Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

104 дні війни і 80 років підготовки. У Фінляндії є план, як дати здачі росії

Третина населення Фінляндії є підготовленими резервістами, отже, армія країни може вважатися найбільшою у Європі. Фото: Financial Times

Третина населення Фінляндії є підготовленими резервістами, отже, армія країни може вважатися найбільшою у Європі. Фото: Financial Times

Десятиліттями Фінляндія зберігала свій нейтралітет, а зараз збирається вступити до НАТО. Попри економічну залежність від російських туристів, мешканці прикордонних регіонів скуповують харчі на 72 години, перевіряють бомбосховища і готуються давати відсіч вторгненню рф.

Радянсько-фінська або Зимова війна тривала 104 дні. Відтоді минуло понад 80 років, проте цей зухвалий напад фіни пам'ятають і досі. Financial Times у статті під назвою «Війна з росією. У Фінляндії є план» описала, як готується до війни з рф сучасна Фінляндія. The Page пропонує ознайомитися з фінською стратегією.

Усі ці післявоєнні роки Фінляндія залучала всі рівні суспільства, щоб підготуватися до можливого конфлікту з росією. Навіть зараз країна зробила висновки з вторгнення РФ в Україну.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

Що необхідно для війни з росією. Гельсінська модель

Якщо найгірші побоювання Європи здійсняться й конфлікт в Україні пошириться континентом на інших сусідів росії, от до якої моделі дійшла 5,5-мільйонна Фінляндія. Країна має підготуватися в такий спосіб.:

Мати запаси. Щонайменше на 6 місяців основних видів палива та зерна в стратегічних запасах. Фармкомпанії також зобов’язані мати під рукою всі імпортовані ліки на 3 — 10 місяців.

Підписуйтесь на нас в Google News!

Мати цивільну оборону. Усі будівлі, що заввишки більше певного розміру, мусять мати власні бомбосховища, решта населення може використовувати підземні автостоянки, ковзанки та басейни, які готові до перетворення на центри евакуації.

Мати підготовлених військових. Третина дорослого населення Північної країни є резервістами, тобто Фінляндія може спиратися на одну з найбільших армій у Європі.

Quote«Ми готувалися до цієї ситуації із часів Другої світової війни», – говорить Тітті Туппурайнен, міністр у європейських справах Фінляндії. — Після восьми десятиліть життя спочатку в тіні срср, а тепер і росії загроза війни у Європі «не стала для нас несподіванкою».

Мати стратегію «всебічної безпеки» — жорсткі загальносоціальні системи, створені для своєчасного захисту. Цей захист стане в пригоді в разі можливого вторгнення, стихійного лиха, кібератаки чи пандемії. Йдеться не тільки про військову готовність, вважає Чарлі Салоніус-Пастернак, експерт із питань безпеки з Фінського інституту міжнародних справ, а про всі галузі, включно із забезпеченням того, аби під час будь-якої кризи працювали закони.

Мати неформальні зв'язки між політичними, діловими та неурядовими організаціями, які готові працювати спільно, корегувати чинний план оборони, створити якомога більше стійкості в системі до того, як станеться криза.

Спортивна арена в Гельсінкі легко перетворюється на аварійний притулок для цивільних. Фото: Stadiumguide.com

Спортивна арена в Гельсінкі легко перетворюється на аварійний притулок для цивільних. Фото: Stadiumguide.com

Війна в Україні показала, наскільки вразливою є Фінляндія з її 1340-кілометровим кордоном із рф. Фінські лідери зараз обговорюють перспективи приєднання до військового альянсу НАТО. Уперше в історії фіни здебільшого підтримують заявку на членство в НАТО.

Quote«З огляду на наше геостратегічне розташування, велику й рідко заселену територію, нам потрібно мати все, щоб захистити країну. Ми регулярно тренуємося на багатьох рівнях, щоб переконатися, що всі знають, що робити політикам, банкам, церкві, промисловості, якою є роль ЗМІ», — говорить Янне Куусела, очільник Міністерства оборони.

Кінцевий результат підготовки полягає в тому, щоб у разі потреби можна було б перевести все суспільство в кризовий режим, пояснив він.

