Президент США Джо Байден припустився помилки, поєднавши питання допомоги Україні та безпеки на кордоні з Мексикою. Намагаючись досягти компромісу, він натомість викликав критику з боку як консерваторів, так і лібералів.
Тим часом світові видання продовжують обговорювати проблему ухилення від мобілізації в Україні, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан шантажує ЄС і Україну, зокрема спекулюючи на темі прав національних меншин, а російська економіка оговтується від санкцій.
пропонує дайджест західних ЗМІ, що завершує робочий тиждень 4–8 грудня.
Помилка Байдена: спроба компромісу обернулася на пастку
Президент США Джо Байден зіткнувся з важким вибором через вимоги консерваторів обмежити допуск мігрантів до країни, стверджує The New York Times.
Видання нагадує, що Байден сам запропонував поєднати допомогу Україні та Ізраїлю з виділенням коштів на безпеку кордону з Мексикою, прагнучи залучити підтримку Республіканської партії. Проте парламентарі-республіканці почали вимагати масштабних змін у прикордонній політиці, що викликало суперечки вже в президентській партії.
У середу президент заявив, що він відкритий для подальших переговорів з республіканцями в Сенаті після того, як вони заблокували його законопроєкт про надзвичайні витрати. Тепер йому доведеться вирішити, наскільки піти назустріч консерваторам, які вимагають суттєво зменшити кількість мігрантів, допущених на територію США для подання заяв про надання притулку.
«Президент Сполучених Штатів повинен бути залучений, — заявив сенатор-республіканець Ліндсі Грем. — Усі, хто стоїть за мною, проголосують за допомогу Україні, якщо ми зможемо навести лад на кордоні».
Білий дім має обмежений час для досягнення компромісу з Конгресом, члени якого збираються піти на перерву наступного тижня.
Джо Байден під час свого звернення до Конгресу щодо необхідності фінансування України безпосередньо для безпеки США та НАТО, 6 грудня, Білий дім. Фото: Getty Images
Білий дім готовий на компроміс, але республіканцям недостатньо
Високопосадовці з адміністрації Байдена сказали обом сторонам переговорів, що Білий дім готовий ускладнити отримання притулку в Сполучених Штатах. Але республіканці кажуть, що цього недостатньо, вимагаючи запровадити політику, яка позбавила б більшість мігрантів права на отримання притулку та вимагала від них чекати в Мексиці, поки їхня справа не буде розглянута.
У середу президент звернувся до Конгресу з проханням відкласти суперечки та ухвалити законопроект на $111 млрд. Він сказав, що якщо цього не зробити, президент росії путін може отримати перевагу у війні. Речник Білого Дому Джон Кірбі, відповідаючи на запит про допомогу від президента України Володимира Зеленського, заявив у четвер, що Білий дім «не в змозі дати таку обіцянку Україні, враховуючи стан справ у Конгресі».
Тим часом противники обмеження імміграції кажуть, що Байден взагалі не повинен був поєднувати військові витрати з імміграційною реформою.
Ухилення від мобілізації: проблема, яку не вдається замовчувати
ДПСУ під час чергування в Чернівецькій області. Фото: ДПСУ
Україна потребує бійців ще більше, ніж західної зброї, і тому змушена шукати нові шляхи мобілізації населення та посилювати заходи проти ухилянтів, повідомляє The Washington Post.
Намагаючись вислизнути з країни, деякі чоловіки вдаються до складних, навіть відчайдушних схем: наймають провідників чи самотужки намагаються перейти через гори або переплисти Тису, ховаються в потаємних відсіках транспортних засобів, видають себе за священнослужителів і перевдягаються в жінок. Багато хто використовує підробні документи та фіктивні шлюби.
Сам президент Володимир Зеленський визнав, що проблема є. «Кожен в Україні розуміє, що у цій сфері потрібні зміни», — сказав він минулого тижня, додавши, що проблема виходить за рамки чисел і включає в себе поточні умови та терміни служби.
Міністр оборони Рустем Умєров нещодавно заявив на європейському безпековому форумі, що в Україні проходить військову службу 1 мільйон осіб, у тому числі 800 тисяч у Збройних силах. Але ЗСУ зазнали важких втрат: на початку цього року в США підрахували, що Україна втратила понад 124 500 військових, зокрема понад 15 500 загиблими.
