Фінансовий моніторинг: як пояснити банку, звідки у вас гроші?

Відкриваючи рахунок у банку, слід зважати на те, що банк може ставити запитання щодо походження грошей на рахунку. Запит від служби фінансового моніторингу банку може надходити як повідомлення у мобільному застосунку чи навіть у вигляді письмового запиту про джерела надходжень та основні витрати по рахунку. Чим загрожує ця ситуація і чи може банк повідомити податкові органи про доходи клієнта?

Чому банки перевіряють джерела доходів клієнтів?

Довго розповідати, чому все так, але річ у тім, що на комерційні банки та небанківські установи покладено функції фінансового моніторингу, тобто комплексу заходів, спрямованих на запобігання злочинним діям, у тому числі ухиленню від сплати податків.

Простіше кажучи, банк, який обслуговує клієнтів, може запобігти скоєнню злочину, зупинивши підозрілу операцію та відмовивши в обслуговуванні нечесному клієнту. Тому банкам надано право проводити розслідування щодо операцій по рахунках клієнтів. І так, у банків є право ставити неприємні запитання, на зразок: що це за надходження коштів на ваш рахунок, чи сплатили ви податки, покажіть декларацію про доходи, надайте пояснення про сутність фінансової діяльності по ваших рахунках.

Підозрілі фінансові операції: чи повідомляють про них «куди треба»?

Власне, законодавство щодо фінансового моніторингу встановлює так званий пороговий розмір фінансової операції, яка обовʼязково підлягає моніторингу, це 400 тис. грн. Транзакції, розмір яких дорівнює чи перевищує цю суму, моніторяться обовʼязково. Але порогова сума – лише один критерій. Насправді банки вивчають не тільки значні надходження, але й типологію операцій по рахунках.

Якщо рахунок приватної особи використовується для підприємницької діяльності, наприклад, на рахунки надходить велика кількість маленьких сум, які схожі на виручку від торгівлі чи послуг, банк може з’ясовувати сутність активності по рахунку і при значно менших обсягах. Також підозрілим може здатися сценарій зняття великих сум готівкових коштів з рахунків, оскільки таких клієнт може здійснювати видачу коштів для третіх осіб за винагороду, обготівлювати чужі кошти, бути підставною особою. І якщо клієнт може пояснити, чому він здійснює ті чи інші операції – сумніви банку можуть бути розвіяні. Чи ні.

Існує припущення, що інформація по рахунках приватних осіб, яка підпала під моніторинг, передається банками до податкових органів, і скоро «до вас прийдуть». На нашу думку, якби це було так, не вистачило б ніг у податкових інспекторів обійти майже всіх громадян України. Тому ні, дані про рух коштів по рахунках громадян до податкових органів не потрапляють ніяк, окрім як за рішенням суду. Але інформація про дуже підозрілих клієнтів може бути передана банком до органів Держфінмоніторингу, який, окрім загальної діяльності, збирає відомості про типологію схем ухилення від сплати податків. Також банк має право відмовити в обслуговуванні клієнту з неприйнятно високим ризиком порушення законодавства. Критерії цього неприйнятно високого ризику встановлюються відповідно до внутрішньої політики банку, і у різних банках вони можуть відрізнятися.

Що відповідати на запит банку про походження коштів?

Порада проста: відповідайте правду. Заробляти гроші – не є злочином у нашій країні. Злочином є несплата податків. Отже, якщо ви займаєтеся продажем товарів на різних платформах, чи надаєте послуги як фрілансер, чи отримуєте гонорари за свою роботу від приватних осіб – так і кажіть банку. Тому що у більшості випадків банк розуміє, що це за гроші, просто потрібно, щоб ви звернули увагу на вашу активність по рахунку.

Якщо кошти надходять у великих сумах, можливо, варто зареєструватися в якості приватного підприємця і сплачувати єдиний податок та користуватися рахунками підприємця. Чи подати річну декларацію про доходи як фізична особа, якщо види доходів, які ви отримаєте, не можуть бути доходами підприємця: роялті за користування торговою маркою, дохід від торгівлі валютою чи крипто-активами, дивіденди від іноземних компаній та інше.

Отже, головний висновок такий: запит про операції по рахунках – лише сигнал. Ви повинні визначитися, чи будете ви вести підприємницьку діяльність, чи подавати щороку декларацію про майновий стан та доходи як звичайний громадянин, а можливо і те і друге одразу. Але без даних про декларування доходів є ризик, що всі українські банки відмовлять вам у обслуговуванні, поки ви не наведете лад у власному оподаткуванні.

Читайте інші поради від Олександри Томашевської – податкової консультантки Київського центру підтримки і розвитку бізнесу: