Facebook Pixel

«Треба бути готовими до поганого сценарію» — Сергій Коваленко, СЕО YASNO

Компанія YASNO — головний постачальник електроенергії в Києві, Дніпропетровській та частині Донецької області. Загалом під брендом YASNO (належить холдингу D.Solutions, який входить до Групи ДТЕК) восени 2021 року отримали послуги понад 3,5 млн мешканців. Про механізм блекауту, три сценарії роботи енергосистеми в цю зиму, а також про те, чому росіяни вперто б'ють саме по Київщині, The Page розповів в інтерв'ю СЕО YASNO Сергій Коваленко.

Ракетні удари по ключових вузлах електромережі України

До 23 листопада більшість посадовців стверджували, що блекаут в Україні малоймовірний. Що сталося під час цього ракетного удару?

— Коли ми на споживчому рівні говоримо про енергетику, треба розуміти, що в нас єдина енергетична система: теплові та гідроелектростанції, атомні станції, генерація з відновлювальних джерел і мережа, що поєднує генерацію зі споживачами.

Уявіть собі п'ять регіонів. У двох — надмірна генерація, вони можуть виробити більше електроенергії, ніж споживають. А в трьох регіонах дефіцит генерації, тобто там споживають значно більше, ніж виробляють. Усі ці регіони з'єднані мережами в єдину енергосистему, у них є баланс. НЕК «Укренерго» постійно за цим балансом стежить і контролює його.

Під час атаки відбувся раптовий обрив зв'язку між регіонами. У регіонах, де надмірна генерація, різко зростає частота в мережі, автоматика починає зупиняти генерацію, щоб усе не згоріло. Зокрема, були аварійно «заглушені» АЕС. З іншого боку, відключаються споживачі. Система для збереження входить у баланс на нульовому рівні.

Після того як зв'язок між регіонами відновлюється, система одразу не може вийти на базовий рівень споживання та генерації. Не можна запустити умовно 100% генерації. Тому відбувається поетапний запуск системи. Крок за кроком, даючи трохи більше генерації та віддаючи цей обсяг у споживання, повертається колишній рівень балансу.

Яка частина української енергосистеми — розподілення чи генерація — найбільше постраждала від попередніх ударів?

— Це дуже складне питання, баланс треба відстежувати кожну хвилину й розуміти, що відновилося, що зламалося. На мій персональний погляд, напередодні 23 листопада трішки покращилася ситуація з ключовою проблемою – мережевим дефіцитом, коли через пошкодження мереж і їхніх вузлів енергію було неможливо передати споживачам. Тоді, до речі, до дефіциту додалася й погода — зросло споживання.

Що відбувалося з енергопостачанням у Києві напередодні блекауту, що трапився після ракетної атаки 23 листопада?

— Київ сам не може забезпечити себе електроенергію на 100%. Ще після перших обстрілів (на початку жовтня — The Page), після пошкодження вузлів енергомережі, генерація, умовно кажучи, стояла на вході в Київ, але доставити в місто електроенергію, яку виробили в інших регіонах, було неможливо. Якщо подивитися на мапу великих об'єктів генерації — АЕС, великих ТЕЦ, можна зрозуміти, які регіони є профіцитними, а які дефіцитними.

Карта енергомереж України

Карта енергомереж України

Було кілька хвиль ударів по ключових вузлах мережі, після кожного енергетики відновлювали пропускну здатність. Якщо пригадати удар 15 листопада (це був вівторок), то вже наступні вихідні пройшли порівняно спокійно. 22 листопада вся критична інфраструктура працювала штатно, споживачів відключали тільки планово, добове обмеження скоротили до 339 МВт. Для порівняння: рік тому Київ у цей час споживав 1400 — 1500 МВт.

Тобто на відновлення після удару 15 листопада витратили менше ніж тиждень?

— Приблизно так. У вівторок відбувся обстріл, середа — четвер були найтяжчі, у п'ятницю вже було легше. Це видно за обмеженнями, за статистикою. Але це не відновлення енергоінфраструктури до початкового стану, а лише повернення можливості передавати більше електроенергії в столицю.

Головна ціль ракетних атак на енергоінфраструктуру — Київ

Якщо подивитися на мапу «прильотів» від початку жовтня до 15 листопада, Київ буде в оточенні червоних цяток — по енергосистемі столиці били прицільно?

