Фото: Генштаб ЗСУ
Російська армія не зможе найближчим часом захопити Запоріжжя, Слов'янськ та Краматорськ. Проте цілі Кремля щодо окупації всієї України не змінилися.
Про це заявив в інтерв'ю «Суспільному» геополітичний аналітик Американського Інституту вивчення війни (ISW) Джордж Варос, який аналізує ситуацію на фронті з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.
Про воєнну стратегію росіян на різних напрямках
Російська стратегічна мета щодо України, на переконання аналітика інституту, з 24 лютого ніколи не змінювалася.
«Ми вважаємо, що стратегічною метою Кремля є контроль над усією Україною політично, а потім, ймовірно, і географічно. Кремль, ймовірно, прагне контролювати всю Україну принаймні до Дніпра, зокрема і Київ. Це було частиною плану «Новоросія» у 2014 році. Вчорашні заяви міністра закордонних справ Сергія Лаврова також це ясно дали зрозуміти», — наголосив експерт.
Кремль має територіальні амбіції, які виходять далеко за межі Донбасу. І це видно з конкретних операційних підходів.
«Ми бачили, що Кремль фокусується на східному фронті, очевидно намагаючись захопити Донецьку та Луганську області. Що цікаво, Кремль, здається, не ставив пріоритетом захоплення нових територій на півдні. Ми не бачили у відкритих джерелах того, що вказувало б, що росіяни формують там ударні групи», — каже Варос.
Чи є шанси у рф захопити Запоріжжя
У Москви без сумніви є плани захопити Запорізьку область, це входить до його територіальних цілей. І якщо росіянам вдасться захопити Донецьку область, то вони таки можуть спробувати згодом захопити й Запоріжжя, зауважили в ISW.
«Наразі ми не бачимо, щоб росіяни накопичували сили для наступу на Запоріжжя чи то з півдня, чи то із заходу Донецької області. Ми не спостерігаємо безпосередньої загрози в напрямку Запоріжжя», — пояснив експерт.
Окупувати Краматорськ, Слов'янськ й інші міста Донеччини — нема шансів
Кремль навряд чи захопить міста Донеччини, і, тим більше, до 11 вересня. Про цю дату попереджають українські офіційні особи, мовляв, у цей період можливі так звані референдуми на окупованих територіях.
11 вересня — важлива дата для Кремля з огляду на те, що на цей день заплановані регіональні вибори в рф, і російська влада намагатиметься зібрати більшу явку. Але росіяни можуть спробувати провести референдуми про приєднання до рф до або ж після 11 вересня, вважають в Інституті вивчення війни.
Втім, аналітик ISW переконує, що українцям вдавалося неодноразово зривати зусилля Росії провести такі референдуми на окупованій Херсонщині, Запорізькій області та на інших територіях.
«Якщо росіяни не зможуть створити відповідні політичні умови, щоб підготуватися до проведення референдумів, то я впевнений, вони їх відкладуть», — вважає він.
Які шанси ЗСУ на деокупацію Херсонщини
Українці здатні деокупувати значну частину своєї території на Півдні. Незабаром на півдні відбудеться контрнаступ для звільнення Херсона і всієї території на правому березі Дніпра. Українцям буде важко провести більший контрнаступ.
«Буде принаймні одна частина контрнаступу для звільнення територій аж до Перекопського валу біля Криму», — зауважив Варос.
Але переправа через Дніпро буде складним завданням, тому перший етап контрнаступу, швидше за все, буде зосереджений на звільненні Херсона, а також усієї території по той бік річки Інгулець. Наприклад, території від Високопілля аж до Нової Каховки.
Антонівський міст, по якому вдарили вже вдруге ЗСУ, є надзвичайно важливою лінією постачання російських військ для підтримки сил у Херсоні.
«Загалом, є два великих мости — Антонівський і Новокаховський. Український контрнаступ мав би розірвати ці лінії постачання, аби росіяни не могли більше надавати підкріплення по них до Херсону. Водночас сподіваюся, що українці не знищать ці мости, тому що вони знадобляться, щоб продовжити контрнаступ з Херсону на Крим. Інакше доведеться будувати понтонні переправи через Дніпро. А це надзвичайно широка річка, тому це було би вкрай важко», — наголосив експерт.
Секрет успіху HIMARS: б'є по моральному духу
Зброя, яку США та інші західні партнери надали Україні, була дуже важливою для зниження темпів російських операцій на сході України. Швидкість просування Росії приблизно з 3-4 липня, після битви за Лисичанськ, за даними Інституту вивчення війни, дуже повільна.
Піцсля того, як у війну вступили HIMARS, росіяни майже не окуповували нових територій. Міністерство оборони Росії зараз майже не висувають територіальних претензій. Росіянам було важко забезпечувати артилерійські системи боєприпасами та підтримувати велику кількість бійців на лінії фронту. Це, звичайно, пов’язане з тим, що завдяки поставкам HIMARS й українці завдали нищівних ударів по критично важливих складах боєприпасів.
«Ми використовуємо датчик у космосі, який фіксує теплові аномалії, а також пожежі, і ми бачили, що приблизно з 10 липня до 15 липня спостерігалося чітке зменшення кількості аномалій тепла. Отже, HIMARS суттєво погіршили здатність росіян використовувати артилерію», — наголосив експерт.
З червня, відколи українці почали використовувати HIMARS, спостерігаєється зменшення кількості загострень на передовій.
«Це б'є по моральному духу та можливостях військових РФ. Крім того, ми бачимо, що російські військові блогери почали скаржитися на недостатню ефективність, зокрема, систем протиповітряної оборони, зенітно-ракетних комплексів С-300, які мали б захищати російські цілі від систем HIMARS», — пояснив експерт.