Як Метінвест замінив сляби з Маріуполя сировиною з ЄС та Азії

Автор

Дмитро Мухін

Заборона російського металопрокату в ЄС має поширитися на сляби у 2024 році попри лобіювання деякими виробниками сталі пролонгації квотного періоду, який дозволяє імпорт відповідної продукції. Про це заявив СЕО Групи «Метінвест» Юрій Риженков у колонці для NV.

Після окупації активів «Метінвесту» у Маріуполі компанія повністю змінила ланцюжки постачання і має розуміння, як це зробити компаніям ЄС.

«Метінвест» від початку повномасштабного вторгнення та втрати маріупольських комбінатів, які виробляли сляби для прокатних активів у Європі, успішно перебудував закупівлі та логістику і налаштував роботу заводів на слябах від інших постачальників. При цьому, це не російські виробники, за яких борються деякі виробники сталі в ЄС (переважно з Чехії та Бельгії, які мають зв’язки з російськими металургами).

Компанія має три прокатні заводи в Західній Європі – Ferriera Valsider і Metinvest Trametal в Італії та Spartan у Великій Британії, які до 2022-го щороку споживали понад 1,2 млн т слябів, вироблених маріупольськими комбінатами.

«Отже, з втратою маріупольських комбінатів перед «Метінвестом» постав новий безпрецедентний виклик. Компанія мала не лише забезпечити напівфабрикатами свої європейські підприємства, що завжди були вертикально інтегрованими в загальну структуру групи та на 99% використовували сляби «Азовсталі» та ММК імені Ілліча, але й забезпечити їхню прибутковість. І ми успішно впоралися з цим викликом і не тільки не зупинили виробництво, а й навіть зберегли завантаження заводів на майже довоєнному рівні», – зазначив Юрій Риженков.

Серед основних факторів, які дозволили компанії у стислі строки впоратися з цією проблемою:

швидкість ухвалення рішень;
диверсифікація постачальників;
переорієнтація виробництва відповідно до кон’юнктури ринку;
пошук нових ринків збуту;
пошук внутрішніх нестандартних рішень.

Сьогодні компанія має понад 15 постачальників з Європи та Азії, тоді як до 2022 року деякі з них практично не були представлені на ринку слябів та виготовляли їх переважно для власних потреб.

Сьогодні не лише європейські органи контролю вимагають від виробників документи, що доводять відсутність сталі російського походження у складі кінцевих продуктів. Більшість споживачів самі відмовляються ставати спонсорами війни і не купують листового прокату, виготовленого з російських слябів.

«В цьому контексті рішення європейського регулятора заборонити імпорт готової продукції зі сталі російського походження і водночас залишити шпарину у вигляді тимчасових дозволів для напівфабрикатів виглядає нелогічним. Сподіваюся, що запланована на 1 вересня 2024 року заборона експорту російських слябів, так само як і запланована на 1 квітня заборона експорту російської сталевої заготовки до ЄС, запрацюють, перекривши таким чином іще один канал залежності Євросоюзу від країни-агресорки», – резюмує Юрій Риженков.

Що таке сляб

Сляб — це прямокутна заготовка, напівфабрикат, що виробляється у сталеплавильних цехах та з якого потім виготовляється плоский прокат — рулони та листи.