Ще два депутати Верховної Ради склали свої повноваження. Це колишні регіонали, а нині безпартійні висуванці Дмитро Шпенов і Максим Єфімов. Кількість депутатів у Раді продовжує бити рекорди. Залишились 401 із 450 обранців.
Найбільше мандатів позбавили депутатів ОПЗЖ, багато з них виявилися зрадниками чи просто втекли за кордон, але складали мандати й депутати від «Слуги народу» та інших партій.
Що відбувається у ВРУ, чому депутати більше не хочуть виконувати свої обов’язки і чи можна обрати нових, розповідає 
.
Що відомо про Дмитра Шпенова та Максима Єфімова
Обидва депутати до 2014 року були регіоналами та обирались у своїх округах від «Партії регіонів».
Дмитро Шпенов у 2014 році голосував за диктаторські закони уряду Януковича, які обмежували права громадян, мали на меті криміналізувати дії опозиції та громадянського суспільства.
На фото Дмитро Шпенов у ВРУ 1 квітня 2022 року. Цікаво, що й після повтомасштабного вторгнення росії він продовжив писати свої пости у Фейсбуці російською
2019 року під час дев’ятого скликання Ради Шпенов голосував проти Стамбульської конвенції та за містобудівну реформу (законопроєкт №5655), яку звинувачували у просуванні інтересів великих забудовників.
Максим Єфімов за диктаторські закони 2014 року не голосував. За часів дев’ятого скликання він був помічений лише за голосуванням за ту ж містобудівну реформу (№5655). У травні увійшов до депутатської групи «Відновлення України», яка переважно складалася із залишків нардепів від ексфракції ОПЗЖ, та став її головою.
Цікаво, що тепер ця група має розпуститися протягом двох тижнів із виходу Єфімова або знайти нового члена, бо мінімальна кількість для існування групи в парламенті – 17 нардепів, саме стільки там і було до складання повноважень Єфімовим.
Хто втратив депутатські мандати під час великої війни
Наразі у Верховній Раді залишається 401 депутат із 450 обраних у 2019 році. Абсолютна більшість вибулих після повномасштабного вторгнення парламентарів – представники забороненої ОПЗЖ (11 депутатів). Усіх Рада або виключила через підозру у держзраді, або президент позбавив громадянства, як-от Віктора Медведчука або Тараса Козака.
Треба сказати, що не всі депутати склали повноваження через звинувачення у роботі на ворога. Наприклад, Рустем Умєров пішов з посади за своїм бажанням, аби очолити тоді Фонд держмайна, а генерал Михайло Забродський — щоб стати заступником головнокомандувача Залужного.
Другою за кількість виключених є партія «Слуга народу» – вісім представників. Три з них отримали держпосади, а один помер.
Чи можна обрати нових депутатів замість тих, що вибули
Під час війни немає жодного механізму переобрання нових нардепів, якщо вони мажоритарники самовисуванці, як Єфімов і Шпенов.
Але у мирний час була можливість провести «проміжні вибори». Їх проводять у разі дострокового припинення повноважень окремого депутата, обраного за мажоритарною системою, тоді ЦВК оголошує вибори в окремих округах за звичайною процедурою. Наприклад, так було у 2021 році, переобирали в Донецькій та Івано-Франківській областях.
Із депутатами від тих чи інших політсил це працює інакше, але тут партія ще має право позбавляти депутатів мандата. Якщо нардеп обирався за партійним списком від політсили, партія має право провести зʼїзд та ухвалити рішення про позбавлення його повноважень.
Якщо депутат був обраний за списком партії, тоді його мандат отримує наступна людина зі списку. Але із ОПЗЖ є проблема, адже діяльність партії повністю заборонена в Україні, тому ніякого добору тут бути не може.
Однак навряд чи це загрожує діяльності ВРУ, адже є декілька порогів кількості голосів, яких Рада повинна досягнути для повноцінного виконання своєї роботи. Це – 226 для прийняття законів (більшість), 300 – для змін в Конституцію (Конституційна більшість) та 338 – для імпічменту президента.
