11 червня 2020 року уряд та інвестори у секторі відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у галузі відновлюваної енергетики.
Проблеми на ринку «зеленої» енергетики назрівали давно. Неконтрольований розвиток ринку ВДЕ (а саме у 2018-2019 роках) призвів до глибокої кризи галузі та фінансового перевантаження державних інституцій.
Проте вихід із ситуації урядовці не шукали понад 9 місяців. З боку держави лише майстерно створювався вигляд активних переговорів та занепокоєння.
Необхідні зміни, які дають додаткові ринкові механізми розвитку ринку ВДЕ.
І коли державні посадовці відчули, що гравці ринку ВДЕ втрачають терпіння та що «переговори» заходять у стадію конфлікту, який може призвести до сотень позовів та збитків для України, відразу з’явився підписаний вже згаданий Меморандум.
Сам Меморандум детально аналізувати зарано, оскільки для його реалізації необхідно внести зміни до законодавства, а Рада має ухвалити відповідний закон.
Зважаючи на «непрогнозованість» безпосередньо законодавчого процесу та можливих поправок, розуміємо, що фінальна версія Закону може істотно відрізнятися від заявлених ініціатив.
Тому наразі можна лише зробити короткий огляд суттєвих позицій підписаного документу.
1. По-перше, державні органи України повинні забезпечити сплату наявної заборгованості за електричну енергію, що виникла у «Гарантованого покупця» перед виробниками ВДЕ з 1 січня 2020 року. Термін оплати — 31 грудня 2021 року.
Сплата заборгованості відбуватиметься за таким графіком:
• 40% – у 4-му кварталі 2020 року;
• по 15% – щокварталу впродовж 2021 року.
Державні органи розглянуть питання можливості надання гарантій для сприяння залученню кредитів від національних та міжнародних установ, а також використання інших фінансових інструментів для найшвидшої сплати заборгованості.
2. По-друге, державні органи України запропонують зміни до законів «Про ринок електричної енергії», «Про альтернативні джерела енергії», інших нормативно-правових актів.
Такі зміни повинні дозволити виробникам ВДЕ вийти з балансуючої групи «Гарантованого покупця» та вільно продавати електроенергію на ринку.
Також вони стануть стороною, що відповідає за баланс; утворюватимуть балансуючі групи або обиратимуть відповідальну за баланс сторону, яка надаватиме прогнозні графіки виробництва електроенергії безпосередньо ПрАТ «НЕК «Укренерго».
Водночас виробники не втратять права на отримання компенсації від «Гарантованого покупця».
Її розрахують за відповідною методикою у вигляді різниці між встановленим «зеленим» тарифом або аукціонною ціною та ринковою ціною, але не нижчою, ніж ціна на ринку на «добу наперед».
На мою думку, необхідні зміни, які дають додаткові ринкові механізми розвитку ринку ВДЕ.
3. По-третє, багато пунктів Меморандуму спрямовано на створення ринкових механізмів продажу електроенергії, виробленої учасниками ринку ВДЕ, прогнозування та контролю за розвитком галузі (чого не було зроблено протягом 2018-2019 років), механізмів балансування ринку тощо.
Виникає логічне питання, а чому цього не було зроблено протягом останніх 9 місяців? Чи, бува, не амбіції деяких посадовців були на заваді?
4. По-четверте, з боку виробників ВДЕ обіцяють зменшення розмірів «зелених» тарифів без пролонгації строку дії договорів:
• для об’єктів електроенергетики, що виробляють «сонячну» електроенергію (далі – СЕС), встановленою потужністю 1 МВт та більше, введених в експлуатацію з 1.07.2015 по 31.12.2019 включно, – на 15%;
• для СЕС зі встановленою потужністю до 1 МВт, введених в експлуатацію з 1.07.2015 по 31.12.2019 включно, – на 10%;
• для об’єктів електроенергетики, що виробляють вітрову електроенергію (далі – ВЕС), введених в експлуатацію з 1.07.2015 по 31.12.2019 включно, потужністю від 2000 кВт та більше – на 7,5%;
• для СЕС та ВЕС, введених в експлуатацію з 1.01.2020, – на 2,5%;
• для всіх об’єктів «зеленої» енергетики, введених в експлуатацію до 1.07.2015, встановлюється граничний (максимальний) «зелений» тариф. Він встановлюватиметься на рівні тарифу для СЕС потужністю від 10 МВт, введених в експлуатацію до 31.03.2013 включно, зменшеному на 15%.
Також треба звернути увагу на положення Меморандуму щодо будівництва, яке наразі ведеться, згідно з яким виробники ВДЕ пристають на умови обмеження строків введення нових об’єктів СЕС за «зеленим» тарифом до 31 липня 2020 року.
Неоднозначний і цікавий у Меморандумі розділ «Передумови». У ньому несплата ДП «Гарантований покупець» протягом більш ніж 3 місяців виробникам ВДЕ та спонукання їх до суттєвого зниження «зеленого тарифу», аргументуючи хронічними неплатежами, трактується як «суперечності».
На мою думку, це не суперечності щодо можливих змін у законодавчій та договірній базах функціонування об’єктів виробників ВДЕ, а просте невиконання державою взятих на себе зобов’язань.
Йдеться як про законодавчий рівень, так і про невиконання договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом з метою спонукання виробників до його зниження.
Останнє робиться, найімовірніше, для задоволення амбіцій пана Геруса (Андрій Герус, представник президента в Кабміні — прим. ред.), який після свого призначення на державні посади має на меті, як він сам зазначав, «пи…ти» зелених.
На додачу до перерахованих вище «покращень» варто зазначити, що не всі учасники ринку ВДЕ підписали Меморандум. Зокрема, Українська асоціація відновлюваної енергетики відмовилась та надала свої пропозиції щодо розв'язання кризи на ринку.
Підсумовуючи назване вище, залишається сподіватися, що Меморандум — це дійсно той шлях, який необхідний для подолання чергової кризи в Україні та на ринку ВДЕ.
Оскільки подальше затягування призведе до банкрутства «зелених» підприємств, позовів інвесторів та багатомільярдних збитків для держави, не кажучи вже про репутаційні втрати України.
Сподіваємось, що в Офісі президента підрахували можливі наслідки такої кризи і призупинять реалізації амбіцій певних державних посадовців.
Принаймні президент вже визначив проєкт закону №3658 про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел як невідкладний. Далі буде…
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора