Одного дня напередодні Різдва і Нового Року 2024 просторі коридори Національного банку України наповнилися дітьми, яких співробітники взяли з собою на роботу. Малюки змогли не тільки подивитися, де і як працюють їхні батьки, а й навіть сфотографуватися в кріслі голови Нацбанку. Це викликало у дітей неабияке захоплення.
Подібні кроки є одним з багатьох можливих проявів дружності роботодавця до родини. Адже сьогодні у фокусі уваги гарної компанії має бути не лише їхній співробітник сам по собі, а і його родинне коло.
Щоб дізнатися та поширити інформацію про кращі практики турботи про співробітників та їхні родини у грудні 2023 року, «Центр розвитку КСВ» та The Page проводять нове дослідження — Індекс «Кращі компанії, дружні до родини-2023». Для участі в ньому роботодавці мають заповнити анкету рейтингу до 27 грудня 2023 року включно.
Поки представники бізнесу відповідають на питання, The Page з’ясовує у HR-експертів, наскільки дружніми до родин під час повномасштабної війни стали українські підприємства.
Чому роботодавці почали піклуватися про родини співробітників
Системна підтримка родин співробітників до 2020 року не була широко розповсюджена серед більшості роботодавців в Україні. Спостерігалися лише окремі точкові ініціативи. Домініка Іванова-Бекар, власниця HR-агенції, згадує, що компанії, які відповідально ставляться до розвитку HR-політики та свого HR-бренду, ще в доковідні часи мали програми турботи та надавали певні пільги родинам працівників. Серед них такі практики:
- організація Family day — тімбілдингу у вигляді пікніка, екскурсії в офіс або на виробництво компанії для родин працівників;
- медичне страхування для членів родин;
- подарунки дітям до свят;
- дитячі садочки або кімнати в офісах (найчастіше у міжнародних FMCG та ІТ-компаніях).
Проте, рушійною силою, яка змусила багатьох роботодавців у світі та Україні замислитися про найближче оточення своїх працівників, стала епідемія коронавірусу. Тетяна Пашкіна, HR-маркетолог ТОВ «Арго Трейдінг», підтверджує, що застосування таких підтримуючих практик почалося під час ковіду, коли багато роботодавців зрозуміли, що їхні працівники — досить крихкий психологічно ресурс. Проте зараз, за спостереженнями співрозмовниці The Page, слово wellbeing (добробут, якість життя співробітників) не сприймається роботодавцями, як щось малознайоме. Великі компанії уже додають у свій штатний розпис або бюджет співпрацю з психологами.
«Коли вирував ковід, не всі були морально та фізично готові працювати вдома, — згадує Катерина Скібська, генеральний директор рекрутингової компанії DOPOMOGA Ukraine. — Відсутність робочого місця, наявність малих дітей, затісне житло, брак техніки і віддаленого доступу до інформації та робочих документів, жага живого спілкування — все це змусило компанії заглиблюватися в особисте життя співробітників, ставати «психологами» та проявляти свої лідерські навички на відстані».
Тоді, за спостереженнями співрозмовниці The Page, компанії організовували дистанційні робочі місця, налаштовували зв'язок, впроваджували правила, вчили співробітників роботі вдома. За словами Скібської, компанії почали розвивати програми підтримки ментального здоров’я співробітників та їхніх родин, не забуваючи про тіло та дух. З’являлися онлайн-заняття спортом, лекції нутриціологів, онлайн-уроки англійської, а іноді й просто спільні з командою перегляди гарного кіно.
За оцінкою Домініки Іванової-Бекар, серед відповідальних українських бізнесів вже сформувались такі практики підтримки матерів та батьків:
- матеріальна допомога при народженні дітей;
- додаткова відпустка молодим батькам після пологів, у середньому 3-5 днів, щоб побути разом з родиною та відчути новий статус;
- дитячі садочки та кімнати в офісі;
- гранти на навчання дітей в ВНЗ України;
- організація дозвілля дітей — літні кемпи, майстер-класи тощо.
