Архієрейський собор Православної церкви України вирішив перейти на новий церковний календар. Про це повідомило «BBC-Україна».
«Новий календар буде українським, а ті, хто залишаються на старому, — трішечки на московському», – підкреслив митрополит Вінницький Симеон на зібранні предстоятелів ПЦУ, що відбувається в Києві в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври 24 травня 2023 року.
Проти переходу проголосував один єпископ, ще один утримався. Перехід на новий календар має схвалити помісний собор ПЦУ 27 липня. Проте предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній вважає питання вже розв'язаним.
Коли християни України відзначатимуть головні церковні свята
Офіційно перехід на новий календар відбудеться з 1 вересня 2023 року:
- Різдво святкуватимуть 25 грудня, а не 7 січня.
- Покрова – 1 жовтня (раніше свято припадало на 14 жовтня).
- Водохреще – 6 січня (а не 19 січня).
- Миколая – 6 грудня (не 19 грудня).
Що робити з офіційними державними святами з вихідними днями 14 жовтня та 7 січня, досі не відомо.
Великдень і Трійцю поки що святкуватимуть за старим календарем.
Які церкви підтримали новий календар і чому
Українська греко-католицька церква вирішила перейти на новий календар ще в лютому 2023 року.
УПЦ Московського патріархату та РПЦ виступають жорстко проти календарної реформи. Старим юліанським календарем досі користуються Російська, Сербська та Грузинська православні церкви.
Наприкінці 2022 року майже половина опитаних українців підтримували календарну реформу. На це рішення вплинула проросійська позиція московської церкви, яка підтримує повномасштабне вторгнення рф в Україну.
Більшість українців називають себе православними — 72%. Вірянами ПЦУ називають себе 54% українців, УГКЦ – 8%, а УПЦ МП – 4%. ПЦУ має приблизно 8 — 9 тис. парафій, а УПЦ — приблизно 10 тис.
Собор вирішив ввести перехідний період на найближчі кілька років. У Вінниці на старому календарі на перехідний період залишаться приблизно 20% парафій, на Рівненщині – 10%. На сході більшість вірян рішуче переходять на новий календар саме через війну.
Водночас єпархії на Галичині неочікувано виступили проти реформи. Релігійні свята за старим стилем для галичан були однією з ознак, що відрізняли їх від сусідів-католиків.
Що буде з Великоднем і Пасхалією
Поки що ПЦУ зберігатиме чинну Пасхалію – святкування Великодня та прив'язаних до нього подій, включно з Трійцею, яку святкують на 50-й день після Великодня.
Річ у тім, що Великдень прив'язаний не до дати в юліанському чи григоріанському календарі. У 325 році н.е. Нікейський вселенський собор встановив, що Пасха має відзначатися в першу неділю після першого повного місця після весняного рівнодення. Великдень за григоріанським календарем у 45% випадків відзначають на тиждень раніше, ніж за юліанським, у 30% він збігається, у 5% – різниця в чотири тижні, у 20% — різниця в 5 тижнів.
Спеціальна комісія Папи Римського та Вселенського патріарха вже давно намагається погодити спільну дату Великодня для всіх церков, які перейшли на новий календар.
Навесні 2025 року християни саме відзначатимуть Великдень спільно. Багато хто вважає, що 1700-ліття Нікейського собору – чудова дата, щоб нарешті домовитися.
Читайте також
PUMA переосмислює гру: старт наймасштабнішої та найгучнішої кампанії року — "GO WILD"
