Попри те, що 2024 рік був більш насичений на вибори у всіх регіонах світу, 2025-й також обіцяє принести важливі для України зміни насамперед в керівництві країн Європи.
Загалом 2025 року у світі проведуть понад десятка виборів. 
розповідає про ті з них, які можуть суттєво вплинути на долю України.
Дострокові парламентські вибори в Німеччині
Наприкінці 2024 року у Німеччині розпалася урядова коаліція соціал-демократів канцлера Олафа Шольца (СДПН), партії «Зелених» та Вільної демократичної партії (ВДП). Це сталося насамперед через внутрішні суперечки. 16 грудня Бундестаг оголосив вотум недовіри кабінету Шольца, дострокові вибори очікуються 23 лютого 2025-го.
Опитування, проведені як внутрішніми службами, так і великими медіа, показують однакову картину. Майже кожен п’ятий німець — 18-19% — готовий проголосувати за партію «Альтернатива для Німеччини» (AFD), яка виступає за зняття санкцій з росії та швидке закінчення війни.
Проте насправді майбутні вибори можуть обернутися для України позитивом. По-перше, всі популярні партії наразі відмовляються створювати коаліцію з AFD. По-друге, фаворит перегонів Фрідріх Мерц із ХДС/ХСС вже кілька разів заявив про готовність надати Україні ракети Taurus та потребу посилити саме військову допомогу.
Фрідріх Мерц і Олаф Шольц у Бундестазі
Наразі позиції сторін у Німеччині виглядають так:
- ХДС/ХСС — 31-32% готові голосувати за жорсткіший міграційний контроль, лібералізацію економіки та зменшення соцвитрат;
- AFD — 18-19% потенційно за боротьбу «з ісламізацією Німеччини», «радянським ЄС» та «розпаленням війни у Європі»;
- СДПН — 16-17% прихильників соціал-демократів хотіли б дотримуватися чинного курсу майже без змін та без зайвих ескалацій на зовнішній арені;
- «Зелені» — 13% за соціальну справедливість, боротьбу зі зміною клімату, зелену економіку та ще більше прийняття мігрантів.
Наразі у Німеччині антиукраїнськими є лише дві партії, обидві радикальні: ультраправа AFD та ультраліва BSW (Альянс Сари Вагенкнехт). Всі інші більше чи менше підтримують як мінімум продовження теперішніх розмірів допомоги.
Зміна правлячої партії у Канаді вперше з 2015-го
З останні 30 років Ліберальна партія Канади була при владі 21 рік. З 2015-го Джастін Трюдо, син колишнього прем’єра країни П’єра Трюдо (1968–1984), перебуває при владі. Проте у жовтні 2025 року це з 99% імовірністю має змінитися, принаймні за даними чинних опитувань.
Майже всі спостерігачі впевнені, що Консервативна партія Канади набере одноосібну більшість у Палаті громад країни. Наразі вони мають загальнонаціональну підтримку у 44%, на противагу 21% лібералів.
Палата громад Канади
Проте вибори в Канаді не є прямим голосуванням за партії. Як у Великій Британії та США, виборці обирають конкретну людину у своєму окрузі, таких 343. Тому, до прикладу, незважаючи на низьку загальнонаціональну популярність, Квебецький блок (7-8%) забирає майже половину місць у власному регіоні – Квебеку.
Консервативна партія Канади традиційно займає проукраїнську позицію, особливо наголошуючи на необхідності захисту суверенітету, територіальної цілісності та протидії російській агресії. Ще у 2014 році консерватори засуджували окупацію Криму та початок війни на Донбасі.
Нині консерватори виступають за сильніші санкції та більші постачання зброї Україні. Нагадаємо, з початку повномасштабного вторгнення Канада надала Україні близько €7,8 млрд допомоги, насамперед фінансової – €5,1 млрд.
