Facebook Pixel

«Такого в сучасному світі ще не було» — Сергій Коваленко, СЕО YASNO

Про тонкощі балансування енергосистеми, розмір пошкоджених мереж, екстрені та планові відключення та про те, чому попри ракетні обстріли українці досі зі світлом — у другій частині інтерв’ю із СЕО YASNO Сергієм Коваленком.

Як долають наслідки блекауту в Україні

Чому після блекауту споживачів підключають до електромережі надто повільно: у деяких будинках світла не було понад 24 години, а в області й більш як 60 годин?

– По-перше, це пов’язано зі специфікою генерації. Не можна запустити АЕС після зупинення й одразу вийти на повну потужність. Це відбувається поступово. По-друге, у момент підключення будинки споживають 170 — 250% від того, що споживали зазвичай. Тому мережі включають лише певну кількість черг у межах однієї групи. Ще раз нагадую: після аварійного відключення жодні графіки не діють.

Далі, до речі, може бути ще важче: зараз температура майже нульова, а на кожні мінус п’ять градусів споживання зростає на 200 — 220 МВт. А це майже ціла група з графіка планових відключень.

Коли вмикають електрику, усі одразу заряджають павербанки, готують їжу тощо. Чи падає споживання згодом?

– Навіть якби не було обмежень, споживання було б менше щодо минулого року: у нас менше людей, скоротилося споживання електрики бізнесом. Але за наявних обмежень точну кількість падіння назвати неможливо.

Топ споживачів електроенергії в Україні

Хто найбільший споживач у Києві?

— За 10 місяців 2022 року на першому місці населення — у Києві воно споживає 43%. На другому місці комунально-побутові споживачі — приблизно 22%. Потім непромислові споживачі — 18,5%. У столиці найбільше споживають населення та комунальні підприємства, які його обслуговують, забезпечуючи велике місто теплом і водою.

А як виглядає трійка найбільших споживачів, наприклад у Дніпрі?

— Дніпро та область — це великий промисловий регіон, тож 54% — це промисловість, 27% — населення, приблизно 8% — комунально-промислові споживачі. Людей менше, але багато промислових підприємств.

Як правильно заощаджувати електроенергію

Принаймні в Києві населення може допомогти енергетикам. Що для цього мають зробити споживачі?

— Кожен киянин може знизити своє середнє споживання щонайменше на 25%. Для цього не треба відмовлятися від благ цивілізації, переходити на нічний режим життя. Як це не банально, але достатньо вимикати зайве світло — це база. Я навіть не кажу про заміну ламп на енергоефективні. Як порівняти зі США та Європою, ми споживаємо значно більше. Прати не по одній сорочці, а коли набереться одяг на повне завантаження пральної машини, відмовитися від електричного сушіння, вимкнути теплу підлогу та одягати шкарпетки, відмовитися або зменшити використання побутових приладів-паверкілерів. Повторюю: ми з вами легко можемо знизити рівень споживання на 25%. А взимку це майже дві третини графіка планових відключень.

Як правильно економити електроенергію

Як правильно економити електроенергію

Будь-яке споживання дуже добре коригується тарифами. Чи будуть вони змінюватися?

— У нас є дві частини ринку. Перша — це справжній ринок, де споживають електроенергію за ринковими цінами. Ми оперуємо на цьому ринку як один із гравців, купуємо та продаємо. Це вільний ринок. А є побутовий ринок. Там є регулювання й фіксована ціна, затверджена урядом. Відомо, що найближчим часом уряд не планує її змінювати.

Різниця між денним і нічним навантаженням з погляду енергосистеми теж велика: що більше споживання вночі, то менше вдень, і це добре для балансу. Ви просуваєте нічне споживання?

— Ми з вами як кінцеві побутові споживачі не зможемо вирівняти добове споживання. Так чи інакше, уночі ми спимо.

