Цього тижня інвестори продовжили уважно стежити за драмою у Вашингтоні, де демократи з Палати представників і республіканці із Сенату без успіху намагаються домовитися про ухвалення нових економічних стимулів.
Дональд Трамп був налаштований погодитися на те, щоби розмір допомоги був більший за $1,8 трлн, які були раніше запропоновані адміністрацією президента.
Однак уже в середу він висловив сумнів у тому, що демократи дійсно готові допомагати «чудовим американським робітникам» і хочуть ухвалити законопроєкт до президентських виборів.
Тобто все ще зберігається невизначеність: абсолютно незрозуміло, чи варто чекати нових переговорів, чи вони відновляться лише після 3 листопада.
Ситуація в Європі також є далекою від ідеальної. На фондових майданчиках регіону тривають розпродажі через рекордний рівень захворюваності на коронавірус.
В Італії та Німеччині був зафіксований найвищий приріст інфікованих із початку пандемії, а Іспанія стала першою країною Європейського Союзу, де кількість заражених перевищила 1 млн осіб.
Зростають побоювання щодо можливого уповільнення відновних процесів у європейській економіці, адже «друга хвиля» має негативно вплинути на споживчу активність населення — ключовий драйвер зростання ВВП.
Згідно з дослідженням GFK, майже 70% усіх німецьких споживачів вважають, що COVID-19 становить серйозну загрозу, та занепокоєні щодо свого майбутнього.
У таких умовах варто очікувати скорочення щоденних витрат і зростання ощадних настроїв.
Нацбанк України ухвалив рішення зберегти облікову ставку на рівні 6%. Своє рішення регулятор пояснив бажанням і далі проводити стимулювальну політику, спрямовану на підтримку економіки.
Облікова ставка є орієнтиром для банківської галузі щодо прибутковості депозитних вкладів і вартості кредитування. Нагадаємо, що цикл пом'якшення монетарної політики почався ще 2019 року, коли ставка перебувала на рівні 18%.
Позначка в 6% — найнижчий рівень в історії України — була досягнута 11 липня, але відтоді можливостей для подальшого зниження ставки так і не виникло.
«Укрзалізниця» відзвітувала про чистий збиток за перше півріччя 2020 року в розмірі 8,79 млрд грн. Для порівняння: за аналогічний період 2019 року компанія отримала прибуток 1,07 млрд грн.
Негативний ефект спричинило падіння вантажних і пасажирських перевезень на 15% і 57% відповідно. Важливу роль зіграв і збиток від курсової різниці в 3,4 млрд грн.
Боргове навантаження й надалі зростає: довгострокова заборгованість зросла з 18,2 млрд грн на початку року до 19 млрд грн, а короткострокова — з 14,5 млрд грн до 15,6 млрд грн.
Нафтовий ринок відновлюється після падіння у вересні: з початку жовтня вартість бареля нафти марки Brent зросла на 10%. Середня ціна А-95 на українських заправках уже встигла збільшитися на 60 копійок.
Не варто забувати про такий важливий ціноутворювальний чинник, як валютний курс, адже більша частина палива імпортується з-за кордону.
НБУ не робить жодних серйозних дій щодо стримування курсу, отже, чекаємо на подальше плавне падіння гривні аж до позначки 28,5 за долар наприкінці року.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
Практичний кейс трьох українських компаній, які працевлаштовують людей з інвалідністю
Угода про надра між Україною та США: перші юридичні висновки та потенційні наслідки
