Чи можливі вибори під час війни: світовий досвід
Вибори під час війни в Україні заборонені, але багатьом політикам, здається, дуже хочеться взяти в них участь.
Міжнародні демократичні стандарти визнають, що вибори не можуть проводитися під час надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та безпеці людей. Законодавство більшості країн ЄС прямо забороняє проведення виборів під час надзвичайного стану, що включає війну, масштабні стихійні лиха або пандемії.
Обґрунтування зрозуміле: вибори в таких умовах створюють ризики для чесності волевиявлення, демократичних принципів та життя громадян.
The Page аналізує досвід країн, які проводили або не проводили вибори під час воєн.
Де проводили вибори під час війни або окупації
Японська імперія: волевиявлення без вибору
Під час Другої світової війни Японська імперія була справжньою тоталітарною державою. Опонентів уряду заарештовували, катували та вбивали, все в країні було поставлено на військові рейки. Проте легітимізація режиму була важливою і Японія провела загальні вибори 30 квітня 1942 року під час війни з Китаєм, США та Союзниками.
До цього часу політичний ландшафт був перетворений на однопартійну систему під керівництвом «Асоціації допомоги трону» на чолі з прем'єром генералом Хідекі Тодзьо. Вибори мали здебільшого символічний характер і слугували для легітимізації влади військового уряду у воєнний час. Владна партія отримала всі голоси, бо інших кандидатів просто не було.
передвиборча промова на підтримку «Асоціації допомоги трону», 1942 рік
Данія: вибори під час нацистської окупації
Під час німецької окупації Данії у Другій світовій війні Третій Рейх дозволив провести парламентські вибори у березні 1943 року. На це рішення вплинуло бажання Німеччини зберегти Данію як «зразковий протекторат», демонструючи відносини співпраці, які дозволяли данському уряду залишатися при владі.
Попри обмеження, пов'язані з окупацією, лише Комуністична партія була заборонена і не могла брати участь у виборах. Явка виборців була надзвичайно високою – 89,5%, приблизно 95% голосів отримали чотири основні демократичні партії на чолі з соціал-демократами. Данська нацистська партія отримала лише близько 2,1% голосів.
«Це були єдині парламентські вибори, проведені в Європі, за винятком Ісландії, після початку війни, і вони дали переважну більшість голосів за демократичний ідеал в умовах німецької окупації Данії», – написав тоді кореспондент Reuters.
Результати розчарували німецьку владу, яка сподівалася на зростання підтримки пронацистських сил. Ці вибори так і залишились єдиним реальним волевиявленням в Європі до закінчення Другої світової війни.
Як СРСР змусив країни Балтії полюбити комунізм
Є й інший варіант окупації – радянський. У 1939 році під тиском СРСР уряди країн Балтії уклали договір «про взаємодопомогу» і ввели власні війська на бази в країнах.
У червні 1940 року, скориставшись тим, що Франція капітулювала перед Німеччиною, а країни Європи фактично залишились з небезпекою сам на сам, СРСР висунув ультиматуми урядам Литви, Латвії та Естонії. Вимоги включали: формування нових урядів, схвалених москвою, і допуск необмеженої кількості радянських військ на територію країн. Після прийняття ультиматумів і спротиву частини незгодних радянські війська увійшли до країн Балтії.
Мітинг у Вільнюсі за Радянську владу в Литві. Липень 1940 р.
У липні 1940 року НКВС провели фіктивні вибори до парламентів трьох країн. Голосування відбувалося за єдиний блок – «Союз трудового народу», тобто комуністів. Нові парламенти одразу звернулись до СРСР з проханням про приєднання до Союзу. Так їх анексували у серпні 1940 року. Цей акт так і не визнали більшість країн Заходу, включно з США.
Як росія змусила українців голосувати за путіна
16-17 березня 2024 року в росії проходили, так звані, вибори президента, але росіяни вирішили провести їх і на тимчасово окупованих територіях України, де до цього масово примушували українців брати російські паспорти.
Очікувано, вільного волевиявлення не сталося навіть за умови повністю знищеного політичного поля росії, де до виборів допускають лише підтверджених кремлем людей.
Головне управління розвідки зазначало, що представники російської адміністрації разом з озброєними військовими та співробітниками ФСБ проводять поквартирні обходи, нав’язуючи українським громадянам, «за кого слід голосувати». Загарбники чітко дають зрозуміти людям на захоплених територіях, що відмова підтримувати путіна розцінюватиметься як прояв «антиросійської позиції», за яку українці неодноразово піддавалися тортурам.
У самій росії дійшло не тільки до примусу бюджетників голосувати, але й до скасування будь-якого права на анонімне голосування, щоб кожен бачив, за кого проголосував інший.
США: жодних відкладених виборів в історії
Представники США часто надують нам, що для них війна не стала перепоною для проведення виборів.