— Дійсно, з 10 жовтня Київщина в широкому сенсі та Київ були під пресом цих атак. Ба більше, якщо навіть ракети летіли не в бік Києва, спеціалісти розуміли, що атака має зачепити насамперед киян. Це, звісно, тероризм, вони намагаються вдарити по найбільшому місту з найбільшим споживанням, по столиці, намагаються «вирубити» Київщину, щоб досягти мети свого політичного тероризму. І дійсно, ми робили внутрішній аналіз за кількістю обстрілів — там Київщина, Київщина, Київщина... Потім вони розширили географію. Мабуть, тому, бо стало зрозуміло, що їм не вдасться «покласти» енергопостачання столиці винятково обстрілами Київщини.

Але їхня стратегія зрозуміла. І якщо їх не зупинять, вони й далі гатитимуть.

Чи є можливість фізичного захисту трансформаторів у ключових вузлах мережі, адже росіяни б'ють саме по них?

— Є два типи захисту. Перший — військовий. Це в широкому сенсі протиповітряна оборона. Пересічна людина гадає, що ППО — це такий великий кулемет, де сидить військовий із тепловізором, чи ЗРК. Але це великий надскладний комплекс, і вони роблять свою роботу дуже гарно. Якщо подивиться статистику, зараз збивають 70% ракет, при тому, що на початку вторгнення відсоток був майже вдвічі менший. Вони дуже гарно справляються, але експерти говорять, що 100% ніколи не буде.

Другий тип — це фізичний захист. Це захист від близьких влучань, уламків, але від прямих влучань ракет устаткування цим не захистиш. Програми із захисту від непрямого влучання ракет чи уламків є, і все це робиться, звісно, 24/7.

Удари планує людина чи колектив, який дуже добре знайомий із цією системою?

— Так, удари планують ті, хто розуміється на енергосистемі, це факт. Але ж енергосистема України статична, її будували не вчора. Це історія десятиріч.

Якщо намагатися дублювати, розосереджувати вузли, ставити нові трансформатори, дотримуючись секретності, нарешті закопувати їх у землю — наскільки все це реально?

– На мій погляд, нереально. По-перше, трансформатор АЕС не задублюєш. Та й усі інші великі переходи, що знижують напругу — від найпотужніших ліній на 750 кВ до 330 кВ і 220 кВ і далі… Це не просто великі гроші, це величезні вкладення. По-друге, це час. Є деталі та вузли, які робляться унікальними. Це конкретний елемент системи, під конкретний вузол — його просто неможливо перемістити чи дублювати.

Система не була розрахована на войовничих ідіотів — я маю на увазі поведінку ворога. Її будували люди, які намагалися найефективніше й дешево передати енергію. Перетворити енергосистему, побудовану на принципах доцільности, на систему, побудовану на принципах захисту від ідіота, це, на мій погляд, виглядає нереально. І треба розуміти, що ми говоримо про місяці та роки, які потрібні на таку роботу, а в нас є максимум тижні чи дні на відновлення після ударів.

На підході холоди...

— Так. Зараз наше завдання, умовно кажучи, — пережити найближчі 100 — 120 днів. А будівництво, про яке йдеться, це роки.

120 днів — це опалювальний сезон?

— З погляду електроенергії та її споживання важливо дожити до квітня, бо у квітні вже тепліше й світліше. Зараз о четвертій уже темно. У квітні в цей час ще дві години видно, це легше.

Енергетики вже стикнулися з дефіцитом запчастин, наприклад великих трансформаторів, що стоять у вузлах енергомережі?

— У нас є дві проблеми. Перша проблема в тому, що багато устаткування, деталей є унікальними — їх часто виробляли під конкретний вузол. Друга проблема в тому, що наша система відрізняється від європейської чи американської, ми не можемо привезти їхнє устаткування до себе й просто поставити. Що роблять колеги-енергетики? Замовляють виробництво, збирають із частин, ремонтують. Певні запаси були — ми бачимо, що світло з'являється навіть після найважчих обстрілів.

