Українські банки зараз знаходяться в хорошій формі. Пояснюється це тим, що за останні роки було сформовано багато резервів під непрацюючі активи. Крім того, великі та середні банки проходили стрес-тестування.
Одним із сценаріїв як раз було різке підвищення курсу іноземної валюти і значні відтоки вкладів. Результатом проходження цих стрес-тестів стало збільшення капіталів банків, що підвищило стійкість банківської системи до несприятливих факторів.
У цьому році українська банківська система отримує рекордний прибуток. І банки мають можливість із цих коштів формувати додаткові подушки безпеки: частина прибутку може залишатися для вирішення старих питань з неплатоспроможними позичальниками, а інша частина використовується для розвитку технологій і сервісів.
Так що банки зможуть впоратися з можливими кризовими явищами, якщо доведеться затягувати паски. Більшість великих і середніх банків до цього готові. З маленькими банками трохи складніше — подушка безпеки, тобто капітал, який дає можливість переживати кризи, покривати можливі додаткові витрати, у них набагато менша. При цьому я не думаю, що ми будемо свідками якихось банкрутств. Швидше за все, у разі проблем банки будуть пробувати йти по-тихому з ринку — ми вже були свідками кількох здач банківських ліцензій.
Поки що фінансові компанії мають можливість більш дешево вести свій бізнес, і я думаю, що маленькі банки можуть використовувати цю альтернативу для продовження роботи на фінансовому ринку.
Гонитва за сервісами і додатковими послугами
Одним із способів виживання банківських установ стане підвищення частки комісійних доходів. Для отримання нових доходів банки розвивають кооперацію зі страховими, фінансовими та іншими компаніями з надання не тільки суто банківських послуг, а й різного роду сервісів. Банки будуть ставати свого роду супермаркетами, на майданчику яких клієнт зможе придбати будь-які фінансові послуги та пов'язані з ними сервіси.
До цього зараз рухаються і банки, і фінансові компанії в світі — надавати максимальний сервіс, вгадувати клієнтські потреби та бути весь час в точці присутності клієнта. Використання штучного інтелекту і нейронних мереж покращує розуміння поведінки клієнта. Банки зможуть вгадувати бажання клієнта і пропонувати відповідні послуги і продукти.
Якщо клієнт сьогодні думає, купити йому якийсь товар або замовити послугу, банк надає йому свої сервіси. Банк аналізує профілі в соціальних мережах, дивиться на що клієнт витрачає гроші, і пропонує кредити, бонуси і знижки. Я думаю, ми станемо свідками чергового стрибка у розширенні сервісів та швидкості прийняття рішень банків-лідерів.
Вони це вже роблять. Подивіться на досвід «Привату» і «Монобанку». Вони запустили платформи з різними сервісами для фізичних осіб, які дозволяють отримувати кредити, бонуси, кешбеки та інші послуги. Банки кооперуються з великими торговельними мережами, наприклад банк «Схід» кооперується з мережею «Сільпо». Таких прикладів насправді багато і це лише початок.
Прогресом рухає лінь. Клієнти хочуть, щоб вони лише про щось подумали, кудись зайшли на сайт, подивилися якусь поїздку або якийсь товар, і їм відразу запропонували страховку, кредитування, якісь додаткові знижки.
Ми будемо свідками нового стрибка в банківському секторі, коли формуватимуться сервісні платформи, все це буде в телефоні і не потрібно замислюватися, як це все вирішити.
Мобільні додатки — вже "must have"
Зараз десь приблизно 50% банків все ще не мають мобільних додатків. А це вже як "must have". Якщо його немає – до банку інше ставлення. Мобільний додаток має бути зручним і при цьому — не суто банківським.
Він повинен надавати клієнту додаткову послугу, сервіс – якісь бонуси, знижки, кешбеки, страховки. Зрозуміло, що банк буде продавати не тільки свої продукти. Але через банківську платформу банк може бути агентом і заробляти в тому числі на кліку, на переході на рекламу, на тому, що його партнер отримає.
Банки будуть виживати в тому числі за рахунок розвитку онлайн-сервісів для клієнтів, скорочуючи частку продажів через відділення.
Іпотека і авто в кредит від фінкомпаній
Що стосується конкуренції з фінансовими компаніями, тут банки можуть якийсь час спати спокійно.
Конкуренція йде в певних сегментах. Тут немає корпоративного бізнесу або СМБ (ринковий сегмент підприємств малого і середнього бізнесу). Основні бої йдуть у сфері платіжних сервісів, онлайн-кредитування, грошових переказів.
Після вступу в силу закону про захист прав споживачів фінпослуг, фінансові компанії будуть змушені показувати повну вартість своїх кредитів у відсотках річних і, я сподіваюся, що конкуренція перейде в цивілізовані рамки. На це поле зможуть вийти ті банки, які розуміють, що за цим майбутнє.
Цілком можливо, що фінансові компанії в майбутньому теж стануть переходити на більш важкі продукти, наприклад автокредитування. Адже у світі банки, по суті, не кредитують так масово покупку автомобілів. Кредитують покупку або дають в лізинг авто спеціальні компанії.
З іпотекою, щоправда, складніше. Адже найбільша проблема тут – це відсутність довгострокового фондування. Якщо вирішити це питання через випуск облігацій і сек'юритизацію активів, тоді іпотечні організації зможуть надавати довгострокові кредити. Але це явно не близька перспектива.
Короткострокові та середньострокові кредити – тут справді буде посилення конкуренції для банків з боку фінансових компаній.