Російська мова у школах, охорона радянських памʼятників, лобіювання російського ринку та послаблення впливу НАТО — ось невеликий перелік дій, що входили до стратегії рф у країнах Балтії.
План Кремля для Литви, Латвії та Естонії був розроблений Управлінням міжрегіональних і культурних зв'язків при адміністрації президента рф Володимира Путіна восени 2021 року, як і аналогічні йому плани щодо Молдови та Білорусі, пише видання LRT, що отримало документи.
пропонує ключові тези плану росії щодо країн Балтії, що дуже перетинаються з діями Москви в Україні до війни та повномасштабного вторгнення, а подекуди — й після.
План із загрозами для росії до 2030 року
Для кожної з трьох країн плани складаються з двох частин:
- загрози для росії;
- дії для їх подолання.
Цілі росії для країн Балтії поділяються на політичні, військові, військово-технічні, безпекові, торгово-економічні, гуманітарні та соціальні і поділені на три періоди:
- короткострокові (2022 рік);
- середньострокові (2025 рік);
- довгострокові (2030 рік).
Одним з короткострокових планів Кремля щодо Литви на 2022 рік було «створення нових громадських структур, фондів, неурядових організацій для просування і пропаганди тіснішої співпраці з росією».
Акції «Русского союза» та захист памʼятників
Одним із інструментів впливу було використання проросійських організацій та рухів на свою користь, причому рф не обмежувала себе створенням одної чи двох організацій: мова йшла про мережу.
Другий інструмент — кампанія на захист радянських пам'ятників — розпочалася після повномасштабного вторгнення рф в Україну. Як приклад видання наводить акцію протесту проти знесення памʼятників від «Русского союзу» 13 травня 2022 року Ризі, а також подання в ООН скарги на руйнування памʼятників у Латвії 24 серпня 2022 року — якраз на День незалежності України.
Через місяць про таку ж скаргу до Ради з прав людини ООН проінформували Литву. Автори скарги назвалися етнічними росіянами, хоча це було не так, в усякому разі не всі з них ними були.
Перед поданням скарги латвійський пропагандистський канал IMHO-club.lv опублікував заклик до латвійців, литовців, естонців і поляків звернутися до ЮНЕСКО із закликом зберегти радянські памʼятники.
Придушення впливу НАТО та повернення до рф
Ключова увага в Стратегічному документі для країн Балтії приділяється протидії НАТО: мова йде про спроби росії зупинити зростання військової присутності НАТО у цих країнах і зменшення впливу Альянсу на них.
Найбільше невдоволення Кремля викликають плани НАТО щодо майбутнього розміщення постійної бази в Литві, зокрема появи там ПРО і ППО середньої дальності, інтегрованих в єдину систему оборони Альянсу, а також розміщення там військ оперативної готовності.
В довгостроковій перспективі росія планує створити умови, за яких литовський уряд визнає потенційну шкоду національній безпеці країни від НАТО та відновить «конструктивні» відносини з рф. Подібні стратегії існують і щодо Естонії та Латвії, де Кремль у своїх діях спирається на велику російську меншину.
Бан на російську мову та перегляд підсумків Другої світової: що ще лякає росію
Серед інших загроз від Литви росія називала:
- діяльність російських опозиціонерів у Литві;
- агресивну політику литовського уряду щодо рф;
- витіснення російського бізнесу з литовської економіки;
- блокаду Калінінградської області;
- «переслідування» російськомовного населення;
- створення образу росіян як ворога;
- виключення російської мови не лише з навчальних закладів, а й її заборону, зокрема й заборону російських ЗМІ;
- перегляд підсумків Другої світової війни (під час якої СРСР два роки ділив Європу з Гітлером).
Для подолання цих загроз росія планувала більш наполегливо відстоювати інтереси російського бізнесу у Литві, лобіювати збереження російськомовної системи освіти за допомоги молоді, яка навчається в російських університетах, а також боротися із запереченням російської версії історії, що включає «велику перемогу» у Другій світовій. Окремим пунктом було прописано збільшення культурної присутності у Литві (такі ж плани є щодо Латвії та Естонії).
Крім вищезгаданих планів, росія також сподівалася зупинити вихід країн Балтії з пострадянського договору по синхронізації електромереж (BRELL).
Хто керував пропагандою кремля у сусідніх країнах
Управління з міжрегіональних і культурних зв'язків, яке розробило план Кремля щодо країн Балтії, очолює Дмитро Козак, заступник голови адміністрації президента рф. Він є однією з найближчих фігур у найближчому оточенні Володимира Путіна.
«Дмитро Козак — один з найважливіших адміністраторів у системі Путіна. Це людина, яка відповідає за досьє на тему України. Це люди, яким доручено вирішити, навести лад в одному регіоні, потім в іншому регіоні», — пояснює політолог та експерт з інформаційних війн Неріюс Малюкявічус, який більше десяти років вивчає різні стратегії впливу Кремля.
Специфіка вищезгаданої колегії полягає у тому, що її керівники та співробітники традиційно працюють в одній з російських спецслужб.
Ще один розробник Плану по країнах Балтії — Вадим Смирнов, якого ще у 2012 році спецслужби країн Балтії внесли до списку осіб, яким заборонено в'їзд через його зв'язки з російськими спецслужбами та ворожу діяльність проти Литви.
Свого часу Смирнов збирав дані та контролював дезінформацію, яка поширювалася про Литву через редактора пропагандистського порталу RuBaltic Сергія Рекеда, залишаючи собі частину грошей за координацію проєкту (наприклад, у листуванні між Смирновим та Рекедою йде мова про суму в 100 тис. євро).
