«Більшість із тих ветеранів, хто повернувся на попереднє місце праці, — звільняються», — таким спостереженням поділився Олександр Кобзарев, виконавчий директор БФ UNBROKEN. Тим часом Марія Абдулліна, керівниця напрямку OLX Робота зазначила, що відповідно до дослідження OLX, ветерани під час вибору місця роботи передусім фокусуються на цінностях. наводить найцікавіші тези про повернення ветеранів і ветеранок до цивільного життя з дискусії, яка відбулася під час конференції та церемонії нагородження «СВІТИ» Премії HR-бренд Україна 2024.
Як і чому ветерани обирають нову роботу
Звільнення демобілізованих ветеранів з попередньої роботи, за словами Олександра Кобзарева, не завжди пов’язане з певними негативними тригерами в колективі, а й зі зміною цінностей. Бо людина, яка вижила на війні, бажає займатися саме тим, що особисто для неї має значення. Кобзарев наводить у приклад лікаря з 15-річним стажем, який після повернення з фронту захотів займатися музикою, адже завжди мріяв про це.
Фокус демобілізованих захисників на цінностях підтверджує дослідження OLX Робота, яке проводилося шляхом глибинних інтерв'ю з десятками ветеранів і ветеранок. «Я був згоден на меншу заробітну плату, але з розумінням, що моя робота несе ідею», — наводять аргументи одного з опитаних автори дослідження.
Інший учасник дискусії — Володимир Стецик, директор Kearney Ukraine, — акцентує увагу на тому, що для переосмислення цінностей та фізичного і ментального відновлення людям, що повернулися з війни, треба дати час від 3-6 місяців і довше.

Дискусія про повернення ветеранів і ветеранок до цивільного життя під час конференції та церемонії нагородження «СВІТИ» Премії HR-бренд Україна 2024. Фото: Марія Бабенко
Часто вибір нового шляху для ветеранів потребує навчання і перекваліфікації. За словами Володимира Стецика, одним із інших дуже важливих поштовхів для перекваліфікації є те, що дохід, який отримують бійці на нулі, в рази вище, ніж те, що більшість роботодавців може запропонувати.
Проте, за спостереженнями Олександра Кобзарева, зараз серед ветеранів падає попит на перенавчання без прив'язки до працевлаштування. Тобто коли за цим не стоїть моментальний найм на роботу, перекваліфікація для ветеранів втрачає актуальність. Натомість є багато організацій, які виграли відповідні гранти і орієнтуються передусім на кількісні показники охоплених учасників навчальних програм.
Черговий важливий фактор для ветеранів при працевлаштуванні — орієнтація на друзів і колег з бойовим досвідом, які зрозуміють. Тому роботодавці мають усвідомити, що наявність у колективі працевлаштованих ветеранів стає своєрідним магнітом для інших демобілізованих.
Як ветерани повертаються на ринок праці — головні висновки дослідження OLX Робота
- шукають роботу через друзів, бо недостатньо довіряють роботодавцям на пошукових платформах;
- надають перевагу компаніям, де вже працюють інші ветерани;
- готові до навчання і перекваліфікації;
- під час вибору роботи насамперед звертають увагу на цінності, а потім на ресурси.
З якими складнощами стикаються ветерани під час повернення до мирного життя
«З одного боку, ми широко говоримо про те, що роботодавці сприяють поверненню ветеранів, є програми компенсації, переобладнання робочих місць. Але ми чуємо від опитаних ветеранів, що не завжди ті роботодавці, куди вони поверталися, були готові переобладнати робочі місця, [під потреби людей з інвалідністю] або взагалі така опція була відсутня», — зазначає Марія Абдулліна.
З іншого боку, і ветерани, які демобілізуються здебільшого через наслідки важких поранень та інвалідність, часто навіть не сподіваються на повернення до роботи. Ольга Безпалько, радниця голови правління АТ «Укрзалізниця» з питань ветеранів, навела у приклад демобілізованих працівників компанії, майже 90% з яких отримали серйозні поранення. Дехто з них не вірив, що для людей з інвалідністю знайдеться робота, до того моменту, поки не вийшов на робоче місце. Безпалько уточнила, що з початку повномасштабного вторгнення мобілізували майже 13 тис. працівників «Укрзалізниці». Близько 1,5 тис. повернулися на робочі місця.

Ветерани, які демобілізувалися, часто є людьми з інвалідністю. Фото: Depositphotos
Наступний важливий момент — комунікація з командою. «Варто запитати, як людина [ветеран або ветеранка] хоче, щоб з нею комунікували, — продовжує Марія Абдулліна. — Бо не існує єдиного підходу, а узагальнені методички є, але вони не завжди працюють. Комусь потрібне визнання, а хтось хоче тихого повернення і просто займатися своєю справою».
Йшла мова й про певні тригери для демобілізованих. Як з’ясували в дослідженні OLX Робота, це, наприклад, може бути наявність російськомовних колег у колективі, бронювання персоналу компанії від мобілізації тощо.
Врешті-решт учасники дискусії наголосили, що бізнесу та суспільству варто усвідомити нову реальність і готуватися до того, що мільйони ветеранів такими, як були до війни, вже не повернуться додому.
Олександр Кобзарев навів приклад, як дружина ветерана, що отримав поранення і переживає психологічні проблеми, звернулася до психотрапевта фонду з проханням: «Поверніть мені мого чоловіка Андрія».
«Психотерапевт відповів, що Андрію, звісно, потрібна допомога. І попередив, що не варто очікувати, що він повернеться — того Андрія, який був [до мобілізації], вже, напевно, ніколи не буде. Але це не означає, що ми не можемо разом повернути кращу версію Андрія, який буде коханим чоловіком, успішним і щасливим. І я вважаю, що завдання всіх бізнесів, суспільства і кожного, хто живе в Україні, докласти зусиль, щоб так сталося з кожним із цих людей», — завершив дискусію Олександр Кобзарев.

Задача суспільства — допомогти ветеранам повернутися з війни. Фото: Depositphotos