На його думку, Ткаченку набридло бути міністром, який не може розв'язувати питання.
«Відбулася класична бюрократична війна за повноваження та сфери впливу. Команда Зеленського вирішила поставити на найцікавіші напрямки, які курують кіноринок, своїх менеджерів для того, щоб повністю ними управляти», — зазначив він у коментарі The Page.
Політолог нагадав, що всі ініціативи Ткаченка за законопроєктами не знайшли підтримки у Верховній Раді та в Кабміні.
Чи буде Ткаченко «битися» за Київ
Ще до призначення на посаду міністра, Ткаченко озвучував своє бажання очолити столицю. Мова йшла про посаду мера Києва або про голову Київської міської державної адміністрації.
Однак півтора року тому це питання вирішили призначенням Ткаченка на посаду міністра культури, і ось все повернулося туди, з чого починалося. Закон про столицю вже розглядає Рада, але коли відбудуться якісь зміни поки невідомо.
«Наразі вже на фінальній стадії тема ухвалення закону про столицю в новій редакції. І це може означати, що Ткаченко може включитися в максимальну боротьбу за крісло очільника КМДА», — вважає політолог Чаленко.
За його словами, сьогодні розпочнеться певна кулуарна робота. І буде боротьба з двох сторін між Олексієм Чернишовим і Ткаченком за посаду в КМДА.
Іншу думку висловив експерт Віктор Таран. Він вважає, що закон не ухвалять найближчим часом і тому відставка Ткаченка не пов’язана з цим питанням.
«Щодо Києва. Для початку Верховна Рада має ухвалити закон про столицю в другому читанні. Але судячи з ситуації довкола Києва, з кожним днем шанси на ухвалення цього законопроєкту тануть. Однак, якщо його ухвалять, Ткаченко буде боротися за цю посаду, але чи буде це вдало — поки сказати важко», — розповів він.
Контекст. Верховна Рада призначила Олександра Ткаченка міністром культури та інформаційної політики на початку червня 2020 року. Раніше він претендував на посаду голови Київської міської державної адміністрації. До обрання Ткаченка нардепом, він обіймав посаду гендиректора групи каналів «1+1 Media» бізнесмена Ігоря Коломойського.
Нагадаємо, нещодавно заяви про звільнення за власним бажанням написали міністр оборони Андрій Таран, міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський, міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков і міністр економіки Олексій Любченко. У середині жовтня заяву про звільнення написав міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський.