Що якби вам сказали, що через невеличкі поправки до одного закону можуть закрити справу Коломойського та ще з десяток гучних корупційних справ і фактично звести нанівець роботу НАБУ та САП?
Ми маємо такі поправки у Законі № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року — про закриття кримінального провадження через закінчення строку досудового розслідування. Їх назвали «правками Лозового», за прізвищем народного депутата від Радикальної партії Ляшка, який став автором новації.
Що ж це за правки, чому про них зараз пишуть посли G7, медіа, відомі ГО та як вони вже вплинули на гучні корупційні справи, розповідає 
.
Що передбачають «правки Лозового»
«У другій половині 2022 року перша інстанція Вищого антикорупційного суду закрила три кримінальні провадження НАБУ-САП з багатомільйонними ймовірними збитками державі. Ідеться про справи «Укрзалізниці», братів Дубневичів та Ощадбанку. Підстава в усіх випадках однакова – закінчення строку розслідування», – ще у квітні так згадували у Transparency International Ukraine про використання правок.
«Правки Лозового» до КПК України зумовили такі зміни:
- Ч. 1 ст. 284 цього Кодексу була доповнена п. 10, за яким підставою для закриття кримінального провадження стало закінчення строку досудового розслідування після повідомлення про підозру.
- Змінено порядок продовження строку досудового розслідування. Якщо раніше продовжити строк до 6 та 12 місяців міг керівник органу прокуратури, то відтепер ці повноваження перейшли до слідчого судді.
Фото посту G7 щодо їхнього занепокоєння питанням скасування частини правок Лозового
Якщо правки так і зостануться у законі, за словами Віталія Шабуніна, голови правління Центру протидії корупції, «під зніс вже йде 30+ розслідуваних справ. І ще кілька сотень майбутніх».
Верховна Рада хоче скасувати тільки частину правок
15 вересня прем'єр-міністр Денис Шмигаль зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №10060 про посилення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, але там залишається можливість закриття провадження після закінчення строку досудового розслідування.
Посли країн «Великої сімки» (G7) просять скасувати у Кримінальному процесуальному кодексі обмеження щодо строків досудового розслідування, «щоб запобігти передчасному закриттю справ».
6 грудня Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності ухвалив версію законопроєкту про реформу САП (№ 10060), який не скасовує повністю «правки Лозового», що, на думку Центру протидії корупції, дозволяє надалі безперешкодно закривати корупційні справи через маніпуляції зі строками.
Депутат від «Слуги народу» Сергій Іонушас – один із головних ініціаторів змінення закону, без виправлення частини з термінами. У 2020 році був кандидатом на посаду Генпрокурора, близький до естеблішменту «Слуги». Фото: Facebook
У Центрі також стверджують, що депутати ігнорують вимогу скасувати саме норму закриття провадження через закінчення досудового розслідування, посилаючись на яку і розвалюють усі корупнійні справи. Без скасування цієї норми всі інші зміни просто не мають жодного сенсу.
Чого хочуть посли G7
Водночас посли G7 наголосили, що законопроєкт №10060 «містить найважливіші елементи для необхідної реформи». Однак рекомендували додати елементи, «щоб продемонструвати українському народу та міжнародній спільноті, включаючи країни-донори та приватний сектор, відданість України боротьбі з корупцією та реформі у сфері правосуддя»:
- зберегти елементи реформи та інституційну незалежність, як зазначено в законопроекті 10060;
- надати САП процесуальну автономію:
- створити відділ внутрішнього контролю в САП, незалежний від Офісу генерального прокурора, який нестиме відповідальність за забезпечення доброчесності;
- запровадити розумний термін для призначення нового керівника САП після оголошення результатів відбору;
- скасувати у Кримінальному процесуальному кодексі обмеження щодо строків досудового розслідування до повідомлення про підозру, щоб запобігти передчасному закриттю справ.
Деякі юристи критикують повну відміну «правок Лозового»
На думку юристів TI Ukraine і Dead Lawyers Society, «правки Лозового» включають і деякі позитивні напрацювання. Наприклад, продовження строку досудового розслідування слідчим суддею підвищує гарантії для незалежного оцінювання потреби в продовженні строку. Адже керівник органу прокуратури на відміну від суду залишається представником сторони обвинувачення, тобто зацікавленим у справі.
Більше того, за його словами, зараз система передбачає змагання між підозрюваним і обвинуваченням, де перший може переконати суд, що «розслідування триває невиправдано довго, а детективи з прокурорами згаяли час», тому повинні його закінчити. За відміни ж цього положення прокурори матимуть можливість безпідставно продовжувати розгляд ще на рік, коли їм заманеться.