Уроки Зимової війни

Більша частина нинішньої стратегії фінів пов’язана з досвідом Зимової війни, яка була схожа на вторгнення в Україну. У 1939 — 1940-му фіни воювали, стримуючи весь радянський союз, але зрештою втратили значну частину території та одну з основних галузей промисловості. Відбудовуючи країну після війни, фіни поклялися: ніколи більше.

Quote«Ми не забули — це в нашій ДНК. Тому дуже обережно підтримували нашу стійкість», – говорить президент Саулі Нііністьо. Він також нагадав останні соцопитування, які підтверджують: приблизно 75% фінів готові боротися за свою країну, що є найвищим показником у Європі.

Чисельність військ у Фінляндії становить 280 тис. осіб, також є ще 900 тис. резервістів. Призов на військову службу в країні тривав для всіх чоловіків — випускників шкіл навіть після закінчення холодної війни, коли багато країн Європи перейшли на контрактну армію. Також Гельсінкі зберегли значні витрати на оборону, коли інші їх скорочували в 1990-х і 2000-х роках.

У Фінляндії також є детальне планування того, як впоратися з вторгненням, включно з розгортанням винищувачів на віддалених дорогах по всій країні, встановленням мін на ключових судноплавних шляхах і підготовкою наземної оборони, наприклад підривом мостів.

Ярмо Ліндберг, колишній командувач Сил оборони Фінляндії, говорить, що фінська столиця Гельсінкі виглядає, «як швейцарський сир», із десятками кілометрів тунелів. Усі штаби Збройних сил розташовані на схилах під «30 — 40 метрами граніту», стверджує він.

Якщо військова розвідка виявить вірогідний напад, буде мобілізовано всі сили, мирне населення буде евакуйовано з небезпечних районів, що дуже відрізняється від того, що сталося в Україні.

На думку Куусела, стрижнем стратегії Фінляндії є бажання її громадян боротися й захищати країну. Нещодавно ООН п’ятий рік поспіль назвала фінів найщасливішою нацією у світі.

«Ми номер один у світі в тому, щоб бути щасливими. Інша сторона полягає в тому, що ми готові це захищати. Ми отримали майже смертельний досвід у Другій світовій війні, який лише зміцнив нас», — додає Куусела.

Стратегічні запаси

Після Зимової війни системна підготовка до криз залишилася «глибоко в умах фінів», говорить Нііністьо. Ключем стратегії є залучення корпоративного сектору до керівної ролі в підготовці та управлінні кризою. Кожна критично важлива галузь — наприклад, телекомунікації, постачання харчових продуктів або енергетика — збирається кілька разів на рік, де за умов ретельного контролю обговорюються питання, які можуть вплинути на їхній сектор.

Quote«Керівництво роти служило в армії. У нас не буде бізнесу, у нас не буде добробуту, у нас не буде зростання, якщо наша оборона зазнає невдачі. Це всі добре розуміють», — вважає Куусела.

Нацагентство з надзвичайних ситуацій (Nesa) допомагає координувати цю мережу компаній, але його обов'язки виходять далеко за межі цього. Є також кризовий фонд у розмірі 2,5 млрд євро, який складається зі стратегічних запасів зернових (пшениця та овес), різних видів палива, а також певних нерозкритих «стратегічних активів», яких вистачить на 6 місяців.

Янне Канканен, виконавчий директор Nesa, говорить, що агентство відкладає «на чорний день» з усіх закупівель викопного палива та електроенергії у Фінляндії. Відомство має повноваження дуже швидко придбати важливі матеріали, перевіряти сектори фінської економіки. Наприклад, з'ясувати, чи вироблятимуть фінські фермери достатньо зерна цього сезону.

Військовий вишкіл бізнес-еліт

Щоб представники істеблішменту розуміли, що поставлено на карту, їх запрошують туди, що в країні називають курсами національної оборони.

Чотири рази на рік десятки політиків, керівників бізнесу, представників церкви, ЗМІ та неурядових організацій зустрічаються для участі в місячній інтенсивній програмі, яка передбачає лекції військових і урядовців, а також симуляцію кризи.

Туппурайнен брав участь у 2014 році, а такі бізнес-лідери, як-от ексглава Nokia Йорма Олліла, Міка Іхамуотіла, глава модного бренду Marimekko, пройшли вишкіл одразу після того, як стали керівниками.