В деяких компаніях в певні дні можна приходити на роботу з дитиною. Фото: Pixels
Як під час війни зросла важливість підтримки родин співробітників
Попри те, що окремі практики підтримки родин провідні українські компанії почали впроваджувати під час пандемії коронавірусу, на думку Катерини Скібської, саме повномасштабна війна, яка торкнулась кожного бізнесу та родини, стала головним стимулом для розвитку цього напряму.
«Коли вирішувалися питання безпеки і життя — словами не допоможеш. Тоді компанії буквально організовували евакуаційні операції, надавали транспорт, житло, психологічну підтримку, гроші та все необхідне, щоб підтримати не тільки своїх співробітників, а й їхні родини. Під час відключення світла та тепла компанії створювали «пункти незламності» в офісах, куди співробітники могли привести всю родину і отримати гарячу їжу, інтернет та зв'язок, зарядити гаджети».
За спостереженнями Тетяни Пашкіної, у більшості компаній після початку повномасштабного вторгнення були певні проєкти підтримки сімей працівників — від великої допомоги з переїздом і фінансуванням певної його частини до інформаційної підтримки та готовності співпрацювати віддалено, коли людина буде готова.
В цілому, відповідно до узагальненої оцінки опитаних The Page HR-експертів, під час повномасштабної війни відповідальні бізнеси запровадили такі практики підтримки родин:
- організація бомбосховища в офісах або поруч;
- гнучкий графік роботи з урахуванням повітряних тривог, потреб родини;
- програми підтримки та інтеграції при поверненні співробітників та їхніх рідних, які служать в лавах захисників;
- програми підтримки ветеранів;
- збереження середньої зарплати на час служби працівника в ЗСУ;
- виплати родині при пораненні або загибелі працівника;
- волонтерство на рівні компанії з залученням співробітників та їхніх родин;
- матеріальна та нематеріальна підтримка співробітників, надання за потреби засобів першої необхідності, їжі, ліків, генераторів, Starlink, powerbank тощо;
- програми релокації із небезпечних регіонів, організація евакуації співробітників та їхніх сімей;
- підтримка релокованих співробітників та їхніх родин, у тому числі за межами України (залучення податкових консультантів, допомога з пошуком і орендою житла, культурною адаптацією).
Крім того, за спостереженнями Катерини Скібської, натепер вже стала нормою майже для кожної середньої та великої компанії організація психологічної підтримки для співробітників та їхніх родин.
«Практика організації психологічної служби розповсюджена, але на постійній основі це здебільшого властиво великому бізнесу, — продовжує Домініка Іванова-Бекар. — Наприклад, компанія МХП ще до повномасштабної війни створила окремий підрозділ для піклування про психологічний та ментальний стан працівників».
Деякі компанії надають психологічну підтримку співробітникам та їх родинам. Фото: Pixels
Чергова ознака дружньої до родини компанії — впровадження гнучкого та змішаного графіка роботи там, де це можливо.
«Можливість працювати з дому для багатьох батьків нині необхідність, а не забаганка, — пояснює Катерина Скібська. — Непрацюючі садочки, школи, повітряні тривоги та проблеми з транспортом змушують працівників обирати між роботою та родиною. Відповідно, компанія, яка надає можливість працювати за гнучким графіком, не вводить співробітника у стрес, дозволяючи спокійно поєднувати роботу і родину».
Коли дитина маленька, можливість працювати з дому не примха, а необхідність. Фото: Pixels
В умовах великої війни найголовнішим напрямом також стає дружність до захисників. Тому українські компанії дуже часто забезпечують своїх мобілізованих працівників бронежилетами, касками, теплим одягом та необхідними речами. Підприємства можуть системно підтримувати підрозділи, де їхні співробітники проходять службу.
