Ще до повалення режиму Башара Асада Сирія була величезним полем битви для Туреччини, Ірану, росії, США та Ізраїлю. Кожна країна мала свій інтерес, проте після перемоги опозиції на чолі з «Гаят Тахрір аш-Шам» (ГТШ) баланс сил у країні повністю змінився.
поговорив із Мохаммадом Фараджаллахом, головним редактором видання «Україна по-арабськи», арабістом і старшим викладачем НАН України, про долю військових баз росії в Сирії, падіння амбіцій Ірану, неоднозначні дії Ізраїлю та можливе майбутнє країни.
Як Туреччина переграла росію в Сирії
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган є важливим торгівельним партнером путіна і помічником для реекспорту російських підсанкційних продуктів. Але саме він натренував, озброїв і допоміг повстанцям, насамперед ГТШ та іншим формуванням, повалити режим Башара Асада, доброго друга путіна. Як це працює?
Одна з проблем українського суспільства та нашої влади – ми сприймаємо все або білим, або чорним. У політиці все прагматично: немає постійних друзів, як і ворогів. Ердоган же унікальний політик, який постійно дивує. Коли він спілкується з путіним щодо України – це одна позиція, щодо Сирії – друга, торгівля з росією – третя.

Ердоган і путін під час їхньої останньої зустрічі на саміті БРІКС у росії 23 жовтня 2024 року
У Сирії Туреччина з перших днів була проти Асада. Вона закрила своє посольство у 2012 році (після початку громадянської війни. — ), відкрила – минулого тижня. Турки були чітко за повалення режиму. Ердоган напряму не воював тоді, тому що на боці Асада були російські та іранські війська.
За посередництва Ердогана (та кількатижневого наступу Туреччини разом із повстанцями до цього. – ) у березні 2020 року було досягнуто припинення вогню та розширення зони контролю опозиції в Ідлібі.
Україні варто розуміти, що не завжди отримаєш те, що хочеш, одразу. Часом світовий баланс сил не сприяє тобі, проте опозиція почала роботу над помилками та тренування. Коли ж російська армія виявилась «голою» в Сирії, бо всі боєздатні частини перекинули в Україну, а «Хезболла» була знищена Ізраїлем у Лівані, Ердоган застав путіна зненацька.
Тому коли путін хотів будувати свій «рускій мір», а Іран — «шиїтський півмісяць», був інший холодний політик, який будує свій «тюркський світ». Більше того, Ердоган зробив ставку не на режим, як росія та Іран, а на народ, який зазвичай виграє.
Як і чому путін програв на Близькому Сході (відео)
Що буде з російськими базами в Сирії
Навколо двох головних російських військових баз у Сирії — Тартус і Хмеймім — триває невизначеність. Нова влада Сирії каже, що може переглянути свої відносини з росією, а росіяни швидко виводять свою техніку та персонал. Можливо, рішення взагалі знаходиться в Анкарі. Що буде з базами рф?
Поки відомо лише одне: Абу Мохаммед аль-Джолані, лідер «Гаят Тахрір аш-Шам», сказав, що дає росії шанс переглянути свої відносини з сирійським народом. Це формулювання може означати вкрай багато.

Військові точки та бази Туреччини, росії, Ірану та США на території Сирії станом на 2023 рік.
При цьому війська опозиції оточили бази росіян. Я вважаю, рф має розуміти, що у них у Сирії немає майбутнього, бо кожний сирієць знає, хто такі росіяни, вони пережили злочини російської авіації (лише за перших три роки російської інтервенції відбулося 30 тис. бойових вильотів. – ).
Коли був наступ на режим Асада, голова «ГТШ» і армія чітко говорили, що у них є три вороги: режим Башара Асада, Іран і росія. Росіяни програли цю війну і у путіна прогорів найдорожчий із проєктів за межами росії.
Тому росіяни там не залишаються, вони виводять свої війська, кораблів вже там немає, 20 літаків вилетіло із Хмейміма і лише кілька прилетіло за останній тиждень. Можливо, у них ще є тиждень, 10 днів, місяць, але росіян там не буде.
«Мусульманський світ вважає, що Ізраїль неправий»
Після повалення режиму Башара Асада військові Ізраїлю нанесли близько тисячі ударів по складах, аеродромах, казармах сирійської армії. Беньямін Нетаньягу, прем’єр-міністр Ізраїлю, бачить це так: новому фактичному голові Сирії аль-Джолані не можна довіряти, бо він був в «Аль-Каїді», добре, що повалений режим Асада та ослаблений Іран, але Ізраїль про всяк випадок окупує більшу частину Голанських висот. Чи чекає на нас нова війна?
Я вважаю, що тепер весь цивілізований світ бачить, які методи використовує Ізраїль насправді. До цього він був оточений ворогами: Іран, ХАМАС, «Хезболла». Ось, будь ласка, нова влада, яка вигнала з країни ворогів Ізраїлю.
Світ вітав повалення садистського диктаторського режиму, але Ізраїль вирішив цим скористатись і почав знищувати все майно сирійської армії, яке належить народу Сирії. При цьому з того боку ніхто нічим Ізраїлю не загрожував. Представники Сирії вже звернулись до Радбезу ООН з проханням змусити Ізраїль дотримуватись угоди 1974 року і повернутися на кордони Голанських висот. Також є багато сигналів від нової влади Сирії, що вони не збираються воювати.