Чехія може стати новою Словаччиною або Угорщиною
Наразі при владі у Чеській Республіці правоцентристський коаліційний уряд на чолі з Петром Фіалою, прем'єром і лідером Громадянської демократичної партії (ODS). Але вже у жовтні 2025-го ситуація може змінитися.
Уряд Фіали — рішучий прихильник України. Чехія прийняла 380 тис. українських біженців, що є одним з найвищих показників на душу населення (близько 1:30) в ЄС. Країна також отримала 300 тис. артилерійських снарядів з-за меж ЄС, щоб виконати обіцянку країн ЄС щодо постачання озброєнь в Україну.
Проте наразі лідером соцопитувань у Чехії став колишній прем’єр країни Андрей Бабіш із партії ANO 2011 («Так») — 30-35%. Чинний уряд SPOLU («Разом») підтримують 19-21% чеських виборців. Після виборів у Європарламент партія Бабіша вступила до об’єднання «Патріоти за Європу», яке сформували Віктор Орбан, Марін Ле Пен та інші сумнівні політики.
Під час перебування на посаді прем'єра (2017-2021) Бабіш засудив анексію Криму росією та підтримав санкції ЄС. Видно, часи змінюються, принаймні у рамках передвиборчої кампанії він почав розповідати, що уряд Чехії «мріє про війну з росією» та є «найбільшою загрозою державній безпеці». До цього у лютому 2024-го Бабіш виступив проти членства України в ЄС, заявивши, що це буде «повною катастрофою», і назвав Україну корумпованою країною.
Андрей Бабіш на фото. Словацький Інститут національної пам'яті оприлюднив данні, за яким Бабіш у 1980-1982 роках був штатним агентом чеської служби безпеки під кодовим ім’ям «Буреш» та, можливо, додатково співпрацював із радянським КДБ. Бабіш це відкидає
Наразі чинна владна коаліція набирає лише близько 40%, тому прихід Бабіша до влади цілком імовірний, заради власної вигоди і торгів він може ставити палиці в колеса допомозі Україні та її інтеграції в ЄС.
Парламентські вибори в Молдові: друга спроба росії
Попри те, що проєвропейська та проукраїнська Мая Санду перемогла на виборах президента Молдови, вона має шанси втрати більшість у парламенті країни.
Підкуп виборців організовував олігарх Ілан Шор на російські гроші. Він є фактичним керівником одразу кількох проросійських партій Молдови
При цьому, за даними поліції, тільки перед першим туром виборів з росії надійшло близько $39 млн на підкуп виборців. Тому парламентські вибори 11 липня 2025-го стануть справжнім викликом для «Дії і солідарності», проєвропейської ліберальної партії Маї Санду.
Наразі опитування дають «Дії і солідарності» близько 40-45%, приблизно стільки ж отримують і всі проросійські сили разом – 40-45%. Тому наступні пів року в Молдові будуть гарячими.
Польща: стабільно на боці України
Президентські вибори в Польщі мають пройти у травні 2025-го. Чинний президент від партії «Право і справедливість» (ПІС) Анджей Дуда закінчує свій другий термін, тому на країну точно чекає обрання нового голови держави.
Головних претендентів два. Кароль Навроцкі, польський історик, який очолює Інститут національної пам'яті. Він був незалежним, але його взяла під крило ПІС. Рафал Тжасковський, мер Варшави, член правлячої партії чинного прем’єра Дональда Туска «Громадянська платформа».
Анджей Дуда та Володимир Зеленський 22 травня 2022 року в Києві. Фото: Twitter Kancelaria Prezydenta
Цей дискурс підтримує й більш ліберальна чинна коаліція Дональда Туска, тому що він вкрай популярний у Польщі. Однак такі суперечки до цього не заважали підтримувати Україну.
Наразі за опитуваннями фаворитом є кандидат від «Громадянської платформи» Рафал Тжасковський – 35%, Кароль Навроцкі – 24%.
Читайте також
