Упродовж тривалого часу дуже поважні люди поширюють, м’яко кажучи, неправдиву або перекручену інформацію про зелену енергетику. Дійшло до того, що у відновлюваних джерелах енергії вбачають загрозу!
Як людина, яка працює в галузі понад 10 років, хочу висловити свою позицію.
Міф: в Україні найвищі у світі зелені тарифи і найкращі умови для інвесторів.
Правда: усі країни на перших етапах розвитку відновлюваних джерел створювали привабливі умови для інвесторів. Зелений тариф – лише частина цих умов.
Крім тарифу, ще є вартість капіталу (відсотки за банківськими кредитами в конкретній країні), умови підключення до мереж, захист права власності, ризики країни. Якщо подивитися на все в комплексі, ми побачимо, що Україна — не суперприваблива країна для інвестицій.
У нас дорого коштують гроші; щоб підключитися до мереж, потрібно місяцями оббивати пороги багатьох інстанцій; а ще можуть «наїхати» силовики, конкуренти і будь-хто, хто має владу та гроші.
Хто останнім часом спробував заднім числом «зрізати» зелений тариф, причому зробити це в рейдерському стилі? Влада!
Тому не варто розглядати зелений тариф окремо від інших елементів інвестиційного клімату. І дуже важливо пам’ятати, що тариф діятиме (до 2029 року включно) лише на першому етапі, щоб інвестори могли повернути вкладені кошти. А далі ми працюватимемо на рівних умовах з іншими виробниками.
Міф: лише олігархи заробляють на зеленій енергетиці.
Правда: якщо до 2014 року в сектор справді зайшло багато коштів від людей, наближених до влади, то зараз ситуація кардинально змінилася. Більшість інвесторів – іноземні компанії, які повірили в Україну, а також середній український бізнес.
А ще – багато українських сімей, які вклали по $5-10 тис. і поставили сонячні панелі у себе на будинках. Згадка про олігархів в контексті зеленої енергетики – ніщо інше, як груба маніпуляція, повірте. У ДТЕК Ахметова лише 15% нових встановлених потужностей за останній час.
Міф: інвестори хочуть заробити надприбутки і не йдуть на поступки владі.
Правда: ситуація, яка склалася сьогодні в галузі, має дві причини. Перша – слабка державна політика в енергетиці, невміння передбачити ризики і правильно збалансувати систему. Друга – поведінка урядовців, яка часто нагадує слона в посудній лавці.
Хто визначив правила гри та цілі щодо збільшення частки відновлюваної енергетики? Влада.
Хто закликав інвесторів вкладати кошти, бо у держави обмежені ресурси? Влада.
Хто останнім часом спробував заднім числом «зрізати» зелений тариф, причому зробити це в рейдерському стилі? Влада!
Тепер питання: а хто після цього довірятиме владі? Питання риторичне. Лише за останній рік інвестори вклали в українську зелену енергетику понад 3,7 млрд євро і сплатили понад 20 млрд грн податків в український бюджет.
Скажіть, будь ласка, в Україні багато галузей демонструють подібне цифри? Ні. Тоді чому влада не може організувати нормальний діалог? Не з позиції сили і не намагаючись у когось щось забрати «заднім числом».
Переконаний, компроміс завжди можна знайти – було б лише бажання. Але станом на сьогодні ми бачимо багато «наїздів» у публічному просторі.
А ще кожен місяць в геометричній прогресії збільшуються борги перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел. Наразі «Гарантований покупець» заборгував понад 3,5 млрд грн. Питання – що далі?
Міф: зелена енергетика надто дорога для України, давайте від неї відмовимося.
Правда: якщо ми підемо таким шляхом, як цього хочуть деякі популісти, тоді це буде, мабуть, одна з найбільших помилок в нашій історії.
Жодна країна світу (підкреслюю – жодна!) не розглядає варіанту повернення у минуле століття і розвитку, скажімо, вугільної генерації, бо вона начебто дешевша.
Натомість ЄС, хоч і відклав низку заходів через пандемію, але підтвердив намір в рамках «зеленої угоди» досягнути цільового показника до 2030 року, а саме скорочення викидів парникових газів щонайменше на 50%, як порівняти з 1990 роком.
У країнах ЄС і Великої Британії частка ВДЕ у загальній структурі споживання зараз складає 43%, тому вони задумане точно виконають. Як і США, Китай, Індія та багато інших.
З кожним роком в зелену енергетику вкладають все більше і більше коштів. Бо це екологічно, технологічно та допомагає зменшити вплив людини на навколишнє середовище.
Україна теж декларує бажання йти в ногу з усім цивілізованим світом. Навіть створено концепцію Зеленого енергетичного переходу, відповідно до якого 70% усієї електроенергії до 2050 року у нас вироблятиметься з відновлюваних джерел. Це добре, але для цього потрібні кошти. Автори концепції підрахували, що щороку потрібно залучати інвестиції на рівні 5% ВВП. А це 175-200 млрд грн.
Якщо вірити задекларованому, то давайте не поширювати міфи, а сідати за один стіл і знаходити компроміс. Заради майбутнього, яким, власне, і є зелена енергетика.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
