Людиною 2021 року в організованій злочинності та корупції став Олександр Лукашенко – OCCRP. Фото: сайт президента Білорусі
З-поміж рекордних 1167 кандидатур на отримання звання головного корупціонера 2021 року Міжнародна організація «Центр дослідження корупції та організованої злочинності» (OCCRP) обрала самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Уперше за останні десять років члени журі визначили переможця одностайно.
У рейтингу номінантів, яких OCCRP пропонують читачі, журналісти та організації-партнери, Лукашенко цьогоріч обійшов ексглаву Афганістану Ашрафа Гані, президента Сирії Башара Асада, турецького лідера Реджепа Таїпа Ердогана та колишнього канцлера Австрії Себастьяна Курца.
«Це був знаменний рік для корупції, але Лукашенко виділявся з натовпу», — наголосив співзасновник OCCRP Дрю Салліван, який був одним із судів у журі.
За рік, що минає, Лукашенко встиг:
- реалізувати схеми перетікання коштів із бюджету Білорусі до кишень наближених до нього та його родини олігархів;
- примусово приземлити літак авіакомпанії Ryanair із білоруським журналістом і активістом Романом Протасевичем на борту, порушивши норми міжнародного авіаційного права;
- організувати міграційну кризу на кордоні Білорусі з Євросоюзом;
- поширювати неправдиву інформацію про коронавірусну інфекцію та методи лікування COVID-19.
Додатково. Головними корупціонерами минулих років ставали:
- президент Бразилії Жаїр Болсонару (2020 рік) – через корумповане найближче оточення, використання пропаганди для просування своєї популістської програми, підрив системи правосуддя в країні;
- прем’єр Мальти Джозеф Маскат (2019 рік) – через сумнівні офшорні оборудки, загибель журналістки та організацію мережі кримінальних інтересів;
- найбільший комерційний банк Данії Danske Bank (2018 рік) — опинився в центрі скандалу про великомасштабне відмивання коштів із країн колишнього СРСР через його естонський підрозділ;
- президент Філіппін Родріго Дутерте (2017 рік) – через «знущання» над верховенством права у своїй країні, сприяння розвитку корупції, організацію «загонів смерті» для боротьби з наркотиками;
- президент Венесуели Ніколас Мадуро (2016 рік) – розорив багату нафтою країну, що призвело до зростання злочинності;
- прем’єр-міністр Чорногорії Міло Джуканович (2015 рік) – за створення в країні деспотичної політичної атмосфери, сприяння корупції та відмиванню коштів;
- російський лідер Володимир Путін (2014 рік) – за перетворення РФ на великий центр відмивання коштів, підтримку організованої злочинності в анексованому Криму та окупованому Донбасі, просування держполітики щодо роботи зі злочинними угрупованнями та їхнє використання як компонента державної політики.