Салоніус-Пастернак говорить, що в керівників бізнесу «відкриваються очі» на підготовку країни до кризи після участі в таких сценаріях, як-от «підвищення рівня води в Балтійському морі; коли ми маємо закрити наші атомні електростанції; якщо раптом станеться чума». І додає: «Суть полягає в тому, щоб познайомитися з людьми й з’ясувати, які проблеми можуть виникнути в компанії чи уряду в умовах кризи».

За останні 60 років навчання на таких курсах загалом пройшли 10 тисяч людей, і більшість учасників усе ще регулярно збираються для обговорення питань. Ще 60 тисяч осіб відвідували регіональні курси захисту. Салоніус-Пастернак додає, що такі курси, мабуть, є ключовим елементом підходу Фінляндії, який можуть наслідувати інші країни.

Українські уроки, які враховують Гельсінкі

Важливою є також робота із законодавством. Після незаконної анексії Криму росією у 2014 році фінська влада переглянула все законодавство країни про безпеку, щоб переконатися, що «маленькі зелені чоловічки» не зможуть використовувати будь-які лазівки.

Фінляндія зосереджена не лише на загрозі вторгнення, а й на інших формах атак, наприклад отруєнні джерел води чи виведення з ладу електростанцій або кібератаках.

Велика увага приділяється так званим гібридним загрозам — діям, які часто є неоднозначними й не відповідають рівню повноцінної військової атаки.

Тея Тійлікайнен, директорка Європейського центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам, що базується в Гельсінкі, говорить, що Фінляндії потрібно бути «більш проактивною» у визначенні своїх уразливих місць заздалегідь. Наприклад, у 2015 році рф застала їх зненацька, пересилаючи нелегальних мігрантів через кордон.

Quote«Те, що росія розпочала війну проти меншого сусіда, лише посилило розуміння того, що ми вразливі. Але обізнаність громадськості про ризики та загрози на високому рівні», – говорить вона.


Набір засобів виживання, які зберігаються в укриттях по всій країні. Фото: Lehtikuva

Набір засобів виживання, які зберігаються в укриттях по всій країні. Фото: Lehtikuva

Сильна сторона підходу Фінляндії полягає в тому, що влада допомагає підготуватися до «чорних лебедів» або несподіванок, утримуючи основним акцентом захист «життєво важливих функцій» суспільства, вважає Петрі Тойвонен, генеральний секретар комітету безпеки Фінляндії.

Водночас Салоніус-Пастернак говорить: проблема полягає в тому, що стратегія іноді не звертає уваги на широку громадськість — влада вважає, що людей не варто турбувати, якщо система діє.

Quote«Люди мусять мати загальне уявлення про те, що робити. Це нескладно й допомагає пережити перші 72 або 96 годин кризи. Тут ще є чому вчитися», – додає він.

Безсумнівно, сьогодні фіни стурбовані вторгненням рф в Україну, на територію ще одного із сусідів, який не входить до НАТО. Гельсінкі завжди прагнули до добросусідських відносин із росією через довгий спільний кордон, але тепер цю надію зруйновано.

Під час холодної війни розташування Фінляндії змусило її прийняти нейтралітет. Але зараз у Гельсінкі зростає відчуття, що членство в НАТО закріпить її статус незалежної західної країни.

Є також думка, що війна в Україні доводить мудрість підходу Фінляндії впродовж усіх цих років.

Quote«Проста ідея полягає в тому, що це ваша країна, яку варто захищати, тому на вас лежить більша відповідальність, незалежно від того, чи ви є генеральним директором, чи шкільним вчителем», – говорить Салоніус-Пастернак. — Чого Україна навчила нас, так це того, що «якщо ви поєднаєте мережевий ефект маленької країни з підготовкою, це буде справді потужно».

Історія з Україною дуже вплинула на дебати щодо НАТО. Адже єдиною константою є те, що Фінляндія залишиться сусідом росії.

Quote«Дехто каже, що ми вели 32 війни проти росії, дехто, що 42, — говорить Ярмо Ліндберг, колишній командувач Сил оборони. — Усе, що я знаю, це те, що росія завжди буде там, і ми знаємо, що будемо готові».

Коментарі

Всі новини