Netflix та Youtube показали українцям, чому варто купувати цифровий контент. Видавці електронних книжок в Україні бачать тенденцію, що все більше користувачів надають перевагу ліцензійним виданням. 
розповідає, які інструменти у 2023 році допомагають виховувати повагу до авторських прав та наскільки книжкове піратство є болючою темою.
Як українські споживачі звикають сплачувати за контент
«Коли ми тільки запустилися 2019 року, нас постійно запитували: «Чому книжки платні?» Але ви ж на роботу безкоштовно не ходите? Ми намагаємося пояснити, що у запис аудіокнижок вкладено багато зусиль та фінансів. Автор витратив роки на цю роботу, над записом працювали диктор, звукорежисер, монтажер, коректор, перекладач — це ж ціла галузь, вона має на щось жити», — розповідає Данило Триндюк, співзасновник проєкту «Абук», який займається дистрибуцією цифрового контенту та виробництвом аудіокниг.
Він наголошує, що досі лишається багато людей, яким важко віддати гроші за нематеріальний продукт, за те, чого не можна торкнутися руками. Але поступово ситуація змінюється. Серед чинників, що спонукають людей платити за контент — додаткові функції застосунку: таймер сну, закладинки, робота в офлайн-режимі.
«У нашій країні поки немає сформованої культури споживання цифрового контенту. Я би хотіла долучитися до формування цієї нової культури», — коментує Олена Новіцька, яка заснувала видавництво електронних книжок OLEAN у 2022 році.
Видавчиня спостерігає, що останнім часом більше людей в Україні охоче сплачують за цифровий контент. На її думку, це зрушення у свідомості українців сталося завдяки роботі таких сервісів, як Netflix та YouTube. «Для дрібних підприємців, які працюють з контентом, вони зробили дуже велику роботу», — наголошує вона.
Боротьба з піратством як інструмент виховання споживача
З іншого боку, одним з інструментів формування поваги для авторських прав підприємиця вважає усвідомлення українців, що за користування нелегальним контентом має бути покарання. Так, під запуск видавництва Новіцька закупила спеціальний софт для відстеження піратських копій вартістю близько $10 тис. на рік. Це є наразі однією з найбільших статей витрат: вони склали чверть всіх інвестицій, що навіть більше, ніж вкладення у створення сайту.
Антипіратська програма шифрує кожну куплену та завантажену книжку. Відповідно, власниця видавництва має можливість відстежити появу у мережі піратської копії свого видання та побачити, яка саме копія була викрадена.
«Я не увірвуся з «маскі-шоу» до цієї людини, але у всіх моїх книжках є це попередження, що книжка захищена авторським правом і є інструмент, який дозволяє це право захистити», — наголошує вона.
Обговорення поваги до авторських прав може виховувати споживача
Yakaboo роблять моніторинг піратських копій книжок. CEO компанії Олена Безугла вважає, що чим більше видавців будуть використовувати інструменти захисту електронних книжок, тим швидше буде зменшуватися піратський ринок.
На її думку, останнім часом все більше українців стали свідомо робити підписки на ліцензійний контент. І заради збільшення такої свідомої аудиторії треба частіше піднімати питання поваги до авторських прав.
«Ті, хто вже користуються застосунками з ліцензійним контентом, розуміють, що їхні гроші йдуть на прибуток автору та видавцю в Україні. Крім того, вони отримують сервіс: це додаткові опції — створення власної добірки книг, можливість робити закладки, зберігати цитати та отримувати рекомендації для читання. Причому ми бачимо, що споживачі стали віддавати перевагу підпискам на більш тривалий період. Наприклад, тільки за це літо кількість людей, які купили у нашому мобільному застосунку підписку на три місяці, зросла на 24%, а тих, хто придбав на рік, стало більше на 5%», — пояснює СЕО Yakaboo.
Чи втратить український ринок читача від боротьби з піратством
На платформі самвидаву «Букнет» відстежуванням крадіжок в основному займаються самі автори. Але є й другий варіант співпраці платформи з авторами, коли платформа викуповує права на книжку та разово виплачує гонорар.
Він вважає, що безкоштовне читання авторського контенту в літературі існує століттями. Це можна порівняти з публічними бібліотеками, де одну книжку можуть прочитати сотні відвідувачів. Грушко навів як приклад дослідження американського ринку, що було проведено 3-4 роки тому. За його даними, більшість випадків піратства книжок відбуваються, коли знайомі між собою діляться файлом з цифровим контентом.
«Звичайно, є піратські портали. Можливо, з ними треба працювати. Але якщо ми закриємо всі піратські бібліотеки, від цього ринок української літератури не зросте. Люди стануть більше читати російською чи англійською, хто нею володіє», — резюмував бізнесмен.