Хоча більшість українців демонструє єдність у боротьбі за виживання, багато чоловіків призовного віку заявляють, що не прагнуть воювати за військово-політичне керівництво, яке вважають корумпованим і некомпетентним, стверджує видання.
BBC з посиланням на аналіз на основі даних Євростату повідомляє, що Україну покинули 650 тисяч чоловіків призовного віку.
Європейський шантажист: керівництво ЄС відчайдушно шукає управу на Орбана
Віктор Орбан під час зустрічі з путіним під час останнього ювілейного «Одного поясу, одного шляху» в Китаї
ЄС перебуває в режимі паніки за тиждень до ключового саміту, на якому обговорюватимуться важливі рішення щодо майбутнього України, повідомляє Politico. Дипломати та посадовці ЄС намагаються знайти засоби впливу на прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.
Так, президент Франції Емманюель Макрон запросив Орбана на вечерю в четвер, 7 грудня, щоб спробувати досягти компромісу перед самітом у Брюсселі наступного тижня. Там лідери ЄС мають намір прийняти історичне рішення розпочати переговори про прийняття України до блоку та укласти бюджетну угоду, яка передбачає надання Києву 50 мільярдів євро.
Проте Орбан погрожує зірвати саміт, чітко давши зрозуміти у двох листах до президента Європейської ради Шарля Мішеля, що він виступає проти переговорів про вступ із Києвом і натомість хоче провести стратегічну дискусію щодо підтримки блоком України.
На початку цього тижня держсекретар Угорщини з громадської дипломатії та міжнародних відносин Золтан Ковач рішуче заперечив ідею, що Орбан займає таку позицію, щоб змусити Європейську Раду розблокувати мільярди євро для Будапешта.
Дипломати блоку розглядають альтернативні плани — наприклад, відправити Україні 50 мільярдів євро без загальної згоди, таким чином обходячи вето Угорщини. Мішель також міг би організувати інший саміт на початку наступного року, де вони могли б спробувати знову.
Українські угорці: упосліджена меншина чи привід для шантажу?
Тим часом суперечки точаться й навколо угорської етнічної меншини в Україні. Як розповідає матеріал The Guardian, у багатьох селах Закарпатської області жителі дивляться угорське телебачення, розмовляють виключно угорською мовою і навіть налаштовують годинники на будапештський час.
Суперечка щодо мови та інших прав угорської громади Закарпаття роками отруювала відносини між Києвом і Будапештом. Уряд Орбана вливав гроші в регіон, пропонуючи фінансові субсидії для місцевих угорців, а також роздавав паспорти, попри заборону на подвійне громадянство. Угорське державне телебачення часто скаржиться на репресії проти угорців в Україні, використовуючи термінологію, яка перегукується з російською пропагандою.
У п’ятницю український парламент обговорить закон, який дозволить школам в угорських регіонах викладати всі предмети угорською мовою, крім української мови, літератури та історії. Але Орбан погрожує все одно заблокувати вступ України до ЄС.
Девід Прессман, посол США в Будапешті, заявив, що неодноразово пропонував різним угорським чиновникам «на найвищому рівні» допомогу у взаємодії з українським урядом у питанні меншин, проте на цю пропозицію ніхто не відгукнувся.
Попри санкції, росія відновлює потік нафтодоларів
Попри вкрай низьку ціну на нафту та газ для Китаю, він не збирається допомагати росії з будівництвом нового трубопроводу
Успіх росії в ухиленні від обмеження цін на нафту на Заході сприяє відновленню економічного зростання напередодні переобрання президента путіна, повідомляє Reuters.
Російський парламент офіційно призначив дату президентських виборів наступного року на 17 березня. Очікується, що путін, який у четвер заявив, що економіка цього року зросте на 3,5%, балотуватиметься на новий шестирічний термін.
Орієнтована на експорт економіка росії пережила хвилю санкцій краще, ніж очікувалося. Москва перенаправила експорт на такі країни, як Китай та Індія, і використала так званий тіньовий флот танкерів, щоб обійти обмеження цін на нафту, встановлене Заходом. У листопаді доходи від енергоносіїв внесли до російського бюджету $10,41 млрд.
Київська школа економіки зазначає, що в жовтні понад 99% експортованої морем російської нафти було продано вище встановленої Заходом граничної ціни 60 доларів за барель.
За словами директора рейтингового агентства АКРА Дмитра Куликова, через нестачу робочої сили річні темпи зростання ВВП рф впадуть з приблизно 3% у 2023 році до 1–2%..