Знищена сирійська техніка на одному з аеродромів, після бомбардування Сил оборони Ізраїлю
За три місяці у Сирії пройдуть вибори, буде легітимна влада, що звернеться до міжнародного товариства, яке вже рішуче має попросити Ізраїль повернутись на старі позиції. Якщо вони скажуть «ні», то сирійці цього вже просто не залишать.
У Сирії вже є серйозний союзник – Туреччина. Мохаммед аль-Джолані сказав, що дії Ізраїлю наражають на ризик нової невиправданої війни. Сирія – це не ХАМАС, це повноцінна держава, визнана всіма іншими. Світ визнає Голанські висоти територіями Сирії, при цьому і їхню окупацію Ізраїлем.
Тобто є можливість відповіді від нової сирійської влади?
Вони чотири роки готувались до реваншу проти Асада. Уявіть, який у них досвід, вони можуть вичікувати, як вони це робили чотири роки, поки союзники Асада не були розбиті, росіяни – українцями, а іранські проксі – Ізраїлем.
Ба більше, мусульманський світ вважає, що Ізраїль неправий, що за потенційної війни стане мобілізаційним резервом для Сирії. Тому це виклик для Заходу, наскільки він готовий давити на Ізраїль, щоб той виконував міжнародні угоди.
Нетаньягу ж таким чином хоче додати собі плюсів, ніби він захищає Ізраїль, проте він знищує старе радянське озброєння. Я ж думаю, що нова армія Сирії буде озброюватись у Туреччині.
Знаєте, фактично головним аргументом Ізраїлю є неспроможність вірити колишньому члену «Аль-Каїди» аль-Джолані. Чи є тут підстави так вважати?

За останній рік голова ГТШ аль-Джолані підрівняв свою бороду, передвдягнувся у стрій на західний манер і почав активно говорити про свою відкритість до всіх громад і релігій
Насамперед Ізраїль має відносини не з Джолані, а новою офіційною владою Дамаска. При цьому Дамаск не розривав угоду про розмежування 1974 року, а аль-Джолані не направився із військом на Голанські висоти. Ніхто Ізраїлю не загрожував.
Щодо минулого, то минуле засновників Ізраїлю не краще. Вони були таким ж терористами: «Гаґана», «Ірґун» та інші. Лише згодом їх визнала Велика Британія.
Якщо говорити саме про аль-Джолані, то коли було повстання проти режиму Асада, люди тікали, куди завгодно. Джолані за діяльність в «Аль-Каїді» був заарештований американцями, але згодом його випустили.
Падіння режиму Асада – серйозний удар по Ірану
Ви вже згадували, що Іран втратив «шиїтський півмісяць». Тепер головний маршрут до Лівану, а отже й «Хезболли», перерваний. Наскільки це сильний удар по Ірану?
Фактично, це найбільша поразка Ірану з часів війни проти Іраку Саддама Хусейна 1980-1988 років. Глава Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) нещодавно сказав, що через гіркий досвід у Сирії Іран має переглянути свої політики. Це серйозно, коли про це кажуть чиновники такого рівня в Ірані.
Тепер ліванці можуть замислитись, чи потрібна їм «Хезболла». Також за допомогою Асада Іран мав свою п’яту колонну в Лізі арабських держав. Більше того, іранці втратили величезну кількість нарколабораторій, де виробляли каптогон (його ще називають «кокаїном для бідних», а також «наркотиком джихаду». –
). Можливо, проєкт наддержави Іран прогорів у Сирії після послаблення Ізраїлем у Лівії.
Під час подій Іран хотів відправити шиїтські міліції в Сирію на допомогу Асаду з Іраку, але іракський прем’єр не дозволив цього зробити. Це показує, що вплив Ірану навіть на Ірак не такий, як був раніше.
Що чекає на Сирію після повалення Башара Асада
У країні живуть суніти, шиїти, алавіти, християни, курди, друзи, які раніше ворогували один з одним. Чи варто очікувати, що всі ці громади знову почнуть внутрішню боротьбу і країна розвалиться?
Не варто. Я впевнений, що це була політика сирійського режиму Асада відома як «розділяй і володарюй». Насамперед сирійський режим знищував курдів, сунітів, підставляв алавітів.
При цьому, коли повстанці взяли Дамаск, у Латакії їх ще не було, алавіти (сім’я Асадів є алавітами. – ) валили монументи Асадам. Під час останніх інтерв’ю фактичний голова алавітів сказав, що Башар Асад взагалі приїхав ззовні, тобто вони почали відмежовуватись від нього.
Також влада подає сигнали, що нарешті для сирійського народу є можливість жити в демократії. Уже з’явились пропозиції щодо написання нової конституції. Навіть курди почали ставити прапори сирійської опозиції на власні адмінбудівлі. Звісно, є проблема з курдами. До того ж вони воювали проти режиму не 12 років, а майже чверть століття. Ми чекаємо, коли в країні почнеться національний діалог, в якому всі громади будуть представлені у новій владі.
Тобто чекаємо на вибори, що мають відбутися за три місяці. До того ж США активно підтримують курдів і модерують відносини з Туреччиною, яка їх не любить.
Усе так.