Вперше це сталося під час війни 1812 року, тоді Велика Британія окупувала невелику частину території США. Попри це, США провели президентські вибори за графіком, із 30 жовтня по 2 грудня, переобравши Джеймса Медісона.
Згодом були й вибори до Конгресу під час Американо-мексиканської війни 1846-1848-их і Першої світової, але під час них жодна частина США не була окупована ворогом.
Хрестоматійними вважають вибори президента під час громадянської війни в США 1864 року. Частина політиків наполягала, що вибори можуть посилити розкол у суспільстві. Однак президент Лінкольн вважав, що відмова від виборів під час війни була б зрадою демократичних принципів, попри відрив третини населення у ворожій Конфедерації.
Для надання можливості голосувати військовим влада започаткувала практику заочного голосування (absentee voting). Військовий мав лише заповнити власну картку виборця й натомість отримати бюлетень, все поштою.
Один із агітаційних плакатів 1864 року в США. Джерело: Бібліотека Конгресу США
Найчастіше американці згадують сучасну історію – вибори президента США 1944 року. На тлі Другої світової війни обговорювалось питання проведення чи не проведення волевиявлення. Всупереч цьому вибори відбулися за графіком, і Франклін Делано Рузвельт був обраний на безпрецедентний четвертий термін. Адже тоді в Конституції США ще не було поправки про два терміни. Тим часом жодна частина Штатів знов-таки не перебувала під окупацією.
Які країни не проводили вибори під час війни
Варто зазначити, що під час Другої світової, єдиною країною, де наважились на вибори в умовах окупації або війни, була лише згадана Данія.
Велика Британія: 10 років без виборів
Відповідно до закону Великої Британії, максимальний термін повноважень Палати громад становив п'ять років. Однак у зв'язку з початком війни у 1939 році парламент, обраний у 1935-му, не був розпущений у 1940-му. Замість цього парламент ухвалював щорічні акти про продовження повноважень парламенту на основі вже існуючого закону.
Щоб підтримати стабільність у державі, знаковий для українців британський прем'єр Вінстон Черчилль сформував уряд національної єдності, запросивши до співпраці лейбористів, лібералів та навіть опозиційних до себе консерваторів.
Черчилль крокує руїнами Ковентрійського собору, 1941 рік. Фото: Вікі
Консерватори, хоч і залишались основною політичною силою, погодилися на компроміси. Голова лейбористів Клемент Еттлі став заступником прем'єр-міністра. Еттлі та Черчилль швидко сформували Військовий кабінет з трьох консерваторів та двох лейбористів. Лейбористи, хоч і не мали формальної влади, брали участь у ключових рішеннях.
Одночасно, хоча лейбористи й підтримали уряд у питаннях війни, мали певні суперечки з консерваторами щодо соціальної політики, економіки та післявоєнного відновлення країни.
Франція: окупація та вибори після війни
Класичною для Другої світової була схема, через яку пройшла Франція після поразки від нацистської Німеччини у 1940 році. Уряд колабораціоністів маршала Петена скасував загальні вибори, окрім місцевого рівня.
У відповідь генерал Шарль де Голль очолив «Вільну Францію» з Лондона. Він не визнавав легітимності режиму Віші та закликав до відновлення республіканських інституцій після звільнення країни. Так і сталося після визволення Франції у 1944 році. Самі вибори пройшли вже у 1945 році.
За таким сценарієм розвивалися події й у Бельгії, Нідерландах, Норвегії та багатьох інших країнах Європи.
Фінляндія: 13 років без виборів президента
У Фінляндії останні президентські вибори перед війною відбулися у 1937 році. Тоді громадяни обирали 300 членів колегії виборців кожні вибори, а вони вже самостійно обирали президента. У 1940 та 1943 роках, через неможливість проведення нових виборів в умовах війни, саме ця колегія, без нових виборів до неї, двічі обирала Рісто Рюті президентом у 1940 році та повторно в 1943-му.
У серпні 1944 року, після загострення військової ситуації та прориву радянських військ на Карельському перешийку, президент Рісто Рюті подав у відставку. Парламент ухвалив спецзакон, згідно з яким маршала Карла Густава Маннергейма призначили президентом на шестирічний термін. Проте Маннергейм подав у відставку в 1946 році, і парламент знову ухвалив спецзакон для призначення нового президента без проведення виборів. Таким чином, прем'єр Юхо Кусти Паасіківі став президентом, завершивши термін Маннергейма до 1950 року.
Карл Густав Маннергейм зі своїм наступником на посаді президента Юхо Кусти Паасіківі (праворуч) та його дружиною у березні 1946 року. Фото: Вікіпедія
Головним аргументом не проведення виборів вже в мирному часі від парламенту став тиск з боку СРСР, через який стабільність у керівництві була критично важливою для збереження суверенітету. Парламентські ж вибори у країні не проводились після початку Зимової війни до кінця Другої світової.