Демократія у світі перебуває в найгіршому стані за останні 20 років, згідно з новим рейтингом Індексу демократії, який щорічно складає The Economist. Дослідження, яке проводить Economist Intelligence Unit (EIU) з 2006 року, цього разу охопило 167 країн і територій. Оцінювання здійснювалося за п’ятьма критеріями за шкалою від 0 до 10:
- виборчий процес і плюралізм;
- функціонування уряду;
- [свобода] політичної участі;
- політична культура;
- громадянські свободи.
Подальша класифікація країн була здійснена за чотирма категоріями: країни з повноцінною демократією, недосконалі демократії, перехідні режими та авторитарні режими.
Норвегія, яка утримує лідерство у рейтингу демократії вже 16 років поспіль, отримала найвищий бал — 9,81. Найгірші результати показав Афганістан, що набрав лише 0,25 бала, займаючи останнє місце з 2021 року. При цьому глобальний середній показник Індексу демократії знизився до рекордно низького рівня — 5,17, порівняно з 5,55 у 2015 році. Наразі лише 6,6% населення планети живе в умовах повноцінної демократії, що значно менше за 12,5% десять років тому, відзначає The Economist. Водночас велика частина світового населення — майже кожен другий — живе під авторитарним режимом.
Після Норвегії друге та третє місця в рейтингу зайняли Нова Зеландія та Швеція. До десятки лідерів також увійшли Ісландія, Швейцарія, Фінляндія, Данія, Ірландія, Нідерланди та Люксембург. Україна розташувалася на 92-му місці з 4,9 балами, що відповідає статусу «перехідного» або «гібридного» режиму. Як зазначають укладачі рейтингу, цей статус зумовлений умовами воєнного стану, що діє в країні. Це включає централізацію влади, зменшення впливу парламенту та уряду, а також скасування виборів. Однак фахівці EIU визнають, що в умовах війни проведення вільних і справедливих виборів в Україні наразі є неможливим.
Приблизно половина світового населення проживає в країнах, де у 2024 році відбулися вибори. У цих виборах було подано близько 1,65 мільярда голосів у понад 70 країнах. Хоча це формально найбільша кількість виборів за один рік, це не сприяло зростанню демократії у світі, про що свідчать результати рейтингу. Наприклад, у Росії, де вибори отримали 2 бали (150-те місце зі 167), були проведені «чергові фіктивні вибори», які дозволили володимиру путіну отримати п’ятий «президентський» термін. В інших країнах, таких як Буркіна-Фасо, Малі та Катар, вибори були скасовані. У Пакистані день виборів був затьмарений насильством.
Навіть у Європі, де розташовані дев’ять з десяти найбільш демократичних країн, спостерігалося помітне зниження рівня демократії. Франція втратила статус «повноцінної демократії», перейшовши до категорії «недосконалої». Це відображає зниження довіри до уряду після того, як внаслідок дострокових виборів у країні не вдалося сформувати парламентську більшість для жодної партії чи блоку, а протягом року змінилося чотири прем'єр-міністри. Румунія також погіршила свої показники в рейтингу після скасування результатів президентських виборів, зокрема на тлі ознак російського втручання, що включали вплив через соціальні мережі та порушення у фінансуванні кампанії проросійського кандидата Келіна Джорджеску.
В Азії Південна Корея вийшла з категорії «повноцінних демократій» після того, як президент Юн Сук Йоль оголосив, а потім скасував воєнний стан, що призвело до кризи в країні. США також залишаються в категорії «недосконала демократія», хоча їхні позиції можуть погіршитися ще більше. Адже перший місяць другого терміну президента Дональда Трампа вже поставив під сумнів політичну незалежність державної служби і продемонстрував численні виконавчі укази, які викликали сумніви щодо їхньої юридичної сили, як зазначає The Economist.
Читайте також