Якими є приклади підтримки родин співробітників
Опитані The Page HR-експерти наводять чимало прикладів дружнього ставлення до родин працівників, зокрема — мобілізованих.
Для Домініки Іванової-Бекар показовим є кейс компанії AB InBev Efes Ukraine, яка запровадила програму з відбудови пошкодженого або повністю знищеного житла своїх співробітників.
«Мені дуже відгукується кейс «Сільпо» та Fozzy Group, які розробили проєкт «Штаб підтримки Перевершників». Метою проєкту є розв'язання проблем з евакуацією та переміщенням, доставка рідкісних ліків, розшук зниклих людей, надання матеріальної, гуманітарної психологічної допомоги, реінтеграція ветеранів», — продовжує Іванова-Бекар.
Згадують експерти і корпоративну програму металургійної групи «Метінвест» — «Домівка для своїх», у межах якої працівники підприємства надавали житло колегам-переселенцям, а компанія компенсувала їм витрати.
В компанії «Київстар» експерти відзначають практику системної допомоги співробітникам, які служать в ЗСУ. За кожним з них зберігається робоче місце і щомісячні виплати в розмірі середньомісячного заробітку. Крім того, у «Київстарі» надають психоемоційну підтримку ветеранам та їхнім рідним, піклуються про безпеку колективу, матеріальну і нематеріальну мотивацію, фізичне та ментальне здоров’я тощо.
«Ми допомагали нашим працівникам, які приїздили у міста, де не було наших магазинів, з альтернативними підробітками. Продовжуємо робити конкурси з подарунками не лише для працівників та їх діточок. Допомагаємо співробітникам, які нас захищають: наприклад, надаємо премії до свят. Також підтримуємо гібридний формат роботи офісу, бо маємо багато матусь, яким це зручно», — розповідає Тетяна Пашкіна про практики мережі ARGO.
Цікавий досвід компаній у створенні корпоративних дитячих кімнат також зібрав «Центр розвитку КСВ». Наприклад, дитячий клуб компанії «Астарта» відкрили ще під час першого карантину, який оголосили у зв’язку з COVID-19. Працівники компанії організували на базі головного офісу зону для дітей з вихователями, які мали педагогічну освіту. Далі дитячий клуб трансформувався у дитячий садок на базі спортклубу, де діти можуть перебувати з 8:30 до 21:00.
В компанії «Нафтогаз України» дитяча кімната облаштована на базі офісу. Її можуть відвідувати діти від 5 до 16 років, а під час торішнього блекауту приходили навіть студенти.
У дитячому центрі МХП одним з методів виховання є активне залучення батьків до виховного процесу, як волонтерів. Адже для дітей співробітників МХП відвідування дитячого центру є безкоштовним, але компанія цінує усвідомлене волонтерство.
В корпоративних дитячих кімнатах піклуються про дитяче дозвілля. Фото: Pixels
Чим ризикує компанія, що нехтує підтримкою родин співробітників
Якщо бізнес не слідує виклику часу і не звертає увагу на найближче оточення співробітників, наслідками можуть стати репутаційні втрати і зіпсований бренд роботодавця.
Як зазначає Катерина Скібська, співробітники діляться інформацією про роботодавця, як позитивною так і негативною, та не забудуть відношення компанії до них у складні часи. Відповідно, коли у співробітників буде можливість обирати, компанії їх втратять разом із перспективою наймати найкращих на ринку.
«Вважаю, що дружність до родини є важливим елементом, який впливає на лояльність працівників. Тому що в часи невизначеності люди найбільше цінують стабільність та безпеку», — підтверджує Домініка Іванова-Бекар.
Здається, бізнес розуміє цей тренд. Тетяна Пашкіна зазначає, що компаній, які запроваджують спрямовані на підтримку родин проєкти, стає все більше. Але, на думку співрозмовниці The Page, іноді це вимушений крок, бо пошукачів на ринку праці не вистачає, і вони обирають роботодавця не лише за зарплатним критерієм.