Енергосистемі потрібні купа запчастин і вузлів. Є дуже багато людей і цілі програми, є ті, хто адвокатує все це за кордоном: і приватні компанії, і держ-, і напівдержсектор — усі все роблять, щоб завезти потрібне в Україну, є перелік, того, що потрібно. Усі роблять, що можуть. Є як те, що ми не можемо миттєво розв'язати через об'єктивні причини, так і те, що може допомогти.

Експерти з енергетики стверджують, що до подібних атак почали готуватися ще з літа.

— Звісно, усі готувалися. Але персонально я, наприклад, не очікував, що вони почнуть бити по енергосистемі так рано. Вважав, що це буде під Новий рік, але не думав, що це буде так завзято. Що це буде настільки цілеспрямована масована атака, направлена на мережі та об’єкти генерації.

Усі готувалися. Після 24 лютого не було сумнівів, що росія атакуватиме енергетику. Якщо говорити про нас, про YASNO, то ми ще до початку вторгнення встигли перенести всі необхідні білінги, IT-інфраструктуру в хмару, забезпечили безперебійну роботу з диспетчерами, роботу кол-центру.

Кібератаки були?

— Так, були. Але тут без подробиць.

Три енергетичні сценарії на зиму 2022-2023: гарний, базовий і поганий

Який подальший прогноз на зиму з огляду на удари, які вже були, й останнього блекауту?

— У нас є три сценарії. Першій дуже гарний: нас більше масовано не обстрілюють, а ще ми повертаємо генерацію до довоєнного рівня. У цьому випадку ми знову повертаємося до профіцитної генерації: потужностей буде більше, ніж ми спроможні спожити, відновлюються мережі, держава заробляє на експорті електроенергії. Це майже неймовірний, надто оптимістичний сценарій. Я, до речі, на нього не розраховую. Малоймовірно, щоб збіглися всі три чинники: обстріли припинилися, мережі на 100% відновлено, повернуто до роботи всю довоєнну генерацію.

Другий сценарій — базовий. Принаймні я сподіваюся, що він буде базовим. І буду дуже щасливий, якщо система не зазнає великих пошкоджень, ми будемо встигати все відновлювати — тоді ми проживемо до квітня з плановими графіками відключення.

Поганий сценарій ми всі вже бачили — це наслідки атаки 23 листопада. Система після пошкоджень входить у баланс на нульовому рівні. Після — поступово відновлюється крок за кроком протягом декількох днів, поки відбувається її поетапний запуск.

На мій погляд, треба готуватися морально та організаційно з персонального та бізнесового погляду саме до поганого сценарію. Беремо, наприклад, торговий центр, магазин, інший бізнес. Потрібно поставити собі запитання: що ми можемо зробити? Генератор? Підрахували, зателефонували нашим із питанням «що порадите?» Порадилися, поставили, запустили, працюємо.

Але в разі вимкнення електроенергії в Києві, і не тільки в ньому, вимикається все, із насосами водогону включно.

— Тут треба сформулювати причину вимкнення світла. Якщо ми говоримо про дефіцит постачання ззовні, більшість насосів працюватиме, бо вони належать до об'єктів критичної інфраструктури. Якщо ми говоримо навіть про вимкнення всієї енергосистеми, частина критичної інфраструктури працювала.

Нагадаю: 23 листопада після ракетної атаки енергосистема для збереження ввійшла в баланс на нульовому рівні. 23 листопада після атак Києву дали з нуля 430 МВт. 24 і 25 листопада для споживання місту давали ліміт 690 МВт щодня. Насамперед електропостачання давали критичній інфраструктурі: водоканалам, теплогенераційним об'єктам, лікарням, ДСНС та іншим. У мирний час вони споживали 375 МВт і ті самі десь 375 МВт споживають і зараз – критична інфраструктура заживлена. Тобто на другий і третій день після атаки та відключення всієї системи на побутових споживачів залишалося 315 МВт замість 1125 МВт – якщо порівнювати зі споживанням у цей самий період у 2021 році.

Зараз поступово відновлюється атомна генерація, ремонтуються мережі, енергетики роблять усе можливе й поступово рухаються до другого сценарію з плановими відключеннями за графіком.

Але, повторюся, треба бути готовими й до поганого сценарію. Треба готуватися, мати план. Якщо думати наперед, завжди можна вигадати, як пережити цю зиму. Це стосується і бізнесу, і кожного з нас персонально. Треба готуватися та брати на себе відповідальність.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