Але є гарна тенденція — відповідна зміна споживання у бізнесу, насамперед на виробництві. Якщо ви можете перенести споживання на ніч, на ті години, що не є піковими, ви більше часу будете зі світлом і менше витрачатимете. А це добре для балансу енергосистеми, якщо ваша компанія, ваш промисловий майданчик вийде за пік.

Обмеження великих промислових підприємств відбувається за іншою схемою: це так зване самообмеження, коли їм доводять, на скільки та коли потрібно знизити споживання, щоб не переходити на екстрені обмеження. Ця робота триває, уже є компанії, які перейшли на новий режим.

Пошкодження електромереж у Києві та області

Здається, що Київську область відключають частіше й надовше.

— Ні, принаймні спеціально — ні. Обмеження застосовують лише з міркувань спроможності забезпечити енергією конкретний регіон. Тривалі відключення в області були після ракетних атак на Київ і область. Коли прилітає до області, в енергетиків дуже мало варіантів, зазвичай потрібен ремонт. Київ міцніший щодо кількості вузлів, тут можна щось перекинути, перекомутувати. А в області мережа більш лінійна: якщо зламалося, то зламалося.

Хоча схожа історія наприкінці жовтня була й із Києвом: постраждали мережі, що забезпечували частину лівого берега, Куренівку, Оболонь. Тоді теж запитували, чому всі за графіками, а тут — ні. Але, повторюю, це майже завжди пов’язано з пропускною здатністю мережі через обстріли.

Треба розуміти: ніхто не вимикає світло за власним бажанням. Будь-яке відключення — це вимушений захід.

Який відсоток мереж був пошкоджений перед блекаутом і після нього?

— Скажу так: 18 листопада прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що майже 50% енергетичної інфраструктури на той час було пошкоджено.

Як захистити енергосистему України

Енергосистема в Україні надто вертикально інтегрована. Чи розглядаєте варіанти більшої диверсифікації?

— Нам потрібно розбудовувати зелену енергетику. Якщо ми будемо профіцитними, до того ж отримувати енергію з різних джерел генерації, ризики трохи знизяться. Я впевнений, що Україна може стати профіцитною після війни, що ми будемо постачальниками зеленої та незеленої електроенергії до Європи. Це щодо генерації.

Щодо мереж мені важко відповісти. Усі мережі — радянські, пострадянські, українські — були побудовані з огляду на те, що щось може вийти з ладу. Чому ми досі зі світлом? Тому що є достатньо висока розгалуженість. Наскільки цей показник можна збільшити? Удвічі, утричі, поставити замість одного трансформатора п’ять? У мене немає відповіді. Гадаю, це питання розглядатимуть, коли ми все це переживемо, отримаємо досвід.

Думаю, рішенням буде не дублювати систему, а швидко відновлювати. З відповідним виробництвом і запасами устаткування.

До речі, бодай одна країна мала такий негативний досвід, як у нас?

— Ні. Ми спілкуємося з фахівцями зі США, Канади, Європи — вони всі шоковані. Такого в сучасному світі не було ні в кого. У жодної країни інфраструктура, програмне забезпечення, IT не витримали б такого навантаження.

Як витримали ви?

— Ми в YASNO підготувалися, наприклад розширили серверні потужності. Готувалися до віялових відключень, але не розраховували, що вони будуть так часто. Навіть програмні продукти не витримують, дають збої. Але ми готові й до такого: якщо треба, навіть рахуємо вручну.

Готовність до можливих проблем — запорука їхнього розв'язання. До речі, я досить часто це повторюю. Якщо повернутися на споживацький рівень, ми всі маємо бути готові до відключень і розуміти, це екстрене відключення чи планове, локальна аварія чи ні.

Я завжди перевіряю, у графіках наш будинок чи ні. І якщо ні, якщо відключення екстрені, то не користуюся ліфтом. Навіть за планових відключень хвилин за 20 до них йду пішки, бо розумію, що диспетчер може подати команду на відключення трохи раніше.

Подякувати 